Неефективне використання чи законодавча колізія: що відбувається з «військовим» ПДФО?

Восени минулого року Верховна Рада України вилучила «військовий» та «силовий» ПДФО з бюджетів громад на користь центральної влади в спеціальний державний бюджет, ухваливши законопроект № 10037.

Хто й чому голосував «за» та «проти» закону про «військовий» ПДФО?

Отож податок, який раніше належав місцевим громадам, вже понад пів року перерозподіляють між Державною службою спеціального зв’язку, Міністерством оборони України, Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості, військовими та ін. Як виявилося в результаті, станом на липень цього року держава не спрямувала на потреби ЗСУ більш ніж половину «військового» ПДФО. Про це свідчать дані Мінфіну, які надало міністерство на запит Асоціації міст України. Журналісти Komersant.Info (Україна) вирішили розібратися чому склалася така ситуація й у що ж в результаті перетворився «військовий» ПДФО-2024?

Читайте також: Збільшення видатків на оборону та відновлення планування місцевих бюджетів: закони набрали чинності

Закон № 10037 (саме про нього йде мова) одразу після свого ухвалення викликав жваве обговорення серед політиків та експертів. Під час голосування в Раді, проти закону, зокрема виступала радниця голови Асоціації міст, колишня народна депутатка Оксана Продан.

Головний меседж і тих, хто «за» і тих, хто «проти» заключався в переживаннях щодо реального перерозподілення коштів та їх цільового призначення. Так, представниця «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, яка виступила проти, наголошувала, що «кошти з ПДФО будуть безконтрольно витрачати на бруківку, дороги, а не на військових». Також проти прийняття цього закону виступав й очільник Києва Віталій Кличко, який заявляв, що вилучення «військового» ПДФО у громад зменшить їх спроможність допомагати армії та негативно позначиться на життєзабезпеченні міст, селищ та сіл.

Водночас, напротивагу цьому, голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев заявляв, що ПДФО, навпаки, не розчинятиметься в загальному держбюджеті. «Гроші не підуть на дороги (бруківку тощо), а будуть спрямовані до спецфонду. За рахунок цих коштів фінансуватиметься закупівля дронів, військової техніки й обладнання, розвиток програм ОПК, а 10% податку взагалі залишиться безпосередньо у військових частинах».

Що сталося з «військовим» ПДФО в 2024 році?

У результаті за понад пів року головні розпорядники бюджетних коштів використали лише 45% фактичних надходжень ПДФО, заявили в Мінфіні на запит Асоціації міст України. «Загалом у 2024 році здійснено видатків на суму в 32 млрд грн із 77,3 мільярда грн надходжень. Причому якщо військові підрозділи системно використовують ці кошти, то Мінстратегпром за цей період із виділених йому 25 млрд гривень, які вилучені в громад на забезпечення військових підрозділів, зміг використати «аж» 529 млн гривень – 2%», – розповіли в асоціації.

Як виявилося, у 2023 році вилучені у громад кошти були використані всього на 65%. І якщо Міністерство оборони використало 100% цих коштів, то, скажімо, Держспецзв’язку аж 0 гривень. На думку народного депутата Олексія Гончаренка, ефективніше б було ці кошти повернути назад у підпорядкування громад із деякими уточненнями. «До того, як ПДФО віддали міністерствам, деякі місцеві громади дійсно витрачали ці гроші на допомогу військовим. Але чому не зобовʼязати громади перенаправляти ці гроші військовим безпосередньо на місцях? Ні, треба було зробити цілу схему, забрати його в міністерства та відомства з істерикою й криками, щоб потім використати нуль. Працівники року…», – написав він у своєму телеграм-каналі.

Водночас далеко не всіх тривожить тема недовикористання ПДФО. Наприклад, колишній міністр інфраструктури України Олександр Кубраков навпаки вважає, що одного ПДФО для армії недостатньо. І це зрозуміло — війна вимагає коштів. Однак чому б не скористатися спочатку тими грошима, що вже виділені, а лише потім витрачати резервні? «У січні 2024-го я ініціював термінове виділення коштів з резервного державного фонду у розмірі майже 800 млн грн. Так, це були не зовсім повноваження нашого міністерства, але ми розуміли, що ці гроші допоможуть перекрити потребу у фінансуванні нашим бригадам принаймні в перші місяці нового року. Ми просто зробили проект відповідної постанови й швидко провели її через уряд», – написав Кубраков на своїй сторінці в Facebook та наголосив, що пізніше він розробив аналогічний законопроект і Міністерство оборони України направило його для нагородження в Міністерство економіки України.

Що було далі?

«На засіданні уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і міністр фінансів Сергій Марченко зняли з розгляду питання про виділення коштів з резервного фонду на фінансування бригад, і вже майже пів року це питання так і не вирішується. Основним аргументом міністра фінансів було те, що незабаром бригади почнуть отримувати частину військового ПДФО й усе буде добре», – зазначив екс-міністр, наголосивши, що сподівається на ухвалення цього законопроекту.

Читайте також: Операційний день для реєстрації ПН/РК, на який припадає граничний строк, триває з 0 до 24 години

Однак про недовикористання наявного ПДФО у пості Олександра Кубракова не йдеться. Журналісти намагалися зв’язатися з ним аби уточнити його думку з цього приводу, але поки відповіді немає. Натомість народний депутат Дмитро Наталуха вважає, що сама концепція закону є правильною, однак він би хотів почути відповіді від установ щодо недовикористання наявних коштів. «Сама концепція закону виправдала себе. Наприклад, під час останнього спілкування з бригадами на лінії зіткнення, вони чітко сказали, що нарешті побачили як на їх рахунки почали заходити додаткові кошти. Для них це мотиватор та великий стимул і вони бачать, що економіка працює, а держава намагається підвищити їм матеріальне забезпечення. Все це й стало можливим саме внаслідок того, що ми ПДФО почали за певною формулою переводити на військових, на бойові бригади. Щодо освоєння/неосвоєння коштів мені самому хотілося б почути від них (установ, міністерств, – ред.) відповідь. А Кубракова мені взагалі важко коментувати, бо я не знаю чим саме він керується в своїх дописах», – зазначив Наталуха в ексклюзивному коментарі Komersant.Info.

«Недовикористання» ПДФО – законодавча колізія?

Як пояснив опісля експерт «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин, справа «недовикористання» ПДФО не у так званій «зраді», як у нормах закону. Мовляв, все має проводитися через тендери відповідно до бюджетного кодексу. А це надзвичайно довгий і складний процес. «Ми говоримо з вами про головних розпорядників бюджетних коштів. Вони не витратили ті гроші не тому, що не мають куди їх витрачати, а тому, що сама ця процедура передбачає певні кроки, без яких ці відомства будуть звинувачені в нецільовому використанні коштів і в корупції. Як правило, максимальний обсяг виплат з бюджету припадає на листопад– грудень. Бо саме в цей час закриваються всі акти виконаних робіт. Тобто процедура виглядає так: проводиться тендер, потім робиться авансовий платіж і чекають потім надання актів виконаних робіт. А це відбувається, як правило, під кінець року», – пояснив експерт.

На його думку, Міністерство оборони, яке чи не єдине використало ПДФО на 100%, зробило це через довготермінові контакти. «В Міноборони величезний обсяг фінансування здійснюється за контрактами, які мають багаторічний період. Тобто уявімо собі ситуацію: ви заключили в 2022 році контракт на постачання, припустимо, воєнної техніки. І весь цей контракт у вас виконується протягом 3-4 років. Приходять гроші – ви проплачуєте, і так постійно. Напротивагу цьому той же Держспецзв’язок має угоди, скажімо, однорічні. Й вони мають проходити всі ці процедури, про які я говорив вище», – додав експерт, уточнивши, що реальний результат від використання ПДФО можна буде побачити під кінець року. Зі свого боку редакція Komersant.Info направила запит до Мінстратегпрому та Держспецзв’язку аби дізнатися реальну причину того, чому кошти «військового» ПДФО майже не були витрачені.

Альона Капліна,
журналіст

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути