Між поганим і гіршим: як закон про СБУ ставить Раду перед складним вибором - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

Між поганим і гіршим: як закон про СБУ ставить Раду перед складним вибором

Дата публікації:

Євген ЗАХАРОВ,
керівник Харківської правозахисної групи

У парламенті завершується підготовка проекту закону про СБУ. У липні документ отримав підтримку ЄС, НАТО і США, які закликали Раду ухвалити цей закон без зволікань. Утім говорити про його одностайну підтримку не можна. Понад те, не буде перебільшенням сказати, що цей законопроект розколов українське громадянське суспільство. 

У той час як експерти, що спеціалізуються на тематиці НАТО, виступають за обрану парламентом реформу і за посилення контррозвідки відповідно до рекомендацій та кращих практик Альянсу, правозахисники жорстко критикують документ і наголошують на тому, що він незбалансований, бо несе завелику загрозу дотриманню прав людини в Україні.

Отже, якщо російські одвічні питання — «що робити?» і «хто винен?», то українське — «куди йдемо»? Після Революції Гідності з ним, ніби, остаточно визначилися, і навіть у Конституції написали про євроатлантичні прагнення, та все одно це питання постає ледь не щодня, бо реальна практика нашого державотворення суперечить таким прагненням.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Спецслужба без меж і контролю, або Що не так із законопроектом про СБУ?

Я вважаю, що це повною мірою стосується також вибору шляху розвитку СБУ, перед яким став парламент: ухвалювати чи не ухвалювати в другому читанні та в цілому законопроект № 3196-д про нову редакцію Закону «Про Службу безпеки України» та зміни до 33 пов’язаних із ним законів? Адже відкинути № 3196-д як неприйнятний і готувати новий, кращий проект — означає залишити на невизначений термін нинішню нереформовану спецслужбу, безконтрольну та безкарну, з повноваженнями розслідувати злочини, які вона вважає «своїми», з використанням цих повноважень для власної користі та багатьма іншими радянськими рудиментами.

Тому і держава, й більша частина суспільства вже явно не хочуть із цим погоджуватися, а щоб не приставати на сумнозвісне «хоч гірше, та інше», штучно переконують себе, що нова версія таки краща. Експерти Євросоюзу, США, Офісу зв’язків НАТО також загалом відстоюють цей погляд, попри те, що їхні рекомендації до законопроекту враховані не в повному обсязі: немає достатніх гарантій прав людини, контроль за діяльністю спецслужби слабкий, не продумана чітко і ясно передача правоохоронних повноважень іншим органам розслідування тощо. Проте вони вважають, що це можна буде зробити пізніше: ухвалити окремі закони про передачу повноважень, про контроль тощо.

Натомість українські правозахисники в більшості своїй вважають, що цей законопроект точно не можна ухвалювати. Їх підтримує в такій оцінці й Моніторингова місія Верховного комісара ООН з прав людини в Україні.

Які ж причини цієї негативної оцінки?

Треба віддати належне робочій групі профільного парламентського комітету, яка частково врахувала наші зауваження. Але не настільки, щоб документ можна було підтримати. До того ж, врахування зауважень часто-густо виявляється оманливим. Наприклад, прибрали пряму норму про використання в суді як доказу відомостей, здобутих у ході контррозвідувальних заходів, але залишили віконце, коли це все-таки можна зробити. Прибрали участь СБУ в кадрових комісіях, але залишили норму про «перевірку осіб у зв’язку із призначенням на відповідальні та особливо відповідальні посади державної служби та посади державної служби категорії «Б», тобто знову ж таки віконце, через яке можна більш ніж істотно впливати на призначення на держслужбу. І таких прикладів багато.

Дотримання прав людини як було в законопроекті
суто декларативним, так і лишилося

Для прикладу, ми мали зауваження стосовно того, що за законопроектом співробітник СБУ не обтяжений необхідністю представлятися (як поліцейські чи бійці Національної гвардії), не зобов’язаний повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги чи здійснювати право затриманого на повідомлення рідних про затримання. Як відповідь, у редакції для другого читання у статті 14 з’явилося посилання на «Конституцію та закони України». Але цього, вочевидь, замало! Адже в цій же статті йдеться про потенційні порушення прав людини, а саме «тимчасове обмеження прав осіб на свободу та особисту недоторканність, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також права осіб на недоторканність житла, сімейного й особистого життя».

Натомість ми надавали конкретні пропозиції: або взагалі позбавити СБУ цих повноважень, або поставити їх здійснення під надійний судовий контроль. Подивимося, які ще повноваження пропонують лишити у спецслужби. Співробітники контррозвідки СБУ за ухвалення нового закону зможуть:

— здійснювати контрольоване пересування осіб та/або переміщення предметів через державний та митний кордон України;

— без розкриття своєї належності до СБУ та справжньої мети таких заходів проводити опитування осіб за їхньою згодою та отримувати від них інформацію, заходити до приміщень та на земельні ділянки фізичних осіб;

— здійснювати тимчасове обмеження доступу до визначених інформаційних ресурсів;

— збирати й вивчати документи та відомості, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, джерела й розміри їхніх доходів;

— отримувати від операторів та провайдерів телекомунікацій технологічну та іншу інформацію про функціонування мереж;

— безперешкодно заходити й перебувати на території та в приміщеннях органів державної влади та інших державних органів, їхніх структурних підрозділів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності. При цьому підстави для таких дій є практично безмежними. Для цього визначення «державної безпеки», загроз їй та інших ключових понять лишили вкрай розпливчастими.

Контррозвідка, яку проект виводить з-під дії чинного закону про оперативно-розшукову діяльність із його хоч якимось гарантіями проти зловживань, отримує нечувані повноваження, якими зможе користуватися просто на свій розсуд. А нові контррозвідувальні підрозділи, які будуть здійснювати контррозвідувальне забезпечення економічного потенціалу та боротьби з організованою злочинністю, повною мірою переберуть на себе діяльність управлінь СБУ, що ліквідуються — із розслідування корупційних та економічних злочинів.

Відмовитися від контролю за економікою й ринком як таким СБУ категорично не хоче. Запропоновані зміни до законопроекту, спрямовані на відмову від розширення повноважень СБУ на сфери життєдіяльності, у тому числі ті, де вона зараз легально не присутня, а також на посилення механізмів контролю за діяльністю спецслужби — фактично не враховано. Не врахована й запропонована зміна про скасування можливості відрядження співробітника СБУ в інші державні органи, до установ та організацій незалежно від форм власності для роботи під прикриттям, яка дуже нагадує діяльність КГБ за радянських часів з його всеохопним контролем усього, що рухається.

Ба більше, служба безпеки України отримує нове повноваження: безоплатно протягом п’яти робочих днів «отримувати у встановленому порядку інформацію від правоохоронних та інших державних органів, військових формувань, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій» незалежно від форми власності. При цьому предмет інформації не визначається.

Що це, як не засіб тиску на інші державні органи та бізнес? А ось отримати інформацію про діяльність СБУ доволі важко. Окремі відомості (які саме — не визначено), здобуті або створені в ході оперативно-службової діяльності СБУ (тобто фактично всі), оприлюднюються лише у встановленому самою службою порядку й обсягах.

Собі — все, суспільству — нічого

Така асиметрія (СБУ — все, громадянському суспільству — нічого) взагалі характерна для законопроекту № 3196-д. Ще один приклад: норми про застосування співробітниками СБУ заходів примусу, фізичного впливу (сили), спеціальних засобів та вогнепальної зброї не просто дублюють положення закону про Нацполіцію, а є ширшими: СБУ на додаток отримає право застосовувати «пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії», а також «бронемашини та інші спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби». А ще «дозволяється самостійне виготовлення та використання малогабаритного підривного пристрою для відкриття приміщень співробітником Служби безпеки України». Отакої! Ці норми вочевидь суперечать декларації про відмову від досудового розслідування злочинів, оскільки контррозвідці багато які з цих повноважень просто непотрібні.

Натомість із законопроекту для другого читання видалені всі традиційні обмеження для застосування примусу, сили, спецзасобів та вогнепальної зброї, передбачені Законом «Про Національну поліцію».

Тож у разі ухвалення цього закону СБУ буде правоохоронним органом з найбільшими в країні повноваженнями щодо застосування примусу й сили.

Вади законопроекту, який винесено на друге читання, можна перераховувати довго. Вони є настільки значними за обсягом, що виправити їх вбачається неможливим. Відтак законопроект № 3196-д неприйнятний на парадигмальному рівні: в ньому значно розширюється сфера діяльності контррозвідки, яка отримує безмежні повноваження й буде неконтрольованою. Між тим саме українцям добре відомо, що відбувається в країні при безконтрольних і всесильних спецслужбах: вони починають беззастережно зловживати своїми повноваженнями.

Отже, Верховна Рада опиняється перед дилемою: ані залишити старий закон, ані приймати новий в його нинішній редакції не можна. Обидва ці рішення — неприйнятні! Як на мене, слід підготувати інший, якісніший законопроект. Серйозно й заново.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Учасники програм «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека» не платитимуть ПДФО

Опубліковано

on

От

Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (законопроект № 5600).

Читайте також: Чого очікувати бізнесу від кабмінівського законопроекту з корупційними ризиками?

Як інформує Міністр фінансів Сергій Марченко, проектом, зокрема запроваджується диференціації ставок оподаткування видобутку руд заліза залежно від розміру середньої фактичної ціни реалізації визначеної, як середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China.

Крім того, запроваджується звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, єдиним податком і військовим збором громадян та підприємців, які користуються державними програмами «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека».

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Законопроект № 5600: фіскальний тиск і заручники-підприємці

Читати далі

Законодавство

Задеклароване чи зареєстроване місце проживання (перебування) може бути лише одне

Опубліковано

on

От

Набрав чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 5 листопада 2021 р. № 1871-IX, дія якого поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, відповідно до їхніх прав та свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Водночас, дія цього Закону не поширюється на відносини, пов’язані з виникненням, переходом та припиненням права власності на житло та права користування житлом.

Декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.

Читайте також: «Пакунок малюка» надається за місцем проживання батьків

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) (ця норма не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання).

Загальними вимогами до декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи встановлено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, яка на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Батьки або інші законні представники зобов’язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

Читайте також: Оформлювати пенсію чи отримувати медичну допомогу можна буде саме за місцем проживання

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, а дитини віком від 10 до 14 років – місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна.

Іноземець, особа без громадянства зобов’язані задекларувати або зареєструвати своє місце проживання та місце проживання дітей віком до 14 років (у тому числі новонароджених дітей), батьками або іншими законними представниками яких вони є, протягом 30 календарних днів з дня отримання посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, або після зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання.

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою такою особою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг здійснюється виключно:

1) у житлі приватної форми власності, за умови внесення відомостей про це житло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

2) у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності), за умови надання згоди уповноваженої особи з управління (утримання) гуртожитку, що належить до сфери управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

Читайте також: Декларування місця проживання онлайн можна тестувати з 1 грудня

Декларування місця проживання особи за декларацією такої особи, поданою в електронній формі, може здійснюватися в автоматичному режимі.

У разі якщо особа, місце проживання (перебування) якої було задекларовано або зареєстровано, задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування), внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання (перебування) здійснюється без подання заяви такою особою на підставі повідомлення органу реєстрації, в якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування).

Декларування або реєстрація місця проживання (перебування) у дачному або садовому будинку здійснюється після переведення такого будинку у жилий будинок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Передбачено, що за декларування місця проживання, реєстрацію місця проживання, зняття із задекларованого місця проживання, зареєстрованого місця проживання справляється адміністративний збір.

Також установлено, що місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню).

Читати далі

Законодавство

Іноземцям, прибулим з країн Південної Африки, в’їзд заборонено

Опубліковано

on

От

Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови від 9 грудня 2020 р. № 1236, якими установлено, що 00 год. 00 хв. 3 грудня 2021 р. на період дії карантину:

1) забороняється перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства (крім іноземців та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України, є подружжям або дітьми громадян України, працівниками іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей, а також інших категорій іноземців та осіб без громадянства за погодженням з Міністерством закордонних справ), які прибули з Південно-Африканської Республіки, Республіки Ботсвана, Республіки Зімбабве, Республіки Намібія, Королівства Лесото, Королівства Есватіні, Республіки Мозамбік, Республіки Малаві та перебували на їх території не менше 7 днів протягом останніх 14 днів;

Читайте також: Посилено карантинні обмеження для невакцинованих з 6 грудня

2) обов’язковій самоізоляції, обсервації підлягають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України, є подружжям або дітьми громадян України, які повертаються в Україну з зазначених вище країн та перебували на їх території не менше 7 днів протягом останніх 14 днів.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Строк самоізоляції становить 14 днів, а наявність вакцинації, негативного тесту чи сертифікату про одужання не є підставою для непроходження самоізоляції чи її дострокового припинення.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link