Connect with us

Законодавство

Розпочинається перезавантаження ДБР

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України “Про Державне бюро розслідувань” щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» (законопроект № 2116).

Законом, зокрема, змінено правовий статус Державного бюро розслідувань з центрального органу виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність, на державний правоохоронний орган, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.

Також уточнено організаційну структуру ДБР, порядок її затвердження, утворення територіальних управлінь та обрання місця розташування регіональних підрозділів Державного бюро розслідувань, встановлено принцип єдиноначальності у реалізації повноважень ДБР.

Передбачено, що граничну чисельність центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань визначатиме Кабінет Міністрів України за поданням Директора Державного бюро розслідувань.

Уточнено порядок призначення Директора Державного бюро розслідувань, якому надано додаткові повноваження, а саме:

  • самостійно визначати систему та організаційну структуру ДБР, граничну чисельність центрального апарату та порядок утворення територіальних управлінь ДБР, обирати місце розташування регіональних підрозділів;
  • одноособово призначати осіб на посади першого заступника і заступників Директора ДБР (при цьому кількість заступників збільшується до трьох), визначати їх обов’язки поза конкурсом, а також в одноособовому порядку їх звільняти;
  • утворювати апарат Директора Державного бюро розслідувань, працівникам якого встановлювати посадовий оклад у розмірі, що дорівнює трьом розмірам відповідного посадового окладу для працівників патронатних служб у державних органах;
  • безпосередньо підпорядковувати собі всі підрозділи внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та його територіальних управлінь, а також бути поінформованим управлінням внутрішнього контролю про всі корупційні злочини, виявлені в структурі Державного бюро розслідувань, про які раніше ставили до відома лише Генеральну прокуратуру України;
  • приймати рішення про застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку Дисциплінарної комісії.

Також зазначено, що Директор ДБР буде звітувати перед Верховною Радою. Визнання роботи Директора ВР незадовільною за результати звіту може стати підставою для його звільнення.

У зв’язку із суттєвою зміною обсягу повноважень Директора ДБР та зміною статусу цього органу, з дня набрання чинності цим Законом повноваження Директора ДБР та його заступників припиняються достроково і розпочинається процес перезавантаження Державного бюро розслідування.

Законодавство

За якими критеріями IT-компанії зможуть отримати резидентство Дія City?

Як повідомляє прес-служба Мінцифри, у Верховній Раді зареєстровано профільний проект Закону «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні» № 3979, який регламентуватиме роботу Дія City і де зазначено основні заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії.

Водночас, щоб резиденти Дія City могли працювати за спеціальними податковими умовами, паралельно із профільним зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні)» № 3933-1.

Профільним законопроектом передбачено впровадження:

  • особливого режиму оподаткування суб’єктів ІТ-індустрії;
  • спеціальної моделі оподаткування доходів працівників ІТ-індустрії;
  • можливості обрання контрактної форми трудового договору під час оформлення трудових відносин в IT-компаніях.

У проекті визначено критерії, за якими IT-компанії зможуть отримати резидентство Дія City:

  • компанія, відповідно до установчих документів та відомостей в ЄДР, має здійснювати виключно види діяльності ІТ-індустрії;
  • середньомісячна зарплата працівників компанії становить 1 200 євро;
  • витрати компанії на оплату праці працівників у загальній структурі її витрат має становити не менше ніж 70%.

Також резидентство зможуть отримати стартапи, якщо:

  • компанія залучила фінансування від одного або декількох венчурних фондів або інших інституційних інвесторів на загальну суму не менше 50 000 євро;
  • стартап або його учасники взяли участь в акселераційній програмі та отримали від уповноваженого органу акселераційної програми документ, що підтверджує успішне її проходження.

Законопроектом, який вноситиме зміни до Податкового Кодексу, передбачається:

  • оподаткування заробітної плати працівників ІТ-індустрії на 5% податку з доходів фізичної особи та 5% єдиного соціального внеску (за умови, якщо сума єдиного внеску буде не меншою за подвійний розмір мінімального страхового внеску);
  • введення податку на виведений капітал за ставкою 18%.

Право на користування податковими пільгами матимуть ІТ-компанії, що відповідатимуть вимогам профільного законопроекту та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме уповноважений центральний орган виконавчої влади.

Читати далі

Законодавство

АРМА отримає доступ до інформації про експортно-імпортні операції

Кабінет Міністрів України підтримав проект Закону «Про внесення змін до статті 452 Митного кодексу України», який врегульовує питання автоматизованого доступу АРМА до джерел інформації про активи, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Зазначені зміни дозволять розширити доступ Агентства до джерел даних, зокрема, інформації щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Наразі така інформація може надаватися лише органам досудового розслідування та державному уповноваженому Антимонопольного комітету.

Первинний збір та обробка зазначеної інформації здійснюватиметься в автоматичному режимі із застосуванням сучасних ІТ-інструментів, що забезпечить мінімізацію ризиків, пов’язаних з безпосередньою участю людини у цих процесах.

Читати далі

Законодавство

Перевезення пасажирів пропонують визнати суспільно важливою послугою

Міністерство інфраструктури України оприлюднило для обговорення проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом».

Законопроект покликаний вирішити проблеми з недостатньою кількістю сучасних автобусів середньої та великої пасажиромісткості, недотриманням графіку руху громадського транспорту та низку інших питань. Ним, зокрема, пропонується:

  • визначити відповідальними за організацію пасажирських перевезень в межах району обласну держадміністрацію або ОТГ;
  • впровадити на транспорті систему отримання оплати за послуги та фінансового відшкодування, що виплачується перевізникам;
  • забезпечити підтримку екологічного транспорту.

Новим абзацом ч. 1 ст. 1 Закону «Про автомобільний транспорт» пропонується визнати послугу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що становить загальний економічний інтерес, – суспільно важливою послугою.

Так само суспільно важливою послугою запропоновано визнати перевезення міським електричним транспортом (нова ч. 9 ст. 4 Закону «Про міський електричний транспорт»).

Ознайомитися із законопроектом повністю та висловити зауваження й пропозиції можна до 10 вересня 2020 р. на е-mail: obgovorennia@mtu.gov.ua, yusina@mtu.gov.ua.

Читати далі

В тренді

Telegram