Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Законодавство

Новий закон на захист кіберпростору

Опубліковано

on

Набрав чинності Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 5 жовтня 2018 р. № 2163-VIII.

Як зазначено в першому абзаці, Законом забезпечується захист життєво важливо інтересів громадян та держави в мережі інтернет, далі наведено цілі та напрями, принципи та повноваження державної політики у сфері кібербезпеки.

Згідно з п. 1 ст. 2 дія Закону не поширюється на:

  • інформацію, яка обробляється в комунікаційних та/або технологічних системах;
  • діяльність, пов’язану із захистом інформації, що становить державну таємницю, комунікаційні та технологічні системи, призначені для її оброблення;
  • соціальні мережі, особисті інформаційні портали, якщо відповідні ресурси не містять інформації, необхідність захисту якої встановлено Законами України;
  • комунікаційні мережі, які не користуються мережами загального призначенння чи не підключені до мережі інтернет та/або інших глобальних мереж (крім технологічних систем).

Статтею 4 Закону  визначено об’єкти захисту:

  • Конституційні права і свободи людини і громадянина;
  • Суверенітет, недоторканість та територіальна цілісність держави, її суспільний лад;
  • Національні інтереси в усіх сферах життєдіяльності;
  • Комунікаційні системи, які використовуються для оброблення інформації в інтересах всіх державних органів;
  • Об’єкти критичної інформаційної інфраструктури;
  • Комунікаційні системи, що використовуються для суспільних потреб у сфері електронного урядування, електронних державних послуг, комерції, документообігу.

Обов’язки захисту кібербезпеки покладені на органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації та самоврядування, правоохоронні органи та ЗСУ, та їх формування, НБУ та на підприємства, установи, організації, котрі віднесені до об’єктів критичної інфраструктури.

Об’єктами критичної інфраструктури визначено підприємства та організації, що надають послуги в економічній сфері, в сфері енергетики та хімічної промисловості, транспорту та інформаційно-комунікаційних галузі, підприємства комунального призначення, охорони здоров’я чи є об’єктами потенційно небезпечних технологій та виробництв.

Координація діяльності здійснюється Президентом України за допомогою РНБО України, яку він очолює. Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кібербезпеки.

Стаття 5 Закону закріплює повноваження вищезазначених органів:

  • здійснення заходів щодо запобігання використанню кіберпростору у воєнних, розвідувально-підривних, терористичних та інших протиправних і злочинних цілях;
  • виявлення та реагування на кіберінциденти та кібератаки, усунення їх наслідків;
  • обмін інформацією про реалізовані та можливі кіберзагрози;
  • розробка та реалізація запобіжних, організаційних, освітніх та інших заходів у сфері кібербезпеки, кібероборони та кіберзахисту;
  • забезпечення проведення аудиту інформаційної безпеки, у тому числі на підпорядкованих об’єктах та об’єктах, що належать до сфери їх управління;
  • здійснення інших заходів із забезпечення розвитку та безпеки кіберпростору.

Також статтею 8 Закону встановлено розмежування обов’язків серед суб’єктів кібербезпеки.

Аналіз, ведення реєстру та першого контакту з населенням та державними органами відведено Держслужбі спецзв’язку і захисту інформації. На офіційному сайті здійснюється розміщення рекомендацій щодо протидії сучасним видам кібератак та кіберзагроз, за допомогою них можна отримати практичну допомогу з питань запобігання, виявлення та усунення наслідків кіберінцидентів.

Законодавство

Для магістрів-медиків єдиний державний іспит

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я» № 334, згідно з якою атестація здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань “22 Охорона здоров’я» здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

Єдиний державний кваліфікаційний іспит складатиметься з:

  • інтегрованого тестового іспиту «Крок»;
  • об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту;
  • міжнародного іспиту з основ медицини;
  • іспиту з англійської мови професійного спрямування.

Іспит «Крок» може проводитися як в один, так і в два етапи. Його проводитиме Центр тестування Міністерства охорони здоров’я.

Практичний іспит буде проводитися із застосуванням манекенів – стимуляторів реальної людини на базі вищого навчального закладу, в якому навчалися претенденти на ступінь магістра медицини.

Витрати на проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту включаються до суми оплати за навчання. У випадку перескладання компонентів іспиту – на здобувача. Перескладати іспит повторно здобувач має право не більше одного разу та не пізніше, ніж через рік після першої спроби. У випадку повторного нескладення іспиту, здобувач відраховується із закладу вищої освіти.

Читати далі

Законодавство

Коли аптека може відмовитися продати ліки?

Опубліковано

on

От

Набрав чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 р. № 360» від 18 квітня 2018 р. № 735.

Ним внесено зміни до Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом № 360.

Відповідно до змін, рецепт має право виписати практикуючий лікар, що має відповідну ліцензію. Оформлення рецепту на медичні вироби, що надаються безоплатно або на пільгових умовах, повинно бути погоджене зі структурними підрозділами охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій.

Оформлення рецепту здійснюється у 2х примірниках нововведеного бланку з печаткою лікаря чи разом з печаткою медичного закладу за наявності в ньому наркотичних засобів.

За новою редакцією рецепт вважається недійсним, якщо зазначені препарати несумісні або допущено помилки у дозуванні лікарського засобу. На такий рецепт ставиться штамп з відповідним написом. У разі застосування електронної форми рецепту, медичного працівника, що надав рецепт, повідомляють про його недійсність засобами електронного зв’язку, або у відповідній інформаційній системі.

Також уповноважена особа в аптеці вносить дані про відпуск лікарського засобу в інформаційну систему, засвідчує запис цифровим підписом та повідомляє медичний заклад лікаря, який виписав рецепт.

Читати далі

Законодавство

Подання недостовірної інформації – підстава для позбавлення статусу учасника війни

Опубліковано

on

От

Набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ «Про затвердження Змін до Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України» від 13 квітня 2018 р.  №276.

По-перше, Комісію зобов’язано дотримуватися вимог  пунктів 2, 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

По-друге, у новій редакції викладено абзац 5 пункту 4 розділу ІІ Положення,  яким встановлюється, що подання недостовірної інформації про участь  в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення, у тому числі про участь особи у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини, є підставою для позбавлення такої особи статусу учасника війни, або учасника бойових дій.

Окрім того,  змінами до пункту 5 розділу ІІ Положення  уточнено підстави та механізм позбавлення особи статусу учасника війни або бойових дій:

  • особиста заява особи про позбавлення її статусу учасника війни, бойових дій;
  • вчинення тяжкого злочину в зоні проведення АТО та набрання законної сили обвинувального вироку суду щодо винного;
  • подання недостовірної інформації про участь у бойових діях.

У разі позбавлення особи статусу учасника війни, або бойових дій, відповідне посвідчення повинно бути у неї вилучене не пізніше одного місяця з дня позбавлення такого статусу, а  Комісія зобов’язана поінформувати про цей факт структурні підрозділи органів соціального захисту, до повноважень яких входить вирішення питання про скасування такій особі пільг, встановлених законодавством України.

Читати далі

В тренді

Про основні засади забезпечення кібербезпеки України
||
№ Документа: 2163-VIII
Дата прийняття: 05.10.2017
Дата набрання чинності: 09.05.2018
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає