Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Законодавство

Новий закон на захист кіберпростору

Опубліковано

on

Набрав чинності Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 5 жовтня 2018 р. № 2163-VIII.

Як зазначено в першому абзаці, Законом забезпечується захист життєво важливо інтересів громадян та держави в мережі інтернет, далі наведено цілі та напрями, принципи та повноваження державної політики у сфері кібербезпеки.

Згідно з п. 1 ст. 2 дія Закону не поширюється на:

  • інформацію, яка обробляється в комунікаційних та/або технологічних системах;
  • діяльність, пов’язану із захистом інформації, що становить державну таємницю, комунікаційні та технологічні системи, призначені для її оброблення;
  • соціальні мережі, особисті інформаційні портали, якщо відповідні ресурси не містять інформації, необхідність захисту якої встановлено Законами України;
  • комунікаційні мережі, які не користуються мережами загального призначенння чи не підключені до мережі інтернет та/або інших глобальних мереж (крім технологічних систем).

Статтею 4 Закону  визначено об’єкти захисту:

  • Конституційні права і свободи людини і громадянина;
  • Суверенітет, недоторканість та територіальна цілісність держави, її суспільний лад;
  • Національні інтереси в усіх сферах життєдіяльності;
  • Комунікаційні системи, які використовуються для оброблення інформації в інтересах всіх державних органів;
  • Об’єкти критичної інформаційної інфраструктури;
  • Комунікаційні системи, що використовуються для суспільних потреб у сфері електронного урядування, електронних державних послуг, комерції, документообігу.

Обов’язки захисту кібербезпеки покладені на органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації та самоврядування, правоохоронні органи та ЗСУ, та їх формування, НБУ та на підприємства, установи, організації, котрі віднесені до об’єктів критичної інфраструктури.

Об’єктами критичної інфраструктури визначено підприємства та організації, що надають послуги в економічній сфері, в сфері енергетики та хімічної промисловості, транспорту та інформаційно-комунікаційних галузі, підприємства комунального призначення, охорони здоров’я чи є об’єктами потенційно небезпечних технологій та виробництв.

Координація діяльності здійснюється Президентом України за допомогою РНБО України, яку він очолює. Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кібербезпеки.

Стаття 5 Закону закріплює повноваження вищезазначених органів:

  • здійснення заходів щодо запобігання використанню кіберпростору у воєнних, розвідувально-підривних, терористичних та інших протиправних і злочинних цілях;
  • виявлення та реагування на кіберінциденти та кібератаки, усунення їх наслідків;
  • обмін інформацією про реалізовані та можливі кіберзагрози;
  • розробка та реалізація запобіжних, організаційних, освітніх та інших заходів у сфері кібербезпеки, кібероборони та кіберзахисту;
  • забезпечення проведення аудиту інформаційної безпеки, у тому числі на підпорядкованих об’єктах та об’єктах, що належать до сфери їх управління;
  • здійснення інших заходів із забезпечення розвитку та безпеки кіберпростору.

Також статтею 8 Закону встановлено розмежування обов’язків серед суб’єктів кібербезпеки.

Аналіз, ведення реєстру та першого контакту з населенням та державними органами відведено Держслужбі спецзв’язку і захисту інформації. На офіційному сайті здійснюється розміщення рекомендацій щодо протидії сучасним видам кібератак та кіберзагроз, за допомогою них можна отримати практичну допомогу з питань запобігання, виявлення та усунення наслідків кіберінцидентів.

Законодавство

Біржі, що запроваджують деривативи, мають створити систему управління ризиками

Опубліковано

on

От

Набрало чинності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Змін до Положення про порядок реєстрації змін до правил фондової біржі щодо запровадження в обіг на фондовій біржі деривативів» від 21 червня 2018 р. № 408.

Згідно зі змінами до п. 4 розд. І Положення фондова біржа створює не лише організаційні, технологічні, інформаційні, правові та інші умови для централізованого укладання і виконання договорів щодо деривативів, а й систему гарантій та управління ризиками при укладенні та виконанні деривативів.

Розділ IV доповнено новим пунктом 2, яким передбачено обґрунтування щодо доцільності внесення змін до правил фондової біржі щодо запровадження в обіг на фондовій біржі деривативу на відповідний базовий актив, яке повинно містити, зокрема:

  • опис базового активу, надійність, якість та доступність джерел даних, на підставі яких встановлюються значення/ціна виконання контракту;
  • аналіз динаміки значення/ціни базового активу за попередні 1-3 роки (в разі наявності);
  • оцінку відповідності фінансового інструменту потребам ринку та клієнтів тощо;
  • інформацію щодо програмного продукту та технічних засобів, які використовуватимуться при укладанні та виконанні деривативів, або інформацію про заплановані заходи та строки їх виконання щодо розробки/придбання програмного продукту та/або технічних засобів.

Читати далі

Законодавство

Які недоліки бухгалтерських документів є неістотними?

Опубліковано

on

От

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 20 червня 2018 р. № 565.

До пункт 2.4 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, уведено новий абзац, яким визначено що таке неістотні недоліки:

«Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо».

Читати далі

Законодавство

Збільшення статутного капіталу АТ тільки після завершення попередніх емісій

Опубліковано

on

От

Набрало чинності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства» від 12 червня 2018 р. № 385.

Відтепер акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал після реєстрації звітів про результати емісії всіх попередніх випусків акцій. За наявності викуплених товариством та/або іншим чином набутих акцій збільшення статутного капіталу не допускається (п. 4 розд. І),  так само, якщо розмір власного капіталу є меншим статутного (п. 6 розд. І).

Пунктом 2 гл. 1 розд. 2  встановлено джерела збільшення статутного капіталу акціонерного товариства:

  • додаткові внески у формі грошових коштів та майна,
  • додатковий капітал у частині емісійного доходу (його частина);
  • прибуток (його частина).

Порядком передбачені процедури збільшення і зменшення статутного капіталу акціонерними товариствами, в тому числі певними категоріями АТ, приміром такими, де є всього один акціонер.

Читати далі

В тренді

Про основні засади забезпечення кібербезпеки України
||
№ Документа: 2163-VIII
Дата прийняття: 05.10.2017
Дата набрання чинності: 09.05.2018
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає