Новий закон на захист кіберпростору

Набрав чинності Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 5 жовтня 2018 р. № 2163-VIII.

Як зазначено в першому абзаці, Законом забезпечується захист життєво важливо інтересів громадян та держави в мережі інтернет, далі наведено цілі та напрями, принципи та повноваження державної політики у сфері кібербезпеки.

Згідно з п. 1 ст. 2 дія Закону не поширюється на:

• інформацію, яка обробляється в комунікаційних та/або технологічних системах;
• діяльність, пов’язану із захистом інформації, що становить державну таємницю, комунікаційні та технологічні системи, призначені для її оброблення;
• соціальні мережі, особисті інформаційні портали, якщо відповідні ресурси не містять інформації, необхідність захисту якої встановлено Законами України;
• комунікаційні мережі, які не користуються мережами загального призначенння чи не підключені до мережі інтернет та/або інших глобальних мереж (крім технологічних систем).

Статтею 4 Закону  визначено об’єкти захисту:

• Конституційні права і свободи людини і громадянина;
• Суверенітет, недоторканість та територіальна цілісність держави, її суспільний лад;
• Національні інтереси в усіх сферах життєдіяльності;
• Комунікаційні системи, які використовуються для оброблення інформації в інтересах всіх державних органів;
• Об’єкти критичної інформаційної інфраструктури;
• Комунікаційні системи, що використовуються для суспільних потреб у сфері електронного урядування, електронних державних послуг, комерції, документообігу.

Обов’язки захисту кібербезпеки покладені на органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації та самоврядування, правоохоронні органи та ЗСУ, та їх формування, НБУ та на підприємства, установи, організації, котрі віднесені до об’єктів критичної інфраструктури.

Об’єктами критичної інфраструктури визначено підприємства та організації, що надають послуги в економічній сфері, в сфері енергетики та хімічної промисловості, транспорту та інформаційно-комунікаційних галузі, підприємства комунального призначення, охорони здоров’я чи є об’єктами потенційно небезпечних технологій та виробництв.

Координація діяльності здійснюється Президентом України за допомогою РНБО України, яку він очолює. Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кібербезпеки.

Стаття 5 Закону закріплює повноваження вищезазначених органів:

• здійснення заходів щодо запобігання використанню кіберпростору у воєнних, розвідувально-підривних, терористичних та інших протиправних і злочинних цілях;
• виявлення та реагування на кіберінциденти та кібератаки, усунення їх наслідків;
• обмін інформацією про реалізовані та можливі кіберзагрози;
• розробка та реалізація запобіжних, організаційних, освітніх та інших заходів у сфері кібербезпеки, кібероборони та кіберзахисту;
• забезпечення проведення аудиту інформаційної безпеки, у тому числі на підпорядкованих об’єктах та об’єктах, що належать до сфери їх управління;
• здійснення інших заходів із забезпечення розвитку та безпеки кіберпростору.

Також статтею 8 Закону встановлено розмежування обов’язків серед суб’єктів кібербезпеки.

Аналіз, ведення реєстру та першого контакту з населенням та державними органами відведено Держслужбі спецзв’язку і захисту інформації. На офіційному сайті здійснюється розміщення рекомендацій щодо протидії сучасним видам кібератак та кіберзагроз, за допомогою них можна отримати практичну допомогу з питань запобігання, виявлення та усунення наслідків кіберінцидентів.

Поділитися

Твітнути