Connect with us

Законодавство

Конституційний Суд висловився проти обмежень права оскарження рішень, дії чи бездіяльності

Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 6-р(II)/2020 у справі за конституційними скаргами Карякіна Едуарда Сергійовича, ТОВ «Торговий дім «Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України положення ч. 1 ст. 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. № 2121-III зі змінами.

Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права.

«Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб’єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності», – йдеться у Рішенні.

З огляду на наведене Конституційний Суд України зазначив, що в законодавчому регулюванні слід уникати заборон або обмежень щодо реалізації кожною особою права оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, у тому числі шляхом визначення на законодавчому рівні вичерпного переліку осіб, які мають право на таке оскарження, оскільки невключення особи до цього переліку унеможливлює доведення нею в суді її переконаності в потребі захисту своїх порушених прав, свобод цими рішеннями, діями чи бездіяльністю.

Конституційний Суд зазначив, що положення ч. 1 ст. 79 Закону «Про банки і банківську діяльність» встановлює вичерпний перелік осіб, які мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність Національного банку України, його посадових та службових осіб. У такий спосіб унеможливлено доступ до суду осіб, не включених до цього переліку, зокрема акціонерів банку, які не є власниками істотної участі у банку, що дискримінує їх за майновою ознакою. Тим самим усупереч принципові верховенства права нівелюються право цієї категорії осіб на доступ до суду та подальший ефективний юридичний захист їх прав, законних інтересів.

З огляду на зазначене Конституційний Суд України дійшов висновку, що окреме положення ч. 1 ст. 79 Закону, а саме «які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України», суперечить ст.ст. 8, ч.ч. 1, 2 ст. 24, ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України.

Ознайомитись з повним текстом Рішення № 6-р(II)/2020 можна за посиланням.

Законодавство

Нові штрафи за неносіння масок

Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону Мін’юсту «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», яким пропонується посилити адміністративну відповідальність власників громадських установ і закладів, а також маршруток за недотримання маскового режиму відвідувачами й пасажирами.

«Встановлюємо спеціальну відповідальність за неносіння масок для громадян України і окремо – відповідальність юридичних осіб: власників будинків, споруд і громадського транспорту під час перебування громадян, які зобов’язані пропускати громадян у вказані приміщення лише за наявності масок. При цьому штрафи для фізичних осіб будуть істотно зменшені. Так, за загальними правилами карантину, які діють на сьогодні, штраф за відсутність маски для громадян складає 17 000 грн. Натомість законопроектом передбачено штраф від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – це всього 170-255 грн. Для посадових осіб розмір штрафу залишається незмінним. Водночас для юридичних осіб суми штрафів за недотримання маскового режиму будуть збільшені та становитимуть від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 400 грн до 5 100 грн)», – повідомив Міністр юстиції Денис Малюська.

Читати далі

Законодавство

Кримінальні проступки і злочини нарешті розділили

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 р. № 2617-VIII.

Новою редакцією ст.ст. 11, 12 Кримінального кодексу України змінено класифікацію кримінальних правопорушень.

Тепер є кримінальні проступки та злочини (нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі).

Кримінальним проступком є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч н.м.д.г. або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Розслідувати кримінальні проступки уже взялися дізнавачі. Розслідування проводитися у формі дізнання за спрощеною процедурою, включаючи скорочені строки – не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках у строк до одного місяця.

Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, а також відбирати пояснення, проводити медичне освідування; отримувати висновок спеціаліста, знімати показання технічних приладів та технічних засобів, вилучати знаряддя вчинення проступку, речі і документи, до внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Процесуальними джерелами доказів у провадженні про кримінальні проступки, крім загальних, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів. Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

Підозрюваного у вчиненні кримінального проступку зможуть затримати: до 72 годин – якщо особа чинить опір правоохоронцю, відмовляється припинити чинити порушення, намагається втекти; на 24 години – якщо людина нетвереза та може завдати шкоду собі або оточуючим.

Прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру (а якщо затримали нетверезого підозрюваного – протягом 24 годин) прийняти рішення про закриття кримінального провадження, або повернути дізнавачу матеріали з одночасним продовженням строку дізнання, або звернутися до суду з обвинувальним актом, а у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.

Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, у 5 денний строк або у разі затримання підозрюваного у визначенні строки затримання невідкладно призначає судовий розгляд. Якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без проведення розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Окрім цього, КК України доповнено ст. 286-1, відповідно до якої, керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, – карається штрафом від 1000 до 2000 н.м.д.г. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені повторно, – караються штрафом у розмірі до 3000 н.м.д.г. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років.

Читати далі

Законодавство

Змінено механізм захисту прав інтелектуальної власності на митниці

Набрали чинності два накази Міністерства фінансів («Про затвердження Порядку застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» № 281 та «Про внесення змін до Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону» № 282 від 9 червня 2020 р.), спрямовані на удосконалення захисту прав інтелектуальної власності на митниці.

Наказами затверджено:

  • порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами;
  • новий порядок реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі.

Як повідомляє прес-служба Мінфіну, після Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» прийняття цих наказів стало наступним кроком у подальшій імплементації положень Регламентів ЄС, що здійснюються в рамках виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Наказ № 281 встановлено єдиний підхід та порядок застосування митними органами заходів до товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, а також стандартизовані форми взаємодії з правовласниками та декларантами.

Наказом № 282 запроваджено форми заяв, які використовуються у країнах ЄС, а також переведено в електронну форму комунікації між правовласниками та Держмитслужбою.

Читати далі

В тренді