Connect with us

Законодавство

Проект змін процедури перегляду судових рішень потребує доопрацювання

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення Вищої ради правосуддя № 3094/0/15-19 про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» (від 25 жовтня 2019 р. № 2314).

Докладніше про зміни, запропоновані цим законопроектом – в нашій попередній публікації:

Вжиття запобіжних заходів не має шкодити процедурі публічних закупівель

Щодо суті запропонованих законопроектом № 2314 підстав касаційного оскарження, Вища рада правосуддя вважає, що такі зміни не відповідають законодавству України та міжнародним стандартам у сфері судочинства.

Зокрема, ВРП у висновку вказує, що визначення такої підстави касаційного оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, як рішення у дисциплінарній справі, є порушенням принципу верховенства права, зокрема принципу правової визначеності та «якості закону».

Принцип правової (юридичної) визначеності відіграє надважливе значення у формуванні та функціонуванні системи права демократичної держави. Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, що полягає в такому.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» тощо).

Разом із тим законопроектом № 2314 передбачається встановити спеціальний строк на оскарження із зазначеної підстави – 30 днів з дня ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, відповідного рішення. Це, як наслідок, може призвести до подвійного касаційного оскарження – протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а згодом – протягом тридцяти днів з дня ухвалення відповідного рішення у дисциплінарній справі.

Водночас, відповідно до ч. 11 ст. 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Отже, запропоновані законопроектом № 2314 положення дадуть змогу значно збільшити строки оскарження судових рішень у касаційному порядку із зазначеної підстави, що, у свою чергу, є порушенням принципу правової визначеності.

Крім того, Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу на підставі рішення дисциплінарного органу, фактично буде надавати оцінку рішенню Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя або рішенню Вищої ради правосуддя.

Вказане суперечить вимогам законодавства, оскільки порядок та підстави оскарження рішень Вищої ради правосуддя та її органів вже визначені як Законом України «Про Вищу раду правосуддя», так і Кодексом адміністративного судочинства України.

Ознайомитись з повним текстом рішення ВРП «Про надання консультативного висновку до законопроекту № 2314» № 3094/0/15-19 можна перейшовши за цим посиланням.

Законодавство

Функції технічного регулювання у сфері державної безпеки покладено на СБУ

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1057» від 15 січня 2020 р. № 12.

Постановою розширено сфери діяльності, в яких центральні органи виконавчої влади здійснюють функції технічного регулювання.

Так, до них додано Службу безпеки України, яка у сфері державної безпеки (спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації) відтепер здійснює функції технічного регулювання.

Читати далі

Законодавство

Фонд державного стимулювання винаходів працюватиме до кінця вересня

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про продовження реалізації експериментального проекту з організації діяльності фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків» від 27 грудня 2019 р. № 1163.

Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та продовжив реалізацію експериментального проекту з організації діяльності фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків до 30 вересня 2020 р.

Нагадаємо, що експериментальний проект передбачає організацію та проведення на конкурсних засадах відбору проектів, пов’язаних із створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, для державного стимулювання, а також визначення та прийняття рішення про переможців зазначеного відбору.

Див. в інформаційно-правовій базі даних Lex алгоритми:

Отримання патенту на винахід

Отримання патенту на промисловий зразок

Отримання деклараційного патенту на корисну модель

Читати далі

Законодавство

Категорії об’єктам туристичної інфраструктури призначатиме Держтуризм

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності Державного агентства розвитку туризму» від 24 грудня 2019 р. № 1162.

Постановою затверджено положення про Державне агентство розвитку туризму України, яке є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури, молоді та спорту і який реалізує державну політику у сфері туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів).

Основними завданнями Держтуризму є реалізація державної політики у сфері туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів) та внесення на розгляд Міністра культури, молоді та спорту пропозицій щодо формування державної політики у сфері туризму та курортів.

Держтуризм, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

  • узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові культури, молоді та спорту, бере участь у погодженні проектів законів, інших нормативно-правових актів, які надходять на погодження від інших міністерств та центральних органів виконавчої влади;
  • залучається до розроблення та виконання програм розвитку туризму і курортів в Україні;
  • забезпечує створення та ведення Державного кадастру природних територій курортів;
  • бере участь у створенні та веденні Державного кадастру природних лікувальних ресурсів;
  • здійснює відповідно до законодавства встановлення відповідних категорій об’єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим об’єктам, призначеним для надання послуг з розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо), видає свідоцтва про встановлення об’єктам туристичної інфраструктури відповідної категорії та веде реєстр свідоцтв про встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури.

Граничну чисельність державних службовців та працівників Держтуризму затверджує Кабінет Міністрів України. Структуру апарату затверджує його Голова за погодженням з Міністром культури, молоді та спорту.

Зазначені зміни набирають чинності з 1 березня 2020 р.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.