Connect with us

Законодавство

Контроль на дорогах. За законністю дій Нацполіції мають наглядати суди і громадськість

Про стан дотримання, а, точніше, недотримання, правил дорожнього руху на українських дорогах відомо не лише з відомчої статистики або публікацій ЗМІ. Картина тут просто жахлива й доповнювати її додатковими нюансами немає сенсу. Тому влада й пішла на такий непопулярний захід – посилити повноваження Нацполіції щодо контролю за ПДР.

Тринадцятого липня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 2695 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху». Ухвалення відповідного рішення підтримали 282 народних депутати, що свідчить, що не лише «Слуги народу» переймаються станом правопорядку на дорогах.

Законопроектом, зокрема, пропонується посилити відповідальність за порушення ПДР, керування транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, виключити норми, що передбачають накладення штрафних балів, законодавчо закріпити можливість використання поліцейським технічних засобів відеозапису, з обов’язковим долученням таких матеріалів до протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом внесення відповідних змін до КУпАП та ККУ, а також законів України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію» — щодо обов’язків водія і пасажира, а також деяких повноважень поліцейських.

У чому причини подібної «турботи» зрозуміло: з початку року в Україні сталося понад 72 тисячі ДТП, в яких загинуло 1 482 людини. Й нової «дорожньої війни» держава й люди просто не витримають. Тому депутати пропонують зробити «дорожні правила» жорсткішими, передбачивши, зокрема, можливість зупинки транспортного засобу поліцейським з метою проведення огляду водія з використанням спеціальних технічних засобів для перевірки на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Й це потрібні кроки влади, бо щодоби в дорожньо-транспортних пригодах в Україні гине від 15 осіб, а понад 150 — отримують тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості.

Водночас українці остерігаються таких широких повноважень правоохоронців, про що свідчить швидко організована петиція проти розширення прав поліції, яка вже набрала необхідну кількість голосів для прийняття відповідного рішення Президентом. Постає питання: в чому проблема – в солідарності з поліцією чи проти? Зрозуміло, що безлад на дорогах здатна зупинити лише сильна поліція, на відміну від міліцейського підрозділу ДАІ, найнеприємнішою рисою якого була його продажність. Бо при зупинці авто на дорозі приймалося одне, ніби справедливе, рішення, а наступного дня воно вже було іншим, що свідчило про очевидне свавілля.

Тож сьогодні й постає цілком законне й вмотивоване запитання: при посиленні повноважень поліції чи зникне це свавілля? Сумніваюся. Для цього, гадаю, потрібен судовий та громадський контроль за діями правоохоронців на дорогах. Бо той же судовий контроль є універсальним за своїм значенням державним впливом на події, правові відносини, статус та виконання правових ролей службовими особами. Кожен судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після вирішення публічно-правового спору й набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, щодо захисту яких він ухвалив судове рішення. Головним фактором судового рішення у справах про дотримання Правил дорожнього руху має бути його ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи, намагання довести обов’язковість дотримання ПДР.

Саме питання судового контролю регламентується в ст. 382 та 383 КАСУ. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень України за 2019 рік судді близько тисячі разів розглядали питання щодо встановлення судового контролю. Загроза накладення штрафу є достатнім «стимулом» для керівника суб’єкта владних повноважень забезпечити належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та, відповідно, гарантією відновлення судом порушеного права позивача у справі. Застосуваннями суддями своїх контрольних повноважень якнайточніше відповідає меті адміністративної юстиції та завданнями адмінсудочинства, сприяє захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, керівника органу Нацполіції, зокрема.

Отже, держава має чіткий запобіжник проти можливих зловживань Нацполіцією наділеними повноваженнями з контролю за ПДР, що й повинно бути враховано при розгляді петиції, яку підтримало 25 тисяч підписантів.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Держава покриє збитки дитячих центрів «Артек» і «Молода гвардія»

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів “Артек” і “Молода гвардія” щодо додаткової державної підтримки на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 14 липня 2020 р. № 784-IX.

Змінами до ст. 1 Закону України «Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів “Артек” і “Молода гвардія”» передбачено державну підтримку дитячих центрів “Артек” і “Молода гвардія” шляхом повного або часткового фінансування будівництва і реконструкції їх об’єктів інфраструктури за рахунок загального фонду державного бюджету.

Також визначено, що держава викуповує 90 % путівок дитячих центрів “Артек” і “Молода гвардія”. Решта путівок реалізується зазначеними дитячими центрами без залучення третіх осіб.

Новим пунктом 8 ст. 3 Закону встановлено, що держава здійснює покриття витрат вказаних дитячих центрів (на утримання об’єктів, оплату праці працівників, податків та інших обов’язкових платежів, комунальних послуг, послуг зв’язку, дератизації, дезінфекції, вивезення твердих побутових відходів, придбання паливно-мастильних матеріалів) в умовах особливого режиму роботи під час карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), на період скасування тематичних змін та до кінця місяця, в якому скасовано карантин, але не пізніше початку тематичної зміни, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Читати далі

Законодавство

НБУ може призупиняти роботу абонентів – надавачів послуг у Системі BankID

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Положення про Систему BankID Національного банку України» від 30 липня 2020 р. № 109.

Змінами до Положення про Систему BankID Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 березня 2020 р. № 32, доповнено вимоги до суб’єктів, які виявили намір приєднатися до Системи BankID Національного банку в статусі абонентів-надавачів послуг.

Так, змінами до пп. 2 п. 33 Положення визначено, що абонент – надавач послуг зобов’язаний перед виконанням запиту на ідентифікацію: розкривати користувачу інформацію відповідно до законодавства України про умови та порядок надання послуги, для якої здійснюється електронна дистанційна ідентифікація користувача засобами Системи BankID Національного банку.

Інформація повинна бути розміщена в місці надання послуги користувачу та/або на власному веб-сайті абонента – надавача послуг та містити:

  • перелік послуг, які надаються абонентом – надавачем послуг, порядок та умови їх надання;
  • вартість, ціну/тарифи, розмір плати (проценти) за послуги;
  • інформацію про механізми захисту прав споживачів.

Крім цього, новими пп. 33-1 і 33-2 встановлено, що абонент – надавач послуг зобов’язаний:

  • використовувати Систему BankID Національного банку для надання тих послуг користувачу, що заявлені ним у заяві про намір приєднання до Системи BankID Національного банку з урахуванням вимог, установлених у пп. 2 пункту 33-1 розділу III цього Положення;
  • повідомляти офіційним листом Національний банк про зміни в переліку послуг, які надаватимуться користувачу, не пізніше ніж за три робочих дні до впровадження таких змін.

Національний банк має право здійснювати моніторинг послуг, які надаються користувачу абонентом – надавачем послуг із використанням Системи BankID Національного банку на відповідність переліку послуг, що були ним заявлені в заяві про намір приєднання до Системи BankID Національного банку та повідомлені Національному банку відповідно до п. 33-1 розділу III цього Положення.

Національний банк має право в разі встановлення порушень під час моніторингу послуг тимчасово зупинити роботу абонента – надавача послуг у Системі BankID Національного банку без розірвання Договору приєднання до усунення ним виявлених порушень у порядку, передбаченому в п. 33-1 розділу III цього Положення.

Читати далі

Законодавство

Виконавчий документ може бути в електронній формі

Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” щодо запровадження електронної форми виконавчого документа» від 15 липня 2020 р. № 797-IX.

Доповненням до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Порядок пред’явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.

Читати далі

В тренді

Telegram