Connect with us

Законодавство

Прийняття законопроекту № 2484 може спричинити виникнення колізії між нормативними актами різної юридичної сили – ВРП

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення Вищої ради правосуддя № 51/0/15-20 про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2484.

Про зміни, запропоновані цим законопроектом, ми вже писали.

Вища рада правосуддя не підтримує зазначений законопроект з огляду на таке.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 92 Основного Закону України судоустрій, судочинство, статус суддів визначаються виключно законами України. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією України і законами України. У разі виникнення колізії між нормами Конституції України та будь-яких інших нормативно-правових актів мають застосовуватися саме норми Конституції.

Законом № 2617-VIII запроваджено поняття «кримінальне правопорушення». Згідно із цим Законом кримінальним правопорушенням є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення. Запропоноване Законом № 2617-VIII поняття «кримінальне правопорушення» включає такі поняття, як «злочин» і «кримінальні проступки».

У зв’язку із цим законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», замінивши слово «злочин» словами «кримінальне правопорушення», що, на думку суб’єкта законодавчої ініціативи, відповідає термінології, яка вживається у Законі № 2617-VIII. Зокрема, законопроектом № 2484 пропонується внести зміни до ст. 124 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чинною редакцією якого передбачено припинення повноважень судді у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

При цьому згідно із ч. 7 ст. 126 Конституції України однією з підстав для звільнення судді є набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Наявність двох або більше норм права, які спрямовані на регулювання тих самих суспільних відносин, але по-різному їх регламентують, є досить поширеним явищем у правовій дійсності і створює колізію права.

Запропоновані зміни можуть спричинити виникнення ієрархічної колізії (колізія між нормативними актами різної юридичної сили), а саме призвести до невідповідності змін, запропонованих законопроектом № 2484, Конституції України в частині припинення повноважень судді за вчинення злочину.

Ознайомитись з повним текстом рішення ВРП № 51/0/15-20 можна за цим посиланням.

Законодавство

ВРП підтримала реорганізацію Верховного Суду України та новий порядок формування ВККС

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП № 1551/0/15-20 про надання консультативного висновку щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування», який надійшов з Офісу Президента України.

Законопроектом, зокрема, врегульовуються нагальні питання щодо реорганізації Верховного Суду України та статусу суддів Верховного Суду України, визначення кількості суддів у суді, порядку формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо.

У консультативному висновку ВРП зазначено, зокрема, що Конституційний Суд України, рекомендуючи Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства у відповідність до прийнятого рішення, фактично запропонував порядок його виконання через механізм законодавчого врегулювання, у тому числі й щодо припинення Верховного Суду України.

Крім того, ВРП підтримала норми законопроекту щодо формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, однак вважає за доцільне визначити принцип формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, де більшість її складу мають становити судді, відповідно до Висновку Венеційської комісії щодо змін до законодавчих актів, які регулюють статус Верховного Суду та органів суддівського врядування, прийнятого на її 121-му пленарному засіданні (Венеція, 6–7 грудня 2019 р.).

На думку ВРП, запропоновані законопроектом зміни дадуть змогу якнайшвидше сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та, як наслідок, запустити процес добору, кваліфікаційного оцінювання суддів та вирішувати інші питання суддівської кар’єри.

З огляду на зазначене Вища рада правосуддя в цілому підтримує проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» за умови доопрацювання його окремих положень.

Ознайомитись з повним текстом рішення ВРП № 1551/0/15-20 можна за цим посиланням.

Читати далі

Законодавство

Розмитнення євроблях без штрафів можуть знову продовжити

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Митного Кодексу України щодо відповідальності за перевищення строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування» № 3539.

Пропонується доповнити розд. XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України пунктом 9-7, яким надати можливість особам, які ввезли транспортні засоби на митну територію України завершити митні формальності протягом 180 днів з моменту прийняття цього закону без застосування до них штрафних санкцій, а саме:

тимчасово, протягом 180 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом не застосовується відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що визначена ч. 6 ст. 481 цього Кодексу, та за перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що визначена ч. 6 ст. 470 цього Кодексу.

Читати далі

Законодавство

Визначено єдиний механізм проведення нагляду Держпрацею

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці» від 20 травня 2020 р. № 383.

Визначені критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у:

  • сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю;
  • у сфері здійснення державного гірничого нагляду.

Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю визначено в додатку 1.

Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері здійснення державного гірничого нагляду визначено в додатку 2.

Віднесення суб’єктів господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатках 3, 4, за такою шкалою:

  • від 41 до 100 балів – до високого ступеня ризику;
  • від 21 до 40 балів – до середнього ступеня ризику;
  • від 0 до 20 балів – до незначного ступеня ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються щодо суб’єкта господарювання, що віднесений до:

  • високого ступеня ризику – не частіше ніж один раз на два роки;
  • середнього ступеня ризику – не частіше ніж один раз на три роки;
  • незначного ступеня ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років.

У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх трьох років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх п’яти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства та/або проведено аудит охорони праці, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 рази. Зазначене положення не застосовується до суб’єктів господарювання, віднесених до високого ступеня ризику.

Періодичність проведення наступного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо відповідного суб’єкта господарювання визначається, починаючи з дати закінчення планового періоду, в якому здійснювався захід державного нагляду (контролю).

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.