Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Законодавство

Про що законопроект Зеленського щодо імпічменту?

Опубліковано

on

Мартина БОГУСЛАВЕЦЬ, виконавчий директор АЦ «Інститут законодавчих ідей», експерт з питань правової політики і правосуддя та антикорупційної експертизи нормативних актів

Президент, як і обіцяв, подав до Верховної Ради проект закону про імпічмент. Це вже третій за рахунком законопроект Зеленського. Перші два — про скасування мажоритарки та зміну закупівель ЦВК — Рада провалила, не внісши навіть їх у порядок денний. Така ж доля чекала і наступні законопроекти: про імпічмент президенту та про внесення змін до закону про вибори народних депутатів щодо забезпечення прав військовослужбовців, ініційованих Президентом Володимиром Зеленським.

Відповідні голосування відбулися 4 червня. Так, за проекти закону про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент) (№ 10340, № 10340-1) проголосували лише 110 депутатів. Також не вистачило голосів за включення до порядку денного сесії парламенту законопроекту про внесення змін до закону про вибори народних депутатів України щодо забезпечення виборчих прав військовослужбовців (№ 10356). За це рішення проголосували лише 109 парламентарів.

Разом із тим, народні депутати приступили до розгляду в другому читанні законопроекту № 1098 «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», в якому передбачені положення щодо запровадження процедури імпічменту президенту. При цьому парламентарі мають розглянути майже 800 правок.

Як процедура імпічменту виглядала б уже сьогодні?

Уже сьогодні, за чинним українським законодавством, навіть без ухвалення окремого закону про імпічмент, процедура імпічменту Президенту виглядала б так:

не менш ніж 226 народних депутатів вносять до Ради письмове подання про ініціювання питання імпічменту;

не менш ніж 226 народними депутатами ініціюється питання про усунення Президента;

спеціальна слідча комісія ВРУ проводить розслідування;

не менш як 300 народних депутатів за результатами цього розслідування та наявності підстав приймають рішення про звинувачення Президента.

не менш як 338 народних депутатів приймають остаточне рішення про дострокове припинення повноважень Президента, але лише за наявності:

  • висновку Конституційного Суду (про відповідність розслідування вимогам Конституції);
  • висновку Верховного Суду (про наявність у діях Президента ознак злочину).

Сьогодні така складна процедура детальніше розписана нормами регламенту Верховної Ради, однак майже нереальна для виконання. Адже можливість збору такої кількості підписів та голосів депутатів, особливо в умовах президентської більшості в Раді, дорівнює нулю.

Що пропонував Зеленський?

Статті проекту на 90% все ж таки дублюють чинні норми регламенту Верховної Ради, однак є й деякі новації. Їх варто було б поділити як на неоднозначні, так і на відверто позитивні.

Деякі пропозиції законопроекту насторожують.

Викликають сумніви положення про те, що спеціальний прокурор — член спеціальної тимчасової слідчої комісії (далі – комісія) наділений всіма повноваженнями прокурора, закріпленими Кримінальним процесуальним кодексом (далі – КПК), а також, що спеціальні слідчі — члени комісії при проведенні розслідування факту вчинення Президентом державної зради чи іншого злочину наділені всіма повноваженнями слідчого органу досудового розслідування, закріпленими КПК. Вищенаведені пропозиції не відповідають статті 111 Конституції та суперечать рішенню Конституційного Суду від 10 грудня 2003 року № 19-рп/2003 у справі щодо недоторканності та імпічменту Президенту України. В останньому Конституційний Суд дійшов висновку, що «встановлена Конституцією України процедура імпічменту є єдиним способом притягнення Президента України до конституційної відповідальності і за своєю правовою природою не є аналогічною обвинуваченню особи відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу України. Тому немає підстав вважати досудовим слідством проведення розслідування тимчасовою слідчою комісією, яка створюється парламентом». Окрім того, повноваження прокурора та слідчих і так уже визначені проектом: слідчі та прокурор комісії здійснюють свої повноваження лише відповідно до наданих їм на законних підставах доручень від комісії.

Незрозуміло все-таки, про яку процедуру йдеться: про спеціальну процедуру імпічменту чи все ж таки про кримінальне провадження?

Неоднозначною виглядає й відсутність норми про те, що захисник Президента теж наділений всіма правами відповідно до КПК. Така пропозиція була б цілком логічною з огляду на те, що всіма повноваженнями відповідно до КПК наділяють слідчих та прокурора.

Відсутні чіткі положення про те, що права свідків, службових осіб, експертів, які запрошені комісією, гарантуватимуться КПК, натомість цих же ж осіб за законопроектом попереджатимуть про визначену Кримінальним кодексом відповідальність за відмову від давання свідчень чи від виконання покладених на них обов’язків під час розслідування, а також надання завідомо неправдивих свідчень, висновку тощо.

Разом із тим, деякі пропозиції законопроекту заслуговують на підтримку.

Пропонується у склад комісії вводити не 3-х слідчих (як це передбачає чинний закон), а в залежності від кількості депутатських фракцій, аби кандидатури спеціальних слідчих до складу комісії вносили депутатські фракції (депутатські групи). Таке формулювання враховуватиме принцип пропорційного представництва депутатських фракцій та груп, є більш зрозумілим та чітким стосовно існуючої процедури.

Пропонується, аби кандидатуру спеціального прокурора до складу комісії вносили ініціатори розгляду питання про імпічмент. Така позиція дозволить уникнути можливого звинувачення від ініціаторів імпічменту у заангажованості відбору кандидатури прокурора.

У разі виникнення сумнівів щодо наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів у кандидатів до складу комісії народні депутати мають право заявити про їх відвід, а також комісія на своєму засіданні обирає голову, заступника голови та секретаря, які не можуть бути членами однієї депутатської фракції (депутатської групи). Такі норми сприятимуть неупередженому розслідуванню.

Пропозиції, які сприятимуть прозорості усього процесу і яких немає в чинному законі: комісія буде зобов’язана вести протоколи та стенограми засідань, вести облік вхідних й вихідних документів, а також звітувати перед Радою про хід розслідування відповідно до термінів, визначених самою ВРУ.

До речі, існують думки, що чинна процедура імпічменту, яку взяв за основу Президент, недіє- здатна із самого початку. Головні етапи імпічменту, про які йшло- ся на початку цієї статті, вже прописані в Конституції. Законопроектом Президента зміни до Основного Закону не вносяться, хоча саме норми Конституції роблять процедуру імпічменту майже нереальною для виконання. Тому, якщо майбутнім депутатам, Президенту справді хочеться зробити процедуру імпічменту можливою, а не лише обіцяною на рівні заяв і красиво виписаною на рівні юридичних норм, то варто почати зі змін до Конституції.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Безоплатні соціальні послуги – після підтвердження з ДФС та Пенсійного фонду

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади» від 26 червня 2019 р. № 576.

Особи похилого віку, які страждають на психічні розлади можуть отримувати соціальні послуги, зокрема послуги з догляду, від підприємств, організацій та закладів, ФОП, що надають соцпослуги. Критерії щодо таких надавачів послуг визначені постановою Уряду від 14 листопада 2012 р. № 1039. Проте, окрім відповідності критеріям, суб’єкти повинні дотримуватись затверджених, наказами Міносцполітики, етичних, правових норм і принципів.

Зокрема, особи можуть отримувати послуги з домашнього догляду, стаціонарного/денного/паліативного/хоспісного догляду, чи послугу з підтримання проживання. Перелік послуг не є вичерпним.

Безоплатно послуги надаватимуться особам з інвалідністю, особам похилого віку, які не здатні до самообслуговування і не мають рідних, або такі рідні особи самі мають інвалідність чи похилий вік.

Відповідно, за оплату надаються послуги, якщо у особи є рідні, які можуть її обслуговувати.

Окрім цього, якщо рідні особи похилого віку теоретично можуть її обслуговувати, але належать до малозабезпечених верств, залежні від психоактивних речовин, алкоголю, перебувають у місцях позбавлення волі, то особа, якій треба догляд, звільнятиметься від його оплати.

Вказано, що підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації вирішуватиме питання виділення коштів з держбюджету для оплати соцпослуг після отримання відомостей про доходи особи з інвалідністю, особи похилого віку від ДФС та Пенсійного фонду.

Встановлено, що послуги стаціонарного, паліативного догляду, догляду вдома, підтриманого проживання не надаватимуться безоплатно особам з інвалідністю/похилого віку в разі:

  • надання послуг фізичною особою, якій призначено щомісячну компенсаційну виплату, допомогу на догляд за такою особою;
  • надання особою з інвалідністю/похилого віку соціальних послуг іншій особі та отримання нею щомісячної компенсаційної виплати;
  • укладення особою з інвалідністю/похилого віку договору довічного утримання.

Читати далі

Законодавство

Автомобілі з РФ ввозитимуть тільки до з 1 січня 2020 р.

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1147» від 5 липня 2019 р. № 605.

Уточненням до п. 1 Постанови № 1147 продовжено заборону ввозити на територію України товари, які мають походження з Російської Федерації до 31 грудня 2020.  Дотепер заборона була дійсною до закінчення поточного року.

Водночас, за новими абзацами до п. 1 товари, які були передоплачені до введення в дію такої заборони (тобто до 10 січня 2016 р.), можуть бути поставлені на суму сплачених коштів.

Ввезення відбуватиметься лише за умови попереднього отримання ДФС підтвердження здійснення передоплати від банківської установи за зверненням суб’єкта господарювання України.

Якщо митні формальності не передбачають здійснення перевірки країни походження товарів в пунктах пропуску через кордон України, то такі вони здійснюватимуться в ДФС пункту призначення.

Проте, якщо буде встановлено факт ввезення товарів, які підпадають під заборону, встановлену Постановою № 1147, такі товари підлягатимуть поміщенню у митний режим знищення.

У переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації, затвердженому Постановою № 1147 вказано, що легкові авто та інші моторні транспортні засоби, призначені для перевезення людей, включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі, за кодом згідно з УКТЗЕД 8703 заборонятимуться до ввезення на митну територію України з 1 січня 2020 р.

Читати далі

Законодавство

Достовірність сертифікату педагога можна буде перевірити онлайн

Опубліковано

on

Міністерство освіти і науки України надало до громадського обговорення проект Положення про реєстр сертифікатів педагогічних працівників 

До Реєстру вноситиметься інформації щодо ПІБ та посади власника сертифіката, а також номер, дата видачі та кінцевий строк дії сертифіката.

Ці дані потраплятимуть до Реєстру з Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Реєстр буде відкритим, що надасть можливість фізичним/юридичним особам, об’єднання громадян без статусу юридичної особи перевіряти достовірність поданого документа.

Доступ до Реєстру відбуватиметься через сайт ЄДЕБО за запитом про надання інформації. Відповідь на запит формуватиметься відразу та відображатиметься на сайті.

Зауваження та пропозиції можна надсилати до 16 серпня 2019 р. на е-пошту: [email protected]

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.