Connect with us

Законодавство

Незаконне збагачення знову стало злочином

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (законопроект № 1031).

Законом урегульовано питання забезпечення належного функціонування інституту визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх стягнення в дохід держави, особливості позовного провадження у зазначених справах.

Згідно з законом, у Цивільному кодексі запроваджено окрему підставу припинення права власності – визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Уточнено обов’язок доказування у справах такої категорії. Зокрема, позивач зобов’язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв’язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність різниці між їхньою вартістю та законними доходами цієї особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача.

Також, законом встановлюється, що:

  • питання виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості покладається на Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а у визначених законом випадках – Державне бюро розслідувань України та Генеральну прокуратуру;
  • право на звернення до суду з відповідним позовом надається прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (крім справ, де відповідачем є посадові особи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У таких випадках право на звернення з відповідним позовом надається прокурорам Генеральної прокуратури за дорученням Генерального прокурора);
  • розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави віднесено до юрисдикції Вищого антикорупційного суду.

За наслідками визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, їх стягнення в дохід держави передбачено звільнення зазначених осіб із займаних посад.

Крім того, законом доповнено Кримінальний кодекс новою статтею 368-5 «Незаконне збагачення», яка встановлює кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Законодавство

На обладнання для власного виробництва розстрочать сплату ПДВ

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України» від 23 вересня 2020 р. № 878.

Як зазначають члени Федерації роботодавців України, вони неодноразово зверталися до митних органів з заявою та пакетом документів з метою отримання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України, але за результатами розгляду отримували відмову у наданні з посиланням на неврегульованість норм цієї Постанови та не приведення її у відповідність до Постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 18 грудня 2018 р. «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», якою Державну фіскальну службу України було реорганізовано та утворено шляхом поділу Державну податкову службу України та Державну митну службу України та всі функції митного напряму ДФС передані до ДМСУ. Тобто з суто формальних причин.

Уряд вніс технічні правки до Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 85, що надають можливість бізнесу скористатися наданим законом правом на розстрочення.

Читати далі

Законодавство

Призначати та звільняти керівника системи БПД буде Міністр юстиції

Як повідомляє прес-центр безоплатної правової допомоги, Уряд затвердив зміни до Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги.

Змінами до Положення до повноважень Наглядової ради Координаційного центру віднесено визнання роботи керівника системи задовільною чи незадовільною. Таке рішення буде прийматися за результатами оцінювання діяльності директора Координаційного центру 2/3 голосів від складу Наглядової ради та подаватися на розгляд Міністру юстиції.

Крім того, змінено процедуру відбору кандидатів на посаду директора Координаційного центру. Наглядова рада рекомендуватиме Міністру юстиції кандидатів, які отримали три найвищі конкурсні бали за результатами проведеного конкурсу. Такі рекомендації повинні містити обґрунтування щодо доцільності призначення на посаду кожного з кандидатів, який успішно пройшов конкурс.

Відтепер повноваження щодо призначення та звільнення керівника системи БПД покладені на Міністра юстиції (відповідно до попередньої редакції Положення призначав на посаду та звільняв з посади державний секретар Мін’юсту за обґрунтованим поданням Наглядової ради).

Читати далі

Законодавство

Для великих промислових забруднювачів довкілля запровадять обов’язкові екологічні дозволи

Кабінет Міністрів схвалив законопроект «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення».

Законопроект передбачає впровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств, які є найбільшими забруднювачами довкілля. Це, зокрема, підприємства у сфері енергетики, виробництва та обробки металів, переробки, мінеральної сировини, хімічної промисловості тощо.

Інтегрований дозвіл встановлюватиме вимоги до обсягів забруднення та необхідних заходів для зменшення впливу підприємств на довкілля. Він охоплюватиме вимоги до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спеціальне водокористування та управління відходами. Отримання такого дозволу найбільшими забруднювачами стане обов’язковим.

Крім того, буде впроваджено електронну систему видачі інтегрованих дозволів.

Суб’єкти господарювання будуть зобов’язані здійснювати моніторинг викидів та щорічно звітуватимуть про дотримання умов інтегрованого дозволу. Якщо ці умови порушуватимуться, дозвіл може бути анульований – робота підприємства буде зупинена до виконання законних вимог держави.

Документ був розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України з метою забезпечення імплементації положень директиви 2010/75/ЄС «Про промислові викиди» (інтегроване запобігання та контроль забруднення) та виконання умов Угоди про асоціацію з ЄС.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram