Connect with us

Законодавство

Контроль на дорогах. За законністю дій Нацполіції мають наглядати суди і громадськість

Дата публікації:

Про стан дотримання, а, точніше, недотримання, правил дорожнього руху на українських дорогах відомо не лише з відомчої статистики або публікацій ЗМІ. Картина тут просто жахлива й доповнювати її додатковими нюансами немає сенсу. Тому влада й пішла на такий непопулярний захід – посилити повноваження Нацполіції щодо контролю за ПДР.

Тринадцятого липня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 2695 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху». Ухвалення відповідного рішення підтримали 282 народних депутати, що свідчить, що не лише «Слуги народу» переймаються станом правопорядку на дорогах.

Законопроектом, зокрема, пропонується посилити відповідальність за порушення ПДР, керування транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, виключити норми, що передбачають накладення штрафних балів, законодавчо закріпити можливість використання поліцейським технічних засобів відеозапису, з обов’язковим долученням таких матеріалів до протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом внесення відповідних змін до КУпАП та ККУ, а також законів України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію» — щодо обов’язків водія і пасажира, а також деяких повноважень поліцейських.

У чому причини подібної «турботи» зрозуміло: з початку року в Україні сталося понад 72 тисячі ДТП, в яких загинуло 1 482 людини. Й нової «дорожньої війни» держава й люди просто не витримають. Тому депутати пропонують зробити «дорожні правила» жорсткішими, передбачивши, зокрема, можливість зупинки транспортного засобу поліцейським з метою проведення огляду водія з використанням спеціальних технічних засобів для перевірки на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Й це потрібні кроки влади, бо щодоби в дорожньо-транспортних пригодах в Україні гине від 15 осіб, а понад 150 — отримують тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості.

Водночас українці остерігаються таких широких повноважень правоохоронців, про що свідчить швидко організована петиція проти розширення прав поліції, яка вже набрала необхідну кількість голосів для прийняття відповідного рішення Президентом. Постає питання: в чому проблема – в солідарності з поліцією чи проти? Зрозуміло, що безлад на дорогах здатна зупинити лише сильна поліція, на відміну від міліцейського підрозділу ДАІ, найнеприємнішою рисою якого була його продажність. Бо при зупинці авто на дорозі приймалося одне, ніби справедливе, рішення, а наступного дня воно вже було іншим, що свідчило про очевидне свавілля.

Тож сьогодні й постає цілком законне й вмотивоване запитання: при посиленні повноважень поліції чи зникне це свавілля? Сумніваюся. Для цього, гадаю, потрібен судовий та громадський контроль за діями правоохоронців на дорогах. Бо той же судовий контроль є універсальним за своїм значенням державним впливом на події, правові відносини, статус та виконання правових ролей службовими особами. Кожен судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після вирішення публічно-правового спору й набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, щодо захисту яких він ухвалив судове рішення. Головним фактором судового рішення у справах про дотримання Правил дорожнього руху має бути його ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи, намагання довести обов’язковість дотримання ПДР.

Саме питання судового контролю регламентується в ст. 382 та 383 КАСУ. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень України за 2019 рік судді близько тисячі разів розглядали питання щодо встановлення судового контролю. Загроза накладення штрафу є достатнім «стимулом» для керівника суб’єкта владних повноважень забезпечити належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та, відповідно, гарантією відновлення судом порушеного права позивача у справі. Застосуваннями суддями своїх контрольних повноважень якнайточніше відповідає меті адміністративної юстиції та завданнями адмінсудочинства, сприяє захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, керівника органу Нацполіції, зокрема.

Отже, держава має чіткий запобіжник проти можливих зловживань Нацполіцією наділеними повноваженнями з контролю за ПДР, що й повинно бути враховано при розгляді петиції, яку підтримало 25 тисяч підписантів.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Кваліфікаційні іспити нотаріусів проводитимуть під час карантину

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641» від 25 листопада 2020 р. № 1152.

Доповненням до пп. 6 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22 липня 2020 р. № 641 дозволено на період дії карантину проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора.

Читати далі

Законодавство

Підтримка бізнесу – за кошти фонду боротьби з COVID-19

Опубліковано

on

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до статті 28 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”» від 26 листопада 2020 р. № 4431.

Проектом пропонується внести зміни до ст. 28 Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік», якими встановити, що кошти фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та її наслідками спрямовуватимуться також на:

– надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів;

– надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання з метою збереження робочих місць найманих працівників;

– одноразову компенсацію суб’єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих осіб.

Читати далі

Законодавство

Плановий дефіцит держбюджету 2021 р. зменшено до 5,5%

Опубліковано

on

Кабінет Міністрів схвалив доопрацьований Мінфіном проект державного бюджету-2021 до другого читання та направив до Верховної Ради.

В основу Бюджетних висновків увійшли 2 451 пропозиції парламентарів. Мінфіном враховано більшість з наданих депутатами пропозицій, виходячи з пріоритетності видатків, наявних можливостей ресурсної частини бюджету і стану національної економіки.

У проекті бюджету, опрацьованого Мінфіном до другого читання, зменшено дефіцит сектору загального державного управління по відношенню до ВВП з 5,8 % до 5,24%, і дефіциту державного бюджету з 6 % до 5,5 % (у бюджеті 2020 р. закладалося 7,5%). Разом з тим, в середньостроковій перспективі планується поступове зниження дефіциту бюджету.

Бюджетні доходи включають лише надходження, які реально зможе забезпечити наступного року економіка без підвищення податків.

Доходи проекту держбюджету на 2021 р. збільшились на 21 млрд грн і передбачені у сумі 1 трлн 92 млрд грн. Видатки проекту держбюджету на 2021 р. передбачено у сумі 1 трлн 328 млрд грн.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram