Connect with us

Законодавство

Проект змін процедури перегляду судових рішень потребує доопрацювання

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення Вищої ради правосуддя № 3094/0/15-19 про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» (від 25 жовтня 2019 р. № 2314).

Докладніше про зміни, запропоновані цим законопроектом – в нашій попередній публікації:

Вжиття запобіжних заходів не має шкодити процедурі публічних закупівель

Щодо суті запропонованих законопроектом № 2314 підстав касаційного оскарження, Вища рада правосуддя вважає, що такі зміни не відповідають законодавству України та міжнародним стандартам у сфері судочинства.

Зокрема, ВРП у висновку вказує, що визначення такої підстави касаційного оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, як рішення у дисциплінарній справі, є порушенням принципу верховенства права, зокрема принципу правової визначеності та «якості закону».

Принцип правової (юридичної) визначеності відіграє надважливе значення у формуванні та функціонуванні системи права демократичної держави. Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, що полягає в такому.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» тощо).

Разом із тим законопроектом № 2314 передбачається встановити спеціальний строк на оскарження із зазначеної підстави – 30 днів з дня ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, відповідного рішення. Це, як наслідок, може призвести до подвійного касаційного оскарження – протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а згодом – протягом тридцяти днів з дня ухвалення відповідного рішення у дисциплінарній справі.

Водночас, відповідно до ч. 11 ст. 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Отже, запропоновані законопроектом № 2314 положення дадуть змогу значно збільшити строки оскарження судових рішень у касаційному порядку із зазначеної підстави, що, у свою чергу, є порушенням принципу правової визначеності.

Крім того, Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу на підставі рішення дисциплінарного органу, фактично буде надавати оцінку рішенню Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя або рішенню Вищої ради правосуддя.

Вказане суперечить вимогам законодавства, оскільки порядок та підстави оскарження рішень Вищої ради правосуддя та її органів вже визначені як Законом України «Про Вищу раду правосуддя», так і Кодексом адміністративного судочинства України.

Ознайомитись з повним текстом рішення ВРП «Про надання консультативного висновку до законопроекту № 2314» № 3094/0/15-19 можна перейшовши за цим посиланням.

Законодавство

Призначати та звільняти керівника системи БПД буде Міністр юстиції

Як повідомляє прес-центр безоплатної правової допомоги, Уряд затвердив зміни до Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги.

Змінами до Положення до повноважень Наглядової ради Координаційного центру віднесено визнання роботи керівника системи задовільною чи незадовільною. Таке рішення буде прийматися за результатами оцінювання діяльності директора Координаційного центру 2/3 голосів від складу Наглядової ради та подаватися на розгляд Міністру юстиції.

Крім того, змінено процедуру відбору кандидатів на посаду директора Координаційного центру. Наглядова рада рекомендуватиме Міністру юстиції кандидатів, які отримали три найвищі конкурсні бали за результатами проведеного конкурсу. Такі рекомендації повинні містити обґрунтування щодо доцільності призначення на посаду кожного з кандидатів, який успішно пройшов конкурс.

Відтепер повноваження щодо призначення та звільнення керівника системи БПД покладені на Міністра юстиції (відповідно до попередньої редакції Положення призначав на посаду та звільняв з посади державний секретар Мін’юсту за обґрунтованим поданням Наглядової ради).

Читати далі

Законодавство

Для великих промислових забруднювачів довкілля запровадять обов’язкові екологічні дозволи

Кабінет Міністрів схвалив законопроект «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення».

Законопроект передбачає впровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств, які є найбільшими забруднювачами довкілля. Це, зокрема, підприємства у сфері енергетики, виробництва та обробки металів, переробки, мінеральної сировини, хімічної промисловості тощо.

Інтегрований дозвіл встановлюватиме вимоги до обсягів забруднення та необхідних заходів для зменшення впливу підприємств на довкілля. Він охоплюватиме вимоги до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спеціальне водокористування та управління відходами. Отримання такого дозволу найбільшими забруднювачами стане обов’язковим.

Крім того, буде впроваджено електронну систему видачі інтегрованих дозволів.

Суб’єкти господарювання будуть зобов’язані здійснювати моніторинг викидів та щорічно звітуватимуть про дотримання умов інтегрованого дозволу. Якщо ці умови порушуватимуться, дозвіл може бути анульований – робота підприємства буде зупинена до виконання законних вимог держави.

Документ був розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України з метою забезпечення імплементації положень директиви 2010/75/ЄС «Про промислові викиди» (інтегроване запобігання та контроль забруднення) та виконання умов Угоди про асоціацію з ЄС.

Читати далі

Законодавство

Припинено продаж об’єктів великої приватизації до кінця карантину

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” щодо парламентського контролю за приватизацією державного майна» від 2 вересня 2020 р. № 853-IX.

Новою ст. 9 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що парламентський контроль за приватизацією державного майна здійснюється комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесені питання приватизації державного і комунального майна.

Також визначені контрольні функції і відповідні повноваження у сфері приватизації вищезазначеного комітету ВРУ.

Окрім цього, новою редакцією п. 7-2 розд. V Закону встановлено, що тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), аукціони з продажу об’єктів великої приватизації не проводяться (раніше – приватизація (продаж) об’єктів великої приватизації припиняється.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram