Законодавство
Рада має дочекатися тлумачення КСУ перш ніж ухвалювати закон про столицю
Конституційний Суд два роки не може розглянути відповідне звернення парламенту.
Верховна Рада має дочекатися тлумачення КСУ, перш ніж ухвалювати закон про столицю, — переконані експерти. Так, експерт з конституційного права Богдан Бондаренко вважає, що законопроект № 2143-3 «Про місто Київ — столицю України» потрібно приймати тільки після рішення Конституційного Суду та за умови перенесення його положень про розділення влади на наступну каденцію міської влади. Про це він сказав на круглому столі в Інституті Горшеніна.
Читайте також: Проект закону про столицю: чому його не можна підтримувати в діючій редакції?
Експерт нагадав, що в 2019 році депутати Верховної Ради VIII скликання від різних фракцій попросили КСУ заново розтлумачити статті Конституції в частині розподілу та здійснення державної влади і місцевого самоврядування в столиці. «Ви готуєте законопроект, в якому розводите повноваження, вважаючи, що з 2003 року (коли КСУ вперше сказав, що очільником КМДА може бути призначено лише обраного міського голову) сплинуло багато часу. Так у вас є подання 2019 року, яким перед КСУ ставлять те саме питання. Дочекайтесь рішення Конституційного Суду і на його основі ухвалюйте законопроект. Ні! Замість цього ми бачимо, що Конституційний Суд іншими штучними моментами блокується, і дати відповідь з цього приводу він не може», — сказав Б. Бондаренко.
Він визнав, що чинний закон про столицю потрібно змінювати і запропонований проект містить низку слушних норм, наприклад, про оплатність праці депутатів міської ради. «Але всі ці проблеми наштовхують нас на думку, що даний законопроект є політичним інструментом. Такі важливі обставини у нас часто потрапляли у Венеційську комісію. Я не вважаю цю комісію єдиним мірилом права, але це — авторитетний міжнародний орган, рівновіддалений від усіх політичних сил. Якщо ви хочете якісний закон про столицю, а не використати його як політичний інструмент похапцем, швидше, аби щось зробити, зверніться до Венеційської комісії. Це забере небагато часу, був досвід, коли «Венеційка» навіть за місяць робила висновок. Два, три, чотири місяці почекайте — і питань уже буде менше, але це якщо ви дійсно впевнені в своїй позиції», — сказав він.
Тому експерт і пропонує, по-перше, дочекатися рішення Конституційного Суду, а якщо він дозволить розділити посади — реалізувати це після наступних виборів у Києві. «У тексті Конституції прямо передбачено, що є певна специфіка здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі. Є питання, пов’язані з тим, що Конституція потенційно говорить про «звужене» місцеве самоврядування. Якщо ви хочете вирішити це питання, дочекайтесь вердикту Конституційного Суду. Якщо ж ви змінюєте баланс влади в Києві й говорите, що це не політичний інструмент, а так треба, то перенесіть дію цих положень на наступну каденцію міської влади й міського голови. І тоді питань ні в кого не буде. Якщо ж ви цього не робите і згадуєте про цей законопроект, коли треба провести вибори у 2019 році, потім, коли треба на когось натиснути — це не на користь самої ідеї законопроекту про столицю», — сказав експерт.
Нагадаємо, в 2003 році КСУ вирішив, що КМДА паралельно виконує функції виконавчого органу Київради та місцевого органу виконавчої влади, а тому її має очолювати лише особа, яка була обрана київським міським головою. Однак, коли Президентом став В. Янукович, то підконтрольна «регіоналам» парламентська більшість проголосувала за надання йому права призначати головою КМДА будь-кого на свій розсуд, а не ту людину, за яку голосували кияни. В результаті в листопаді 2010 року тодішнього мера Леоніда Черновецького на посаді голови міськадміністрації замінив Олександр Попов, а «Партія регіонів» отримала реальну владу в місті.
У травні 2014 мером Києва був обраний В. Кличко, і новий Президент Петро Порошенко після вступу на посаду відразу призначив його главою КМДА.
Та в 2019 році у Верховній Раді в першому читанні було ухвалено законопроект «Про столицю», який має на меті розділити посади мера й голови КМДА. Наступні два роки питання закону про столицю парламентом не розглядалося, але зараз депутати вирішили повернутися до нього на фоні загострення відносин між Кличком та центральною владою.
Джерело: Юридичний вісник України
