Реформи зачекають? Про ключові аспекти проекту держбюджету-2022 - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

Реформи зачекають? Про ключові аспекти проекту держбюджету-2022

Дата публікації:

Андрій ГМИРІН,
доцент кафедри кримінального права та кримінології
Університету державної фіскальної служби України

Стабільність без зайвого оптимізму — саме так можна охарактеризувати проект Державного бюджету України на 2022 рік. Попри обнадійливі запевнення урядовців, країні та її громадянам найближчим часом доведеться жити в режимі суворої економії. Щодо радикальних і комплексних реформ та відновлення економіки — схоже, ці питання й надалі лишатимуться нерозв’язаними. Отже, 21 вересня на засіданні Верховної Ради міністр фінансів Сергій Марченко представив проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Якщо одним реченням визначити головні особливості цього документа, то вони полягають у номінальному зростанні ВВП, збільшенні облікової ставки Національного банку й акценті на внутрішніх запозиченнях.

Читайте також: 13 500 грн – мінімальна зарплата медиків з 2022 р.

Бюджет «реалістичний і збалансований»

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Сам Сергій Марченко під час презентації демонстрував стриманий оптимізм. «Головний фінансовий документ нашої держави є бюджетом інвестицій у людину, країну та майбутнє. Бюджет 2022 року є реалістичним і збалансованим. Це — результат наших спільних зусиль, якого ми досягли, незважаючи ні на пандемію, ні на карантинні обмеження, ні на економічну кризу минулого року», — цитує сайт Кабміну урядовець.

За словами міністра, пріоритетами Держбюджету-2022 є забезпечення якісного рівня медицини та освіти; створення інклюзивного освітнього середовища та безбар’єрного простору; підтримка ветеранів; посилення обороноздатності й безпеки держави (319,4 млрд грн — 5,95% ВВП); розвиток інфраструктури та цифровізація.

Читайте також: Зарплати лікарів та стипендії студентів у 2022 році зростуть

Проект передбачає зростання реального ВВП на рівні 3,8%, інфляція сягне 7,2%, рівень безробіття — 8,5%. Долар коштуватиме 28,6–28,7 грн, середньомісячна зарплата становитиме 15 258 грн. Доходи держбюджету-2022 передбачені в обсязі 1277,7 млрд грн (+161,7 млрд грн до 2021 року), витрати зростуть на 103,1 млрд грн — до 1465,7 млрд грн, а дефіцит держбюджету становитиме 188 млрд грн.

То що насправді містить презентований проект головного кошторису країни? Одразу скажу, що документ не є остаточним — його ще мають вивчити в профільних комітетах Верховної Ради. Однак аналіз попередньої редакції дозволяє оцінити прогнозування та очікування уряду щодо динаміки економіки в короткостроковій перспективі. Насамперед впадає у вічі те, що Кабмін у своїх розрахунках вирішив спиратися на власний консенсус-прогноз зростання ВВП, а не на більш оптимістичні очікування низки міжнародних організацій. Нагадаю, навесні Мінекономіки визначив попередні показники зростання валового внутрішнього продукту в 2021 році в межах 4,1%. Цікаво, що свої попередні прогнози урядовці не переглядали ні після падіння ВВП у І кварталі на 2,2%, ні після зростання цього показника на 5,4% у ІІ кварталі. Припускаю, що Кабмін розраховує на зростання ВВП у межах 4—4,5% протягом ІІІ кварталу і 3,0—4,0% — у IV кварталі. Досить значний «люфт» (1%) у IV кварталі я пояснюю високою ймовірністю запровадження сезонного локдауну, причому навантаження на ВВП створять навіть ті карантинні обмеження, які запровадять у себе торговельні партнери України. Адже такий крок призведе до стрімкого зниження попиту на нашу продукцію.

Інфляція, облікова ставка й кредитування

Отже, проектом держбюджету на 2022 рік передбачено зростання ВВП на 3,8%. Здавалося б, зменшення на 0,3% у порівнянні з 2021 роком не є критичним. Однак не забуваймо, що базою для економічних прогнозів Кабмін бере кризові (починаючи з 2014-го) роки, коли економіка України була, як-то кажуть, «на дні». Тож ні про яке відновлення економіки до докризового рівня протягом наступного року в документі не йдеться.

Цікавою, як на мене, є тенденція в зростанні номінального ВВП — з 4 808,5 млрд грн у 2021 році до 5 368,7 млрд грн у році наступному. Визначальною причиною тут є високий рівень інфляції. Скажімо, в серпні зростання споживчих цін сягнуло 10,2%, а рівень базової інфляції становив 7,2%. До речі, до кінця 2021 року середньомісячна інфляція може зрости до 10%. Про це очільник Мінфіну Сергій Марченко заявив 3 вересня під час свого виступу на VII українському фінансовому форумі групи ICU.

Читайте також: Держбюджет 2022 року ґрунтуватиметься на середньостроковій бюджетній декларації

Очевидно, що уряд втрачає контроль за цим ключовим макропоказником, адже впродовж поточного року Національний банк вже вчетверте підвищує облікову ставку: 5 березня — з 6 до 6,5%, 16 квітня — до 7,5%, 23 липня — до 8%, а з 10 вересня — до 8,5%. Оскільки в проект державного кошторису на 2022 рік закладений поточний показник інфляції — 7,2%, то, напевно, нам доведеться бути свідками ще одного підвищення облікової ставки. А до кінця цього року вона може становити 9,5%.

Не маю сумніву, що ця тенденція позначиться і на ситуації з кредитуванням бізнесу та населення. Слід чекати, щонайменше, зростання процентних ставок по кредитах — це відбуватиметься відповідно до підвищення облікової ставки. Крім того, стане значно складніше отримати споживчий кредит. Вирішення проблеми я вбачаю в продовженні й розширенні державної програми «Доступні кредити 5–7– 9%», що, звичайно, збільшить державні видатки, однак буде дієвим інструментом із стимулювання попиту.

Акцент на внутрішніх запозиченнях

Щодо зовнішньо-економічних операцій, про які теж ідеться в документі, то тут ми бачимо, що Кабмін хоче зберегти тенденцію перевищення імпорту над експортом. Відтак наступного року показник негативного торговельного сальдо може становити 8 595,0 млн доларів. Але маємо привід і для оптимізму. Зокрема, втішає підвищення рівня міжнародних резервів України до 31,6 млрд доларів США, що є максимальним значенням за останні 9 років.

Саме тому можна прогнозувати до певної міри стабільний курс долара на рівні 28,7 (+/- 1), що, до речі, визначено в проекті держбюджету. Це має створити передумови до укладення довгострокових міжнародних контрактів. У 2022 році Кабмін розраховує скоротити дефіцит держбюджету з очікуваних у 2021 році 5,5% ВВП до 3,5%. Цікаво, що в наповненні державної скарбниці уряд дедалі більше робить ставку на внутрішні запозичення на противагу зовнішнім. Цей баланс має становити 77% проти 23%.

Я неодноразово наголошував на великому інвестиційному потенціалі, який містить наш тіньовий сектор. Його легалізація, зокрема, й шляхом викупу ОВДП, могла б не лише допомогти бізнесу, а й суттєво поліпшити ситуацію з дефіцитом бюджету. Звісно, що в проекті кошторису про це не йдеться, однак припускаю, що запозичувати кошти Кабмін розраховує саме через випуск ОВДП.

Очевидно, що ні уряд із парламентом, ні експертне середовище не покладають марних сподівань на представлений до ВРУ проект Державного бюджету на 2022 рік. Жити доведеться за тими можливостями, які маємо.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Стартував новий конкурс на суддю ЄСПЛ

Опубліковано

on

От

Президент України Володимир Зеленський вніс зміни до указу про конкурс для обрання нового судді ЄСПЛ від України, що мають шанс виправити деякі недоліки попереднього конкурсу.

Читайте також: Суддя без правил, або Чому в Страсбурзі відхилили кандидатури претендентів у ЄСПЛ від України?

Відповідний Указ від 26 жовтня оприлюднено на сайті глави держави. Документом затверджується новий персональний склад конкурсної комісії. До нього увійшли професор Василь Репецький (завідувач кафедри міжнародного права факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат юридичних наук); Ярослав Романюк (голова Верховного Суду України у відставці); кандидат юридичних наук Наталія Хендель (тренер програми «Права людини» Української школи урядування); Ольга Шпакович, (професор кафедри порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук) та Дмитро Ягунов (адвокат, доцент кафедри політології та державного управління факультету інформаційних і прикладних технологій Донецького національного університету імені Василя Стуса, доктор політичних наук).

Правозахисники називали недоліком попереднього складу комісії те, що там не було практиків або практикуючих адвокатів, які мають великий досвід роботи з ЄСПЛ. Серед іншого, зміни передбачають, що конкурсна комісія повинна буде формувати рейтинг учасників конкурсу — за результатами співбесіди й тесту на володіння офіційними мовами Ради Європи. На основі цього рейтингу та з дотриманням вимоги щодо гендерного балансу конкурсна комісія прийматиме рішення про включення учасників конкурсу до списку кандидатів на суддю ЄСПЛ.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: ПАРЄ остаточно відхилила запропонованих Україною кандидатів на посаду судді ЄСПЛ

Указ також передбачає обов’язкові консультації щодо списку кандидатів з Радою Європи. «Якщо під час попереднього розгляду в РЄ списку кандидатів буде виявлено невідповідність чи неповну відповідність одного чи декількох кандидатів критеріям, визначеним частиною першою статті 21 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, конкурсна комісія може прийняти рішення про виключення таких кандидатів із зазначеного списку та про включення до нього наступних у рейтингу учасників конкурсу, які мають найбільшу кількість балів, з дотриманням вимоги щодо гендерного балансу», — йдеться в тексті.

Читайте також: Оновлено процедуру обрання суддею ЄСПЛ від України

Нагадаємо, 22 вересня Комітет з відбору суддів Парламентської асамблеї Ради Європи відхилив визначений Україною список з трьох кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), а 27 вересня ПАРЄ більшістю голосів підтвердив це рішення. Тепер Київ уже втретє має, провести новий конкурс для відбору кандидатів на посаду судді ЄСПЛ.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Законодавство

Невакцинованих держслужбовців та соцпрацівників відсторонять від роботи з 9 грудня

Опубліковано

on

От

9 грудня 2021 р. набере чинності наказ Міністерства охорони здоров’я «Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» від 1 листопада 2021 р. № 2393, яким до вказаного Переліку додано працівників:

Читайте також: Перелік організацій, представники яких підлягають обов’язковій вакцинації проти COVID-19

– підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

– установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83.

Читайте також: Затверджено форму довідки про протипоказання до вакцинації

«Працівники вищезазначених установ, які на 9 грудня не матимуть документа про щеплення принаймні однією дозою антиковідної вакцини, сертифіката чи довідки про одужання від COVID-19 або довідки про протипоказання до щеплення, будуть відсторонені від роботи без збереження заробітної плати», – пояснили у МОЗ.

Нагадаємо, не можуть бути відстороненими від роботи працівники, які мають протипоказання до вакцинації

Читати далі

Законодавство

Захист лісу чи урізання прав громад?

Опубліковано

on

От

Про що насправді законопроект № 5650.

Іван СЛОБОДЯНИК,
виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад

Благими намірами, як говориться, мостять дорогу до пекла. І це про нову законодавчу ініціативу № 5650. За фасадним захистом українського лісу заховали відкат реформи децентралізації і порушення прав громад. Бо поки розробники даного законопроекту обіцяють з трибуни Верховної Ради збільшення площі лісів на 300 тисяч га, громади отримають дискримінацію і порушення Конституції. Про що насправді цей законопроект: про захист довкілля чи відкат децентралізації?

Читайте також: Україна приєдналась до Конвенції про Європейський інститут лісу

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Зміни до ст. 5 Лісового кодексу України, які пропонують народні депутати, передбачають обмеження ведення лісового господарства комунальними підприємствами площею не більше 100 га. На практиці це означає, що громади, в яких вже зараз площа лісів понад 100 га (а таких — сотні), не можуть передати їх комунальним підприємствам для обслуговування та належного догляду за ними. А в країні повно громад, які мають і по кілька тисяч гектарів лісу — Миляцька сільська рада на Рівненщині, Щирецька громада на Львівщині, Пирятинська громада, Фастівська та інші. Що буде з лісами, якими громади не зможуть опікуватися? Чи справді безхазяйні ліси — це те, за що боролися екологи?

Рада підтримала національну інвентаризацію лісів

Також цей законопроект передбачає обов’язок заліснювати території. А як? Неможливо висадити дерева на площі 300 тисяч га і не перевищити ліміт в 100 гектарів? На місцях кажуть, що законопроект № 5650 гальмуватиме ініціативу Президента щодо заліснення територій: громади просто не будуть зацікавлені в залісненні додаткових ділянок, якщо ці ділянки завтра перйдуть в підпорядкування невідомо кому.

Читайте також: Реформування лісової галузі не призведе до приватизації лісів, – Голова Держлісагентства Болоховець

Крім того, ОТГ скаржаться й на незрозумілі «рухи» Агентства лісових ресурсів, а саме: ліквідація підприємств, які не є збитковими, які не беруть із держави жодних коштів, а ведуть ефективне лісове господарство. Наприклад, Цуманське лісове господарство на Волині. Це потужне прибуткове підприємство, з якісним фондом та історією. До нього мали доєднувати інші, це обговорили й погодили з колективом та громадою. Але раптом «згори» все переграли й вирішили вже Цуманський лісгосп розформувати і приєднати до іншого, нікого при цьому не спитавши — ні громаду, ні робітників лісгоспу.

Такі факти непоодинокі. Є ризики, що завтра Агентство лісових ресурсів ліквідує всі підприємства і зробить за прикладом російської концесії з центральним підприємством у Києві і з ручним керуванням. Уже зараз громади втрачають чималі гроші лісового доходу від рубок головного користування, від секвестру деревини, вилученої за незаконні порубки чи інші дії. Втрачають ПДФО від скорочення робочих місць. І ніхто в них знову нічого не питає.

Також у згаданому законопроекті містяться різні обмеження на землях природно-заповідного фонду. Ніхто не сперечається із захистом заповідних територій, але є важлива деталь. В кожному природнозаповідному парку є господарська частина. Там громада веде своє лісове і сільське господарство, це їх територія. І якщо не відділити в законопроекті господарські частини заповідників від території самого заповідника, то де громадам вести господарство?

Автори проекту закону хочуть забрати в громад базове право користуватися й розпоряджатися землею. Наприклад, вводиться в ч. 2 ст. 57 Земельного кодексу України вимога для громад погоджувати передачу в постійне користування комунальним підприємствам лісогосподарських ділянок із держадміністрацією та органами лісового господарства. Тобто, що громаді робити зі своєю землею треба питати в чиновників у Києві? Де в цьому рівнянні децентралізація?

Земельний кодекс України визначає, що постійне користування — це право володіння й користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку. Тобто з власності держави чи громад землі не виходитимуть, але саме користування для громад обмежується. Право постійного користування мають, зокрема, державні та комунальні установи й підприємства.

Збереження лісу і захист довкілля — це потрібне завдання держави. Але реалізовувати його треба не ціною повноважень місцевого самоврядування та відкатом реформи децентралізації назад. Всеукраїнська Асоціація громад уже звернулася з офіційним листом до профільного комітету ВРУ. Сподіваємося, що позиція громад там буде не просто почута і «взята до уваги», а й врахована в доопрацюванні законопроекту № 5650 до другого читання.

Уявіть, що у вашої громади немає повноважень розпоряджатися понад сотнею гектарів лісу та ще й передачу в комунальне підприємство має знову погоджувати якийсь чиновник у Києві. Чи так виглядає децентралізація?

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link