Законодавство

Рада прийняла закон про нацменшини

Опубліковано

25.12.2023

Це ще один закон, який є однією з вимог Єврокомісії для початку переговорів про вступ України до ЄС.

Як відомо, 8 грудня Верховна Рада прийняла за основу і в цілому законопроект № 10288-1 про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах. «За» проголосували 317 народних депутатів. Як наголосила депутатка Ірина Геращенко, яка є співавторкою законопроекту, був проголосований і прийнятий саме депутатський, а не урядовий законопроект. «Виконуючи рекомендації Венеційської комісії, ми захистили суспільство від потенційного зниження ролі української мови в освіті, ЗМІ, книговидавництві та загроз русифікації країни», — написала вона, додавши, що в політичній рекламі, приватних школах та університетах, класах нацменшин, медіа дозволяється використання мов ЄС та нацменшин, окрім мови країни-агресора. При цьому реклама має дублюватися українською, а вивчення української як державної буде обовʼязковим у всіх закладах освіти, хоча навчання може проводитися мовами ЄС. «Цей законопроект реалізує рекомендації Венеційської комісії на захист прав меншин, але це не стосується мови країни-агресора. І не на 5 років, як планував уряд, а безстроково!» — написала І. Геращенко.

Читайте також: 4 напрями утвердження національної та громадянської ідентичності

Зі свого боку, її колега Олексій Гончаренко прокоментував, що саме передбачає цей законопроект:

заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС (викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів), із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються в таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни;
у класах (групах) з навчанням мовами національних меншин (спільнот), які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної нацменшини в освітньому процесі поряд із державною мовою;
особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;
у порядку і на умовах, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України, допускається поширення матеріалів передвиборної агітації, виконаних мовами відповідних корінних народів, національних меншин (спільнот) України та дубльованих державною мовою;
вимога щодо обов’язку видавати державною мовою не менше 50% усіх видрукованих упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи нацменшин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС;
особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами ЄС, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, можуть здобувати: базову середню освіту та профільну середню освіту відповідними мовами нацменшин, за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів), пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії України, а також захисту України (для профільної середньої освіти), які вивчаються державною мовою;
обмеження щодо мов нацменшин, що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, переносяться із прикінцевих та перехідних положень законів України в тіло документів, у зв’язку з чим не матимуть часових рамок;
для телемовників, котрі, окрім мовлення державною мовою, здійснюють мовлення виключно мовами нацменшин України, які є офіційними мовами Євросоюзу, мовами нацменшин, до яких застосовуються положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, крім мов національних меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, незалежно від територіальної категорії — програми державною мовою мають становити не менше ніж 30% від загальної тривалості програм (або їх частин).

Зазначимо також, що Рада прийняла в останні тижні ще декілька важливих для євроінтеграції законів — законопроект, який дозволяє НАЗК перевіряти майно посадовців, придбане до держслужби, а також проект закону щодо збільшення кількості посад у НАБУ — на 300 осіб.

Читайте також: 12 750 грн штрафу за приниження за мовною ознакою

Додамо, що Єврокомісія позитивно оцінила український закон про нацменшини. Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн коментуючи виконання Україною рекомендацій комісії щодо прав нацменшин (необхідно для подальшого руху до членства в ЄС), що «Групи національних меншин уже позитивно відреагували на цей закон. І наша початкова оцінка також позитивна». За її словами, Україна робить великий поступ у реформах на шляху до ЄС.

При тому вона нагадала, що Верховна Рада також ухвалила два антикорупційні закони – про збільшення складу Національного антикорупційного бюро та розширення повноважень Національного агентства із запобігання корупції. «За умови ефективного впровадження, ці дії можуть виконати три з чотирьох наших рекомендацій, що залишилися невиконаними. Український уряд також запропонував новий закон про лобіювання, аби обмежити владу олігархів та виконати нашу останню рекомендацію», – зазначила фон дер Ляєн. Додамо, що Президент України Володимир Зеленський уже підписав закон про зміни до законодавства про національні меншини. Глава держави також підписав законопроекти про Національне антикорупційне бюро, Нацагентство з питань запобігання корупції та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, необхідні для виконання рекомендацій Єврокомісії. Нагадаємо також, що 8 листопада Європейська Комісія рекомендувала відкрити переговори про вступ з Україною, але висунула чотири вимоги для ухвалення такого рішення.

Підготувала Надія Бондаренко,
Спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України