Connect with us

Законодавство

Непрозорі платежі за адмінпослуги, або Небезпеки законопроекту № 3515

Євген ШКОЛЬНИЙ,
експерт Центру політико-правових реформ

Наприкінці травня група народних депутатів України зареєструвала законопроект № 3515 щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму.

Варто зазначити, що документ дійсно актуальний, адже в Україні вже давно назріла потреба в запровадженні принципово нової методології розрахунку прожиткового мінімуму й «відв’язування» усіх «соціальних мірил» для встановлення посадових окладів, розмірів штрафів тощо. Тобто інструменти соціальної політики мають застосовуватися за призначенням. Однак попри загальний позитив, законопроект містить також і дискусійний блок норм, що може призвести не до покращення добробуту громадян, а, навпаки, спричинити зайві стягування коштів.

Так, документом пропонуються зміни до Закону «Про адміністративні послуги», за якими розмір плати за надання адмінпослуг (адміністративного збору) і порядок її справляння визначатиметься Кабінетом Міністрів. Тобто законопроектом пропонується повноваження щодо встановлення розмірів адміністративних зборів передати від парламенту до уряду.

На жаль, весь попередній досвід України засвідчує, що там, де збір за послуги встановлюється на підзаконному рівні (урядом), там він, як правило, непрозорий, недостатньо обґрунтований і навіть може супроводжуватися незаконними поборами.

Яскравим прикладом цьому є паспортна сфера. Так, згідно із законом про Єдиний державний демографічний реєстр, адміністративний збір за паспорти складається з кількох окремих платежів, один з яких встановлюється актом уряду за вартість «послуги», а інший — монополістом Поліграфкомбінатом «Україна» за бланк документа. Кожен із цих суб’єктів періодично збільшує суму своєї частини збору, що громадянам навіть важко порахувати остаточну суму.

Відповідно, замість того, аби знайти її в законі, вони змушені шукати вартість паспортів на сайтах ДМС чи його підприємства. А найвигіднішим такий порядок встановлення платежів виявився саме для ДП «Документ» (Паспортний сервіс) та тих, хто управляє його потоками. Так, користуючись заплутаністю громадян щодо визначення фінальної суми за паспорт, це підприємство стягує ще й додаткові 450 грн — за «міфічні» консультації. Тільки в 2018 році це витягло з кишень громадян 540 мільйонів гривень.

Принагідно варто згадати, що ще донедавна в Україні була дуже широко розповсюдженою практика так званих «переліків послуг». При цьому досить часто одн у адміністра – тивну послугу міністерст ва подрібнювали на кілька окремих і встановлювали плату за кожну з них. Такі переліки затверджував уряд (наприклад, постанова Кабміну № 1098 «Деякі питання надання підрозділами МВС, Нацполіції та ДМС платних послуг») або Перелік платних послуг, які можуть надаватися відділами державної реєстрації актів цивільного стану (затверджений постановою КМУ 22 грудня 2010 р., № 1168).

Цю загрозу дещо мінімізував Закон «Про адмінпослуги», згідно зі статтею 11 якого «розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) й порядок її справляння визначаються законом…». Однак саме цю норму й зібралися змінити депутати, хоча акти уряду (зокрема, «попередників») впроваджують різні «експериментальні» проекти (типу «Шлюб за добу»), на яких теж наживаються різні паразитуючі структури, стягуючи за державну послугу тисячі гривень, а до місцевого бюджету сплачують аж 85 копійок.

Ще одним ризиком законопроекту № 3515 є загроза не тільки для споживачів послуг, але й для органів місцевого самоврядування. Адже їхні послуги нині переважно безоплатні, й уряд у цій частині навряд чи дбатиме про актуалізацію та раціональність розмірів зборів. Як наслідок, місцеві громади як сьогодні недоотримують належні їм кошти до місцевих бюджетів. А від передачі повноважень уряду ця проблема може як політизуватися, так і використовуватися для тиску на органи місцевого самоврядування.

Отже, необхідно виключити із законопроекту № 3515 дискусійні зміни до закону про адмінпослуги (та інші поправки щодо адмінпослуг), залишивши вимогу встановлювати збори на рівні закону. Ба більше, необхідно прийняти закон про адміністративний збір, в якому має бути врегульовано принципи встановлення та використання адміністративного збору; критерії платності або безоплатності адміністративних послуг; порядок визначення конкретних розмірів адміністративних зборів; чіткі критерії розмірів таких зборів, особливо їхню верхню межу тощо.

Додатком до цього закону треба встановити прозорі розміри зборів принаймні за найпопулярніші адміністративні послуги. Лише за таких умов громадяни сплачуватимуть чіткі, обґрунтовані та справедливі збори за послуги, які їм надає держава з органами місцевого самоврядування.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

На обладнання для власного виробництва розстрочать сплату ПДВ

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України» від 23 вересня 2020 р. № 878.

Як зазначають члени Федерації роботодавців України, вони неодноразово зверталися до митних органів з заявою та пакетом документів з метою отримання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України, але за результатами розгляду отримували відмову у наданні з посиланням на неврегульованість норм цієї Постанови та не приведення її у відповідність до Постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 18 грудня 2018 р. «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», якою Державну фіскальну службу України було реорганізовано та утворено шляхом поділу Державну податкову службу України та Державну митну службу України та всі функції митного напряму ДФС передані до ДМСУ. Тобто з суто формальних причин.

Уряд вніс технічні правки до Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 85, що надають можливість бізнесу скористатися наданим законом правом на розстрочення.

Читати далі

Законодавство

Призначати та звільняти керівника системи БПД буде Міністр юстиції

Як повідомляє прес-центр безоплатної правової допомоги, Уряд затвердив зміни до Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги.

Змінами до Положення до повноважень Наглядової ради Координаційного центру віднесено визнання роботи керівника системи задовільною чи незадовільною. Таке рішення буде прийматися за результатами оцінювання діяльності директора Координаційного центру 2/3 голосів від складу Наглядової ради та подаватися на розгляд Міністру юстиції.

Крім того, змінено процедуру відбору кандидатів на посаду директора Координаційного центру. Наглядова рада рекомендуватиме Міністру юстиції кандидатів, які отримали три найвищі конкурсні бали за результатами проведеного конкурсу. Такі рекомендації повинні містити обґрунтування щодо доцільності призначення на посаду кожного з кандидатів, який успішно пройшов конкурс.

Відтепер повноваження щодо призначення та звільнення керівника системи БПД покладені на Міністра юстиції (відповідно до попередньої редакції Положення призначав на посаду та звільняв з посади державний секретар Мін’юсту за обґрунтованим поданням Наглядової ради).

Читати далі

Законодавство

Для великих промислових забруднювачів довкілля запровадять обов’язкові екологічні дозволи

Кабінет Міністрів схвалив законопроект «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення».

Законопроект передбачає впровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств, які є найбільшими забруднювачами довкілля. Це, зокрема, підприємства у сфері енергетики, виробництва та обробки металів, переробки, мінеральної сировини, хімічної промисловості тощо.

Інтегрований дозвіл встановлюватиме вимоги до обсягів забруднення та необхідних заходів для зменшення впливу підприємств на довкілля. Він охоплюватиме вимоги до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спеціальне водокористування та управління відходами. Отримання такого дозволу найбільшими забруднювачами стане обов’язковим.

Крім того, буде впроваджено електронну систему видачі інтегрованих дозволів.

Суб’єкти господарювання будуть зобов’язані здійснювати моніторинг викидів та щорічно звітуватимуть про дотримання умов інтегрованого дозволу. Якщо ці умови порушуватимуться, дозвіл може бути анульований – робота підприємства буде зупинена до виконання законних вимог держави.

Документ був розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України з метою забезпечення імплементації положень директиви 2010/75/ЄС «Про промислові викиди» (інтегроване запобігання та контроль забруднення) та виконання умов Угоди про асоціацію з ЄС.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram