Законодавство
Нові мінімальні ліміти відповідальності в авіаційному страхуванні
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку і правил здійснення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації» від 14 серпня 2019 р. № 725.
Зміни покликані оптимізувати рівень мінімальних страхових сум (лімітів відповідальності) із страхування відповідальності експлуатанта аеропорту (аеродрому, вертодрому) і сертифікованих суб’єктів наземного обслуговування за шкоду, заподіяну третім особам, спростити процедури визначення мінімальних страхових сум відповідальності для суб’єктів наземного обслуговування, а також привести їх до єдиної грошової одиниці вимірювання.
Встановлено нові мінімальні ліміти відповідальності – для експлуатанта постійного злітно-посадкового майданчика – 130 тис. грн, для експлуатанта вертодрому – 5 млн грн, для експлуатанта аеропорту (аеродрому) за класифікацією ІСАО з кодовими літерами “Е” або “F “без права пасажирських перевезень – 5 млн грн, із правом пасажирський перевезень – 1,624 млрд грн. Для сертифікованих суб’єктів наземного обслуговування за умови, що загальна річна кількість повітряних суден (відправлені й прибулі) в аеропорту (на аеродромі, вертодромі, постійному злітно-посадковому майданчику) до 1 тис. од. – 523 тис. грн, понад 1 тис. од. – 5 млн грн.
Якщо суб’єкт наземного обслуговування надає послуги в аеропортах (на аеродромах, вертодромах, постійних злітно-посадкових майданчиках) із загальною річною кількістю повітряних суден (відправлені та прибулі) з різних груп, мінімальна страхова сума (ліміт відповідальності) визначається згідно з групою, в якій розміри мінімальної страхової суми (ліміту відповідальності) найбільші. Страхувальники мають самостійно оцінювати розміри ризиків та забезпечувати страхування на відповідному рівні, але не нижче рівня, визначеного в постанові.
Також були доповнені всі типові договори обов’язкового страхування щодо загального строку обґрунтованого письмового повідомлення про відмову в страховому відшкодуванні, який становить 15 діб після закінчення страхового розслідування. Страхувальники тепер зобов’язані письмово (листом, телефаксом, телеграфом або електронною поштою) повідомити страховику про настання події, що може бути визнана страховим випадком, протягом двох робочих днів з моменту, коли страхувальнику стане відомо про її настання.