Connect with us

Законодавство

Строки досудового розслідування значно скорочуються

Верховна Рада України за зверненням комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відклала розгляд законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення кримінального судочинства» від 5 лютого 2018 р. № 7547, який  усував у новій редакції КПК деякі положення, відомі як поправка Лозового (депутат Андрій Лозовий, Радикальна партія).

Отже від завтра, 15 березня 2018 р., строки досудового розслідування обчислюватимуться з моменту внесення до відомостей про кримінальне правопорушення ЄРДР.

Наберуть чинності й інші зміни:

  1. Строк досудового розслідування становитиме (ст. 219 КПК):
  • шість місяців – у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;
  • дванадцять місяців – у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;
  • вісімнадцять місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину,
    а закінчене воно має бути: протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку чи  протягом двох місяців з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину.

Максимальний строк досудового розслідування може бути продовжений максимум на дванадцять місяців із дня повідомлення особі про підозру (у разі вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину).

  1. Повідомлення про підозру може бути оскаржено (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК), та в результаті оскарження – постановлено ухвалу слідчим суддею про скасування повідомлення про підозру (п.1-1 ч. 2 ст. 307 КПК);
  2. Тільки слідчі судді зможуть призначати експертизи (ст.ст. 242-244, 332 КПК).

За свідченнями експертів, ці зміни значно ускладнять досудове розслідування, оскільки скорочення строків спонукатиме слідство якомога старатися не починати кримінальних проваджень, які не буде можливості своєчасно закінчити; водночас оскарження підозри дасть змогу затягувати й без того обмежений в часі процес; а призначення експертиз виключно слідчими суддями стане на цьому шляху ще одним зайвим бар’єром.

Саме не припустити цих змін був покликаний законопроект  № 7547, який тепер відкладений на невизначений термін, за офіційною версією, «для проведення політичних консультацій».

Законодавство

Виборчий кодекс буде доопрацьовано

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував Верховній Раді врахувати всі пропозиції Президента до Виборчого кодексу України шляхом голосування по кожній із сімнадцяти пропозицій та прийняти Виборчий кодекс України в редакції Комітету в цілому як Закон.

Президент України не підписав Виборчий кодекс, який був прийнятий 11 липня 2019 р. і повернув до Верховної Ради для повторного розгляду зі своїми Пропозиціями, в яких зокрема, зазначено, що Кодекс, містить положення, які не відповідають Конституції України, не враховують останні позитивні зміни до виборчого законодавства, спрямовані на його удосконалення, не узгоджуються із законодавчими актами, які є базовими у відповідній сфері, не забезпечують належної регламентації й організації виборчого процесу, ефективного контролю за здійсненням виборчих процедур.

Зокрема, Кодексом запроваджується новий підхід до формування складу окружних та дільничних виборчих комісій на виборах Президента України, який передбачає надання права на формування окружних та дільничних виборчих комісій не лише кандидатам на пост Президента України, а й політичним партіям, представленим депутатськими фракціями в поточному скликанні Верховної Ради України. До того ж включення представників від таких політичних партій до складу окружних виборчих комісій є обов’язковим (ст.ст. 89, 90 та 266). Такий підхід не забезпечує рівного доступу всіх кандидатів і суб’єктів їх висування до представництва у складі виборчих комісій, а відтак не сприяє проведенню чесних і прозорих виборів.

За Кодексом виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальні виборчі комісії є постійними органами (ч. 4 ст. 53). Однак джерела фінансового забезпечення діяльності зазначених комісій у період після закінчення виборчого процесу не визначені. До того ж положення ч. 4 ст. 105 Кодексу, за якими голова, заступник голови, секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим мають статус державних службовців, з огляду на визначений Кодексом статус виборчих комісій як спеціальних державних колегіальних органів (ч. 1 ст. 53), не узгоджуються із Законом України «Про державну службу», дія якого не поширюється на голів та членів державних колегіальних органів (п. 4 ч. 3 ст. 3).

Також, Президент зазначив, що у Кодексі не повною мірою враховані рекомендації, надані міжнародними експертами за результатами спостереження за виборчими кампаніями. Так, зокрема, в Остаточному звіті Місії зі спостереження за виборами народних депутатів України від 28 жовтня 2012 р. ОБСЄ/БДІПЛ є рекомендації щодо запровадження помірних обмежень витрат у рамках проведення кампаній. Водночас згідно з Кодексом гранична сума витрат виборчого фонду суб’єкта виборчого процесу загальнодержавних виборів не обмежується (ч. 2 ст. 170), тоді як, наприклад, за чинним Законом України «Про вибори народних депутатів України» передбачено відповідні обмеження розміру виборчого фонду політичних партій, кандидатів у народні депутати України.

Читати далі

Законодавство

«Урядовий кур’єр» не публікуватиме рішень суддівських самоврядних органів

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП № 2999/0/15-19 «Про надання консультативного висновку до законопроекту «Про внесення зміни до статті 130 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 24 жовтня 2019 р. реєстраційний № 2309).

Законопроектом, з метою зменшення кількості друкованих видань у яких необхідно публікувати офіційну інформацію, пропонується внести зміни до ч. 5 ст. 130 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими газета «Урядовий кур’єр» виключається з переліку видань, де обов’язково публікується інформація про утворення організаційного комітету із скликання з’їзду суддів, а також оголошення про скликання з’їзду суддів України і питань, що виносяться на його розгляд.

Обов’язковість публікації зазначеної інформації залишається лише в газеті «Голос України».

Своїм висновком Вища рада правосуддя вирішила підтримати законопроект № 2309 та зазначила, що загалом його слід оцінювати як позитивну ініціативу Уряду, оскільки друк і розповсюдження періодичного видання у вигляді газети на папері потребують значних фінансових, матеріальних і людських ресурсів.

Інформація про прийняті органами влади рішення може дублюватися на веб-порталі «Судова влада України» (www.court.gov.ua), де у розділі «Інше» у рубриці «З’їзди суддів» поміщаються повідомлення з організаційних питань, а також про рішення, прийняті з’їздами, проведеними у 2017–2019 роках.

Ознайомитися з повним текстом рішення ВРП «Про надання консультативного висновку до законопроекту № 2309» № 2999/0/15-19 можна перейшовши за цим посиланням.

Читати далі

Законодавство

ВРП проти притягнення суддів до відповідальності за скасовані рішення

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення Вищої ради правосуддя № 2997/0/15-19 про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів» (від 16 жовтня 2019 р. реєстраційний № 2271).

Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, встановивши, що скасування або зміна судового рішення має наслідком притягнення судді, який брав участь у його ухваленні, до дисциплінарної відповідальності у вигляді накладення дисциплінарного стягнення.

Вища рада правосуддя вважає, що законопроект № 2271 може завдати шкоди авторитету правосуддя та є загрозою незалежності суддів.

Зокрема, ВРП зазначає, що ст. 126 Конституції України визначено підстави для звільнення судді, перелік яких є вичерпним. При цьому, ч. 2 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вже врегульовано питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судді у разі, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

У консультативному висновку ВРП також наголошується, що використання факту скасування рішення нижчої інстанції судом вищої інстанції як основи для встановлення незаконності цього рішення не відповідає європейським стандартам.

Вища рада правосуддя на обґрунтування свого висновку згадала низку документів європейських інституцій, у тому числі Європейську хартію про статус суддів, висновки Консультативної ради європейських суддів, висновки Венеційської комісії тощо.

Зокрема, у Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Ознайомитись з повним текстом рішення ВРП «Про надання консультативного висновку до законопроекту № 2271» № 2997/0/15-19 можна перейшовши за цим посиланням.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.