Connect with us

Законодавство

Новий закон про столицю: зі «смотрящими» та без самоврядування

Олександр ФЕДОРЕНКО, громадський та політичний діяч

У кінці вересня у Верховній Раді депутатами від «Слуги народу» були презентовані зміни до Закону «Про столицю України — місто-герой Київ». У середу відповідний законопроект був прийнятий у Раді в першому читанні. Перше, що впадає в око — він виявився мінімально відредагованим законопроектом 2189а від 30.06.2014 року. А от помічені відмінності все ж не сприятимуть відновленню місцевого самоврядування в Києві, прикриваючись якими нинішня влада намагається «проштовхнути» своє бачення урядування в столиці. Тепер про певні новації, які пропонуються киянам в зазначеному законопроекті.

Про міського голову та голову КМДА

Насамперед передбачається розділення посад мера й голови КМДА. Київську міську державну адміністрацію, згідно із законопроектом, очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України, а мера обирають кияни за двотуровою системою. До цього, що було підтверджено рішенням Конституційного Суду України, головою міської державної адміністрації автоматично призначався Київський міський голова.

По-друге. До компетенції КМДА депутати хочуть віднести, зокрема, здійснення контролю за додержанням посадовими особами та органами місцевого самоврядування міста Києва Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів України. Для цього законопроектом запроваджується порядок перевірки та опротестування головою Київської міської державної адміністрації актів місцевого самоврядування. Голова КМДА наділяється правом прийняти рішення про зупинення дії акта місцевого самоврядування шляхом висловлення протесту (опротестування) в письмовій формі з одночасним зверненням до суду. Найцікавіше, що зупинення дії акта посадової особи чи органу місцевого самоврядування має наслідком одночасне зупинення будь-яких дій, спрямованих на державну реєстрацію такого акта, а також його реалізацію, впровадження, виконання або здійснення будь-яких, визначених цим актом, повноважень. Тобто голова КМДА має необмежені можливості щодо зупинення будьяких рішень, прийнятих тією ж Київрадою не лише з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України, а з мотивів невідповідності публічним інтересам територіальної громади, які він може трактувати на свій розсуд, оскільки закон не дає визначення цьому поняттю.

По-третє. Законопроектом передбачено, що голова КМДА має право звернутися до відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування з вимогою щодо негайного усунення таких недоліків. Після цього цей орган чи посадова особа мають максимум місяць на усунення таких недоліків. На цей час строки на оскарження головою Київської міської державної адміністрації дій відповідного органу чи посадової особи зупиняються.

Отже, якщо розглянути гіпотетичну ситуацію щодо оскарження головою КМДА, наприклад рішення Київської міської Ради нормативного характеру, то він може зупинити будь-яке таке рішення більше ніж на півроку й більше. Таким чином, глава Київської міської адміністрації перетворюється на справжнього «смотрящого», без схвалення якого ухвалення будьяких рішень посадовими особами або органами місцевого самоврядування стає неможливим.

Про саме місцеве самоврядування

Ідемо далі. Згідно із законопроектом відновлюються районні ради й робиться спроба розмежувати повноваження між ними та Київрадою, що відповідно до пояснювальної записки оголошується майже найголовнішою метою ухвалення цього закону. Але якщо подивитися на той перелік питань, які будуть вирішувати райради, то можна однозначно сказати, що переважна більшість із них відноситься Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів рад, а не безпосередньо районних рад. Крім того, в законопроекті зазначено, що райради ухвалюють акти лише індивідуального характеру, що взагалі унеможливлює виконання покладених на них повноважень. Тобто райрада не зможе затверджувати бюджет району, його програму соціально-економічного розвитку і взагалі приймати будь-які акти нормативного характеру.

Щодо повноважень виконавчих органів районних рад, то їх перелік у законопроекті взагалі відсутній. І на довершення, в розділі 13 Прикінцевих положень планується передбачили повернення Києву районних рад лише після прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України, а не 8 грудня цього року. Коли це відбудеться — невідомо.

Ще однією знаковою «новацією» цього законопроекту є введення посади голови виконавчого комітету районних рад, що прямо протирічить Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого саме голова районної у місті ради очолює виконавчий комітет ради. Це нововведення призведе до збільшення кількості чиновників та відповідно витрат на їх утримання. І звичайно це призведе до з’ясування, хто головніший у районі — голова ради чи голова виконавчого комітету, що негативно позначиться на їх роботі. Така ситуація вже була в Києві в 90-х роках, коли голови райрад вели постійну боротьбу з представниками Президента, які очолювали виконавчі органи райрад.

Деякі актуальні висновки

Запропонований законопроект остаточно знищить місцеве самоврядування в Києві, ми отри маємо нового «смотрящого» голову КМДА, який ні за що не відповідає, але без його відома жодне питання вирішуватися в столиці не буде. Цим влада закладає для себе певну страховку на випадок, якщо потрібна людина не буде обрана Київським міським головою. Зазначимо й те, що до написання законопроекту юристи або експерти-практики не залучалися, він суттєво протирічить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відновлювати дієві районні ради влада не збирається, вибори до них 8 грудня проводитися не будуть, а відкладаються на невизначений термін. Перелік повноважень райрад неможливо застосувати на практиці, а перелік повноважень виконавчих органів райрад взагалі відсутній у законопроекті. Тож головна мета цього законопроекту — провести дострокові вибори як мера, так і Київради. При цьому не наводиться жодних підстав, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо проведення таких дострокових виборів.

Але є й позитивні моменти — це скорочення кількості депутатів з 120 до 84-х. На цьому позитив закінчується. Наостанок даю пораду авторам законопроекту — залучіть нормальних фахівців для повернення цього законопроекту в правове поле.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Періодичність перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу узалежнили від їх ризиковості

Набрало чинності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про внесення змін до Порядку контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку (ринку цінних паперів) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 29 серпня 2019 року № 470.

Зміни внесені до п. 2 розд. II зазначеного Порядку і стосуються періодичності проведення перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу:

  • абз. 1 викладено у новій редакції: «Включення суб’єкта первинного фінансового моніторингу до плана-графіка проведення перевірок здійснюється на підставі оцінки ризику суб’єкта первинного фінансового моніторингу бути використаним для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».
  • абз. 2, 3 (щодо частоти проведення перевірок та щодо дати, з якої починається відлік строку для визначення початку наступної планової перевірки) виключено.

Читати далі

Законодавство

Вводиться централізований облік доручень правоохоронних органів на митний огляд товарів і транспортних засобів

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту з організації централізованого надсилання правоохоронними органами в електронному вигляді доручень на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення» від 2 жовтня 2019 р. № 861.

Постановою, з метою забезпечення уніфікованого обліку доручень на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які направляються правоохоронними органами, відстеження результатів їх направлення, уникнення зловживань у цій сфері передбачено запровадження централізованого надсилання зазначених доручень в електронному вигляді із використанням відповідної інформаційної систем.

Учасники експериментального проекту використовують на безоплатній основі тестову версію інформаційної системи, що забезпечує централізоване надсилання правоохоронними органами та отримання органами доходів і зборів в електронному вигляді доручень на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Зазначені доручення надсилаються правоохоронними органами органам доходів і зборів централізовано в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої посадової особи правоохоронного органу та обов’язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань митної справи.

У разі відсутності в дорученні усієї інформації таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно інформується відповідний правоохоронний орган шляхом направлення повідомлення електронними каналами зв’язку.

Максимальний строк дії доручень, які надсилаються до органів доходів і зборів, не може перевищувати 90 календарних днів з моменту надсилання.

Підготовку необхідних змін до нормативно-правових актів, а також розробку необхідного програмного забезпечення буде здійснено за результатами розпочатого експериментального проекту.

Читати далі

Законодавство

Для належного облаштування Державного кордону потрібна смуга у 50 метрів

Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону» № 0905.

Задля створення належних умов для інженерно-технічного облаштування державного кордону України із суміжними державами, насамперед з Російською Федерацією, забезпечення виконання Держприкордонслужбою завдань з охорони та захисту державного кордону, запропоновано внести зміни до Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Закону України «Про державний кордон України», а саме:

  • визначити розмір земельних ділянок, які надаються органам Державної прикордонної служби України для будівництва та утримання інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій шириною до 50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми,
  • звільнити зазначені вище органи у зв’язку із цим від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пов’язаних із вилученням ділянок для облаштування кордону.
З текстами законів можна ознайомитися в системі LEX, замовивши тестовий доступ.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.