Connect with us

Законодавство

Кримінальна відповідальність за доведення до надзвичайного стану чи техногенної катастрофи

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за діяння, наслідком яких є введення надзвичайного стану, спричинення техногенної катастрофи, зупинення теплопостачання, водопостачання, електропостачання, вивезення відходів» № 2263.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 364-2, якою передбачено запровадження кримінальної відповідальності за діяння посадових чи службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, наслідком яких є введення надзвичайного стану в населеному пункті, його частині, районі чи області, спричинення техногенної катастрофи, зупинення теплопостачання, водопостачання, електропостачання, вивезення відходів, що призвели до істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, яка конкретизована у примітці 1 зазначеної статті.

Карати за такий злочин запропоновано штрафом від сорока тисяч гривень до вісімдесяти тисяч гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від одного до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

А якщо таке діяння  спричинило тяжкі наслідки – позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від вісімдесяти тисяч гривень до ста шістдесяти тисяч гривень або без такого.

Доповнено й ст. 364 КК новим положеннями щодо застосування поняття службових і посадових осіб також до ст. 364-2 КК.

Законодавство

Перехідний період банкам продовжено до 31 грудня 2020 р.

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про продовження перехідного періоду банкам України» від 1 червня 2020 р. № 71.

Змінами до пп. 1 п. 1 постанови Правління Національного банку України «Про встановлення перехідного періоду банкам України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 2 березня 2020 р. № 23 встановлено, що банки України мають право: до 31 грудня 2020 р. (включно) (раніше – 31 травня) здійснювати перенесення залишків коштів у розрахунках (кошти до настання дати валютування, акредитиви, розрахункові чеки, розрахунки за разовими заліками, кошти, отримані як грошове покриття), сум сформованих резервів за коштами у розрахунках на відповідні балансові рахунки Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Змінами до п. 2 постанови також передбачено, що Національний банк не застосовує до банків заходів впливу за порушення ними в період з 2 березня до 31 грудня 2020 р. (включно) (раніше – 31 травня) вимог Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. № 368, Положення про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції та контроль за їх дотриманням банками, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 серпня 2005 р. № 290, Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 13 листопада 2018 р. № 120, якщо такі порушення допущенні банком у зв’язку з виконанням дій, визначених у пп. 1 п. 1 постанови № 23.

Читати далі

Законодавство

До енергетичної безпеки долучили нову раду експертів

Набрав чинності Указ Президента України «Про Раду експертів з питань енергетичної безпеки» від 29 травня 2020 р. № 206/2020.

Відповідно до затвердженого Положення, Рада експертів з питань енергетичної безпеки є консультативним органом Ради національної безпеки і оборони України.

Основними завданнями Ради, зокрема, є:

  • аналіз стану і прогнозування тенденцій розвитку паливно-енергетичного комплексу, енергетичних ринків;
  • вивчення стану державного регулювання паливно-енергетичного комплексу, енергетичних ринків, ефективності реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки, ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива;
  • аналіз проектів нормативно-правових актів з питань функціонування паливно-енергетичного комплексу та енергетичної безпеки, ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива;
  • підготовка Раді національної безпеки і оборони України пропозицій щодо протидії та нейтралізації загроз енергетичній безпеці України, системного розв’язання проблемних питань у паливно-енергетичному комплексі, визначення концептуальних підходів та напрямів забезпечення енергетичної безпеки тощо.

Читати далі

Законодавство

Незалежний регулятор транспортної галузі може стати залежним

Міністерство інфраструктури України оприлюднило нову версію законопроекту «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту».

Хоча Європейська Бізнес Асоціація в цілому підтримує створення незалежного регулятора на ринках транспортних послуг, експерти Асоціації не готові підтримати підготовлений Міністерством документ у запропонованій редакції.

Бізнес вже надавав свої пропозиції до концепції створення такого органу, проте вони, на жаль, не знайшли відображення в опублікованій наразі версії документу.

ЄБА продовжує наполягати на незалежному статусі НКРТ як органу, який повинен неупереджено здійснювати перегляд тарифної політики суб’єктів природних монополій.

У законопроекті мають бути закріплені відповідні гарантії незалежності, зокрема, щодо спеціального статусу органу, порядку добору, призначення та звільнення голови та членів НКРТ, порядку фінансування тощо. На думку експертів, запропонована модель фінансування НКРТ ставить під сумнів незалежність регулятора, а отже, має бути переглянута.

Важливо чітко визначити межі компетенцій НКРТ – повноваження нового органу не мають розповсюджуватися на регулювання суб’єктів на суміжних ринках у сфері транспорту. До того ж, нова редакція законопроекту належним чином не встановлює повноваження НКРТ щодо регулювання тарифів на послуги, які оплачуються у складі портових зборів, а також щодо контролю за цільовим використанням коштів від портових зборів.

«Експерти Комітету з логістики надіслали свої детальні пропозиції та зауваження до Міністерства та сподіваються на доопрацювання документу з залученням бізнес-спільноти. Інакше, прийняття законопроекту у поточній редакції не призведе до створення дійсно незалежного регулятора у галузі», – зауважили у ЄБА.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.