Connect with us

Законодавство

Обмежено випадки передачі справ на розгляд Великої палати Верховного Суду

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справ» від 2 жовтня 2019 р. № 142-IX.

Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України доповнюються положеннями, які стосуються обмеження випадків передачі судових справ на розгляд Великої палати Верховного Суду, відповідно до яких справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:

  1. Учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції.
  2. Учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб’єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об’єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах.
  3. Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб’єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Також закон доповнює окремі положення зазначених ГПК, ЦПК та КАСУ в частині строків повернення справ після апеляційного (крім ЦПК України) та касаційного провадження згідно з якими, після закінчення апеляційного та касаційного розгляду справа повертається у п’ятнадцятиденний строк до суду першої інстанції, який її розглядав, якщо інше не зазначено у судовому рішенні суду касаційної інстанції.

Законодавство

Перехідний період банкам продовжено до 31 грудня 2020 р.

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про продовження перехідного періоду банкам України» від 1 червня 2020 р. № 71.

Змінами до пп. 1 п. 1 постанови Правління Національного банку України «Про встановлення перехідного періоду банкам України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 2 березня 2020 р. № 23 встановлено, що банки України мають право: до 31 грудня 2020 р. (включно) (раніше – 31 травня) здійснювати перенесення залишків коштів у розрахунках (кошти до настання дати валютування, акредитиви, розрахункові чеки, розрахунки за разовими заліками, кошти, отримані як грошове покриття), сум сформованих резервів за коштами у розрахунках на відповідні балансові рахунки Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Змінами до п. 2 постанови також передбачено, що Національний банк не застосовує до банків заходів впливу за порушення ними в період з 2 березня до 31 грудня 2020 р. (включно) (раніше – 31 травня) вимог Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. № 368, Положення про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції та контроль за їх дотриманням банками, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 серпня 2005 р. № 290, Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 13 листопада 2018 р. № 120, якщо такі порушення допущенні банком у зв’язку з виконанням дій, визначених у пп. 1 п. 1 постанови № 23.

Читати далі

Законодавство

До енергетичної безпеки долучили нову раду експертів

Набрав чинності Указ Президента України «Про Раду експертів з питань енергетичної безпеки» від 29 травня 2020 р. № 206/2020.

Відповідно до затвердженого Положення, Рада експертів з питань енергетичної безпеки є консультативним органом Ради національної безпеки і оборони України.

Основними завданнями Ради, зокрема, є:

  • аналіз стану і прогнозування тенденцій розвитку паливно-енергетичного комплексу, енергетичних ринків;
  • вивчення стану державного регулювання паливно-енергетичного комплексу, енергетичних ринків, ефективності реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки, ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива;
  • аналіз проектів нормативно-правових актів з питань функціонування паливно-енергетичного комплексу та енергетичної безпеки, ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива;
  • підготовка Раді національної безпеки і оборони України пропозицій щодо протидії та нейтралізації загроз енергетичній безпеці України, системного розв’язання проблемних питань у паливно-енергетичному комплексі, визначення концептуальних підходів та напрямів забезпечення енергетичної безпеки тощо.

Читати далі

Законодавство

Незалежний регулятор транспортної галузі може стати залежним

Міністерство інфраструктури України оприлюднило нову версію законопроекту «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту».

Хоча Європейська Бізнес Асоціація в цілому підтримує створення незалежного регулятора на ринках транспортних послуг, експерти Асоціації не готові підтримати підготовлений Міністерством документ у запропонованій редакції.

Бізнес вже надавав свої пропозиції до концепції створення такого органу, проте вони, на жаль, не знайшли відображення в опублікованій наразі версії документу.

ЄБА продовжує наполягати на незалежному статусі НКРТ як органу, який повинен неупереджено здійснювати перегляд тарифної політики суб’єктів природних монополій.

У законопроекті мають бути закріплені відповідні гарантії незалежності, зокрема, щодо спеціального статусу органу, порядку добору, призначення та звільнення голови та членів НКРТ, порядку фінансування тощо. На думку експертів, запропонована модель фінансування НКРТ ставить під сумнів незалежність регулятора, а отже, має бути переглянута.

Важливо чітко визначити межі компетенцій НКРТ – повноваження нового органу не мають розповсюджуватися на регулювання суб’єктів на суміжних ринках у сфері транспорту. До того ж, нова редакція законопроекту належним чином не встановлює повноваження НКРТ щодо регулювання тарифів на послуги, які оплачуються у складі портових зборів, а також щодо контролю за цільовим використанням коштів від портових зборів.

«Експерти Комітету з логістики надіслали свої детальні пропозиції та зауваження до Міністерства та сподіваються на доопрацювання документу з залученням бізнес-спільноти. Інакше, прийняття законопроекту у поточній редакції не призведе до створення дійсно незалежного регулятора у галузі», – зауважили у ЄБА.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.