Законодавство
Новий закон про конкурсний відбір суддів КСУ: що він змінює і чого чекати далі?
Як відомо, 20 серпня набув чинності Закон України № 3277-IX, що уточнює положення про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України. Відтак Україна виконала одну з ключових рекомендацій Європейської комісії щодо збереження статусу кандидата в члени в ЄС – першу в списку «кандидатської сімки». Нагадаємо, що КСУ складається з 18 суддів. По шість із них призначають Президент, Верховна Рада та з’їзд суддів. Зауважимо, що наразі в КСУ 5 місць залишаються вакантними, а саме 3 за квотою Верховної Ради та 2 від з’їзду суддів. Таким чином, новий закон дозволить заповнити вакантні посади за новою процедурою. Чи можна її назвати революційною й чого чекати?
Читайте також: НАЗК перевірятиме кандидатів на посади суддів
Перш ніж відповісти на це питання, ненадовго зануримося в історію, що передувала ухваленню закону в нинішній його редакції. Як відомо, 23 червня 2022 р. Україна отримала статус кандидата в члени ЄС, однак із певними умовами. Згідно з рішенням Ради ЄС, для того, аби розпочати повноцінні переговори про вступ, наша країна має першочергово здійснити так звані «сім кроків». Ухвалення та впровадження законодавства щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, було першою вимогою в цьому списку.
Варто зазначити, що реагуючи на рекомендацію Європейської Комісії, народні депутати досить швидко, а саме в серпні 2022 р., зареєстрували у Верховній Раді відповідний законопроект. Як Закон № 2846-IX документ набрав чинності в грудні цього ж року. Разом із тим, 25 січня 2023-го Венеційська комісія повідомила, що проголосований ВРУ закон не відобразив дві основні її рекомендації, що стосуються механізму усунення можливостей блокування прийняття рішень і складу Дорадчої групи експертів (ДГЕ), а також повноваження ДГЕ відсіювати кандидатів на посаду суддів КСУ. Так, у першій рекомендації було запропоновано, щоб механізм усунення тупикових ситуацій реалізовувався за допомогою складу ДГЕ із 7 членів, причому 4 з них призначалися за міжнародною квотою, або за допомогою вирішального голосу міжнародних експертів протягом 6-річного перехідного періоду, якщо членів ДГЕ все-таки буде 6.
Друга рекомендація стосувалася того, що сам закон повинен гарантувати виключення з подальшого конкурсу тих кандидатів, яких ДГЕ визначить «невідповідними» на підставі або моральних чеснот, або професійної компетентності. Крім того, оцінки ДГЕ, як вказувалося, повинні бути доступними для громадськості.
Читайте також: Санкцію за перевищення строку тимчасового ввезення транспорту визнано конституційною
Реагуючи на критику, 25 травня вже цього року народні обранці зареєстрували законопроект № 9322, спрямований на приведення Закону № 2846-IX у відповідність до рекомендацій Венеціанської комісії. Новий проект закону передбачав, що протягом перехідного періоду ДГЕ прийматиме всі рішення не менше ніж чотирма голосами свого складу, з яких щонайменше 2 – від членів, призначених за міжнародною квотою, крім того, підтверджував, що в разі отримання негативного висновку від ДГЕ кандидат на посаду судді КСУ вважатиметься таким, що не пройшов відповідний етап конкурсного відбору.
Опісля проходження законопроектом першого читання, Венеційська комісія надала додатковий висновок щодо нього. У ньому було сказано, що в законопроекті № 9322 були дотримані ключові рекомендації, хоча додатково рекомендували внести деякі додаткові поправки, зокрема в частині оскарження рішення ДГЕ. Після цього 27 липня документ про уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді КСУ був прийнятий у другому читанні та в цілому, а вже 20 серпня відповідний закон набрав чинності.
Ця подія має велике значення для європейської інтеграції України, адже закон запроваджує абсолютно нову процедуру відбору суддів до Конституційного Суду відповідно до рекомендацій Венеційської комісії. Очікується, що приводів для нарікань на «сумнівні призначення» до Конституційного Суду стане менше, а прозорість процедур мотивуватиме подаватися на посади правників з бездоганною репутацією. Так, конкурс відбуватиметься за допомогою спеціально створеної Дорадчої групи експертів. Саме вона в подальшому оцінюватиме моральні якості та рівень компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду.
На перехідний період ДГЕ складатиметься із 6 експертів: по одній особі призначать Президент, Верховна Рада та Рада судів (замість з’їзду суддів), а також Кабінет Міністрів за пропозицією Венеційської комісії; ще двох членів делегують міжнародні організації, які тривалий час надають Україні технічну допомогу в сфері конституційної реформи та верховенства права.
Уже найближчим часом будуть розпочаті конкурси на вакантні посади у Конституційному Суді за новою процедурою. Так, на формування ДГЕ закон відводить трохи більше місяця. Також протягом місяця Верховна Рада і Рада суддів мають оголосити про початок прийому документів від кандидатів на посаду судді КСУ. Після передачі інформації про кандидатів до ДГЕ вона матиме близько п’яти місяців для оцінки відповідності кандидатів критерію високих моральних якостей та визнаного рівня компетентності. Тож, перші підсумки її діяльності можливо буде підбити тільки за півроку. Впевнені, що у довгостроковій перспективі ухвалений механізм відбору суддів КСУ позитивно вплине на якість рішень органу конституційної юрисдикції, що, своєю чергою, сприятиме збільшенню рівня довіри громадян до судової влади.
Проект «Право Justice»
Підготував Ілля Мороз, ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
