Законодавство
Підсудність справ з іноземним елементом може бути визначено угодою сторін
Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду» (законопроект № 5120).
Зокрема новою ст. 4-1 «Вибір суду» Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв’язку з такими правовими відносинами.
Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до закону України.
Угода про вибір суду не може передбачати зміну виключної підсудності справи з іноземним елементом судам України.
Недійсність правочину, складовою частиною якого є угода про вибір суду, не тягне за собою недійсність угоди про вибір суду.
Читайте також: Проведення процесуальних дій Міжнародним кримінальним судом в Україні – за погодженням з Генпрокурором
Новою редакцією ст. 75 Закону встановлено, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.
Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та про наявність таких підстав суду стало відомо до відкриття провадження у справі.
Суд залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження у справі буде з’ясовано, що у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Окрім того, внесено зміни до абз. 1 ч. 1 ст. 76 Закону, ст. 497 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 366 Господарського процесуального кодексу.
