Ім’я «відомого адвоката» досі лишається невідомим | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Законодавство

Ім’я «відомого адвоката» досі лишається невідомим

Опубліковано

on

Як ми вже писали, Національна асоціація адвокатів України  повідомила про звернення неназваного відомого адвоката щодо тиску з боку Адміністрації Президента на юридичні фірми начебто з метою примушування до підписання листа підтримки законопроекту №9055, і що для цього в АП була проведена зустріч представників юридичних фірм.

На сьогодні, 3 грудня 2018 р., було призначене позачергове засідання Ради адвокатів України з цього приводу.

О 14-20 на сайті НААУ з’явилося повідомлення про те, що за рішенням РАУ на адресу Адміністрації Президента України направлено звернення чи запит, в якому  запитується, чи дійсно така зустріч була організована в приміщенні Адміністрації Президента, чи дійсно збиралися у представників юридичних фірм підписи «у підтримку проекту закону №9055».

Ім’я «відомого адвоката», чиє звернення послужило підставою для позачергового засідання РАУ, знову не повідомляється.

Текст рішення Ради на офіційному сайті НААУ не розміщено.

Законодавство

Куди відвозитимуть безхазяйні браконьєрські снасті?

Опубліковано

on

От

Вступив в силу наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку проведення рибоохоронних рейдів» від 23 жовтня 2018 р. № 512.

Проведення рибоохоронних рейдів здійснюється посадовими особами Держрибагентства або його територіальних органів з метою:

  • охорони водних біоресурсів;
  • запобігання та припинення порушень правил рибальства;
  • регулювання рибальства у рибогосподарських водних об’єктах, внутрішніх морських водах, територіальному морі;
  • регулювання знарядь вилову.

В наказі Агентства про проведення рейду, копія якого зберігається у старшого групи, зазначається:

  • склад рейдової групи (не менше 3 осіб, де 2 з групи – посадові особи);
  • дата початку та закінчення рейду (строк не має перевищувати 30 календарних днів);
  • об’єкти, на яких заплановано проведення рейду;
  • транспортні засоби та/або плавзасоби.

Під час проведення рейду особи рейдової групи зобов’язані мати при собі службові посвідчення, поважати і не порушувати права і свободи людини, тощо.

У разі виявлення особи, яка може порушувати законодавство у галузі рибного господарства, посадова особа повинна:

  • представитись та пред’явити службове посвідчення до огляду,
  • викласти суть скоєного правопорушення та з’ясувати обставини, які можуть вплинути на подальше рішення;
  • запропонувати пред’явити документи, які посвідчують особу для складання протоколу;
  • скласти протокол про адміністративне правопорушення згідно із Інструкцією, затвердженою наказом Мінагрополітики від 9 квітня 2003 р. № 101.

Посадові особи мають такі права:

  • доставляти правопорушника до Національної поліції у разі неможливості встановлення його особи на місці вчинення правопорушення;
  • проводити звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень;
  • безперешкодного доступу до територій і приміщень підприємств, які здійснюють добування, зберігання або переробку водних біоресурсів.
  • вилучати майно, власник якого не встановлений, тощо.

Місце складання акту «виявлення та вилучення майна, власник якого не встановлений» та транспортування незаконно добутих водних біоресурсів обмежується прибережною захисною смугою.

Після складення акта майно транспортується на зберігання до територіального органу Держрибагентства, яким видано наказ, або до органу служби, територіально наближеного до місця проведення рейду.

Читати далі

Законодавство

Штраф до 34 000 грн за порушення порядку зупинки фінансової операції

Опубліковано

on

От

Набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Порядку розгляду Міністерством економічного розвитку і торгівлі України справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування санкцій» від 17 серпня 2018 р. № 1141.

Службові особи Міністерства, шляхом проведення планових та позапланових перевірок можуть виявляти факти порушення законодавства товарними та іншими біржами, що проводять фінансові операції з товарами.

Факт невиконання норм законодавства фіксується в акті перевірки. У разі проведення перевірки за місцезнаходженням суб’єкта та його відокремлених підрозділів –  в окремих актах.

Дата підписання акта перевірки є датою порушення провадження у справі про неналежне виконання нормативно-правових вимог, а якщо оформлюється декілька актів перевірок – дата підпису останнього з них.

Розгляд актів перевірок, підтвердних документів відбувається комісією Мінекономрозвитку з питань застосування санкцій для прийняття подальшого рішення.

Справа розглядається за участю керівника суб’єкта (чи його представника), що притягується до відповідальності, якого повідомляють про це за 5 днів до дати розгляду. Неявка особи не є підставою відкладення розгляду справи. Проте за клопотанням особи – справу можуть відкласти з зупиненням строків провадження.

Санкції можуть бути застосовані до біржі протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж впродовж 3 років з дня його вчинення.

Якщо винні дії підтверджені, комісія оформлює постанову про накладення штрафу, яка водночас є виконавчим документом у розумінні ст. 4 Закону «Про виконавче провадження».

Штраф застосовується в таких розмірах:

  • до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) – за порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації, вивчення клієнтів;
  • до 800 н.м.д.г.- за несвоєчасне виявлення та порушення порядку реєстрації фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу;
  • до 2000 н.м.д.г.:
  • за порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації;
  • за порушення порядку зупинення фінансових операцій;
  • за подання не в повному обсязі, недостовірної інформації, подання копій документів, у яких не можна прочитати всі написані відомості, тощо;
  • до 300 н.м.д.г. – за порушення обов’язків, визначених законодавством про запобігання і протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Постанова вручається керівнику або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше 5 робочих днів з дня її винесення, та підлягає виконанню протягом 15 робочих днів з дня її отримання.

Протягом 3 робочих днів після сплати штрафу порушник має надіслати Мінекономрозвитку копію платіжного документа. У разі несплати штрафу в строк – постанова передається Міністерством до органів виконавчої служби для примусового виконання.

Водночас втратив чинність наказ Мінекономрозвитку від 14 листопада 2012 р. № 1285.

Читати далі

Законодавство

Постанови про порушення ПДР формуватимуться автоматично

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 р. № 833» від 14 листопада 2018 р. № 1027.

Постановою Уряду № 833 затверджено Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі та Порядок звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Доповненням до п. 3 постанови № 833 дозволено МВС, Мінінфраструктури та  Адміністрації Держслужби спецзв’язку обмінюватися інформацією про керівників юридичних осіб (та виконуючих обов’язків), за якими зареєстровано авто, у разі вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, з використанням такого авто.

Інформування водіїв про ведення фото- або відео зйомки фактів адміністративних правопорушень стаціонарними технічними засобами на визначених дорожніх ділянках здійснюватиметься не лише публікацією такої інформації на сайтах Національної поліції та МВС, а й встановленням відповідних табличок (п. 5 Порядку про систему).

Нова редакція п. 4 Порядку про систему вказує, що посадові особи НП мають право використовувати інформаційні файли під час винесення постанов про накладення адміністративного стягнення, які разом з постановами передаються до системи фіксації правопорушень для подальшого формування масиву даних Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Новою редакцією абз. 8 п. 15 Порядку про систему визначили, що вона автоматизовано формуватиме постанови про накладення стягнення, забезпечуючи автоматичну перевірку авто та їх номерних знаків за базами даних, реєстрами щодо перебування їх у розшуку.

Нагадаємо, що раніше система могла автоматично накладати електронний цифровий підпис на постанову та надсилала її оператору поштового зв’язку для подальшого руху.

Новими абзацами п. 15 Порядку про систему вказали, що система сповіщатиме:

  • підрозділи поліції про зафіксоване авто, яке перебуває у розшуку;
  • відповідальних осіб про зафіксовані правопорушення шляхом надіслання повідомлення на мобільний телефон чи е-пошту.

У Порядку про звернення осіб уточнили п.п. 2 – 4 про таке.

З 14 до 20 календарних днів збільшили термін звернення особи, яка фактично керувала авто, до поліції із заявою про визнання зазначеного факту правопорушення та надання згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності.

Заява заповнюється машинодруком або від руки розбірливо без виправлень. Її типовий зразок та адреси підрозділів поліції, за якими заявник може особисто подати заяву, розміщено на сайтах МВС та Національної поліції.

Також заява може бути подана через сайт МВС за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.