Законодавство
Перезавантаження влади: чи покращить це роботу держсектора?
Із прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» № 117-ІХ (ухвалений ВРУ 19 вересня 2019 року), значно оновився порядок прийняття на державну службу та звільнення з неї. При цьому вважається, що це підвищить відповідальність державних службовців. Більше того, цей закон, як сподіваються його автори, «сприятиме досягненню позитивних результатів у діяльності держслужбовців, запровадить можливість контрактної державної служби, а також усуне надмірне регулювання певних суспільних відносин, делегуючи відповідні повноваження Кабінету Міністрів України».
Отже, фактичне спрощення процесу приєднання до кола державних службовців нових людей чомусь стало центром змін у держапараті. Серед цих змін привертає увагу початок кардинального оновлення центральної ланки управлінських структур, а саме перших керівників держорганів. Більше того, Прем’єр-міністр Олексій Гончарук днями заявив, що починається процес повного перезавантаження інститутів влади. «Сьогодні маємо перші гучні звільнення», — додав прем’єр.
Дійсно 25 вересня стало днем початку активного перезавантаження керівної ланки державного менеджменту. Зокрема, звільнено голів Державної архітектурно-будівельної інспекції, Державної служби геології та надр, Державного агентства лісових ресурсів, Державної архівної служби, Національного агентства України з питань державної служби, Державного агентства резерву України, Державного агентства з питань електронного урядування та Укртрансбезпеки. Серед інших кадрових рішень Кабінету Міністрів і звільнення заступників голови Фонду державного майна та заступника голови Державного агентства лісових ресурсів. Повторюся, що дані зміни відбуваються на тлі закону, який асоціюється з перезавантаженням влади. Мова, в тому числі, й про держслужбовців-контрактників. Як вважає глава уряду О. Гончарук, запровадження контрактної державної служби створить нову мотивацію для посадовців працювати на результат, адже будуть ліквідовані бюрократичні бар’єри, які сповільнювали ухвалення кадрових рішень щодо неефективної роботу держслужбовців, а ще — запроваджуються премії за продуктивну працю. Прем’єр також додав, що владні кабінети чекають «амбітну молодь, в якої очі горять». Дійсно в житті іноді настає час, коли у відповідь на суспільні виклики «соціальна зграя» вимушена міняти старих «вовків» на молодих «вовчат», у яких палають очі. Пригадайте наміри «помаранчевої влади» поміняти в державі сорок тисяч держслужбовців, що заплямували себе корупційними діяннями. Тоді теж все починалося зі спрощеного набору на держслужбу, розмов про відповідальність кадрів і намагання сягнути гарних результатів. До чого в дійсності це призвело відомо — професіоналів змінили на аматорів.
Та не будемо поспішити з висновками. Хоча одна зміна відповідального керівника привертає особливу увагу. Так, на засіданні Кабміну 25 вересня урядовці прийняли відставку голови Нацполіції Сергія Князєва (нині радника міністра МВС Арсена Авакова) й призначили на цю посаду його заступника Ігоря Клименка. Не ідеалізуючи особу попередника, все ж таки треба відзначити, що він був професіоналом і достеменно знав, як у системі правоохоронних органів відкривається кримінальне провадження і як воно закривається, як це провадження рухається далі або чому стоїть на місці, що позитивно впливає на хід слідства, а що його руйнує. Це важливо, бо вказаний державний орган є основним щодо проведення кримінальних проваджень, кількість яких постійно збільшується, а якість розслідувань, на жаль, не поспішає покращуватися.
Новий її очільник, здається, в цьому сенсі теж не новачок, хоча на слідчій чи оперативній роботі, які є основою Нацполіції, він не перебував. Там, де працював, а це кадри, то в цій царині головне — робота з людьми, добір фахівців, у тому числі й оперативників та слідчих. Вступаючи на посаду новий глава Нацполіції, говорячи про завдання, що стоять перед поліцією, заявив, що «завдання номер один — це покращення стану реагування на повідомлення про вчинення злочинів та правопорушень, а також профілактика злочинності, в першу чергу її вуличних проявів, і покращення ефективності в забезпеченні безпеки дорожнього руху».
У той же час новий очільник Нацполіції пообіцяв сконцентрувати увагу на вирішенні наявних проблем, налагодженні співпраці поліції з територіальними громадами, і, що цікаво, активніше використовувати IT-компонент у побудові роботи відомства. Отже, Національну поліцію безумовно чекатиме те, що уряд назвав «державою в смартфоні». Правоохоронні органи, як ніхто інший, залежать від інформатизації своєї діяльності, що, безперечно, має позитивно вплинути на ефективність роботи відомства загалом та підвищити рівень безпеки в суспільстві. І зробити це можливо саме завдяки покращенню якості кримінальних проваджень — слідства.
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
