Тривалі строки притягнення суддів до відповідальності уможливлюють вплив на них – ВРП

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення Вищої ради правосуддя № 53/0/15-20 про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, який виніс рішення з порушенням меж застосування обмежень прав)» № 2469.

Про те, що цим законопроектом уводиться Нова підстава для звільнення судді, ми вже писали.

Вища рада правосуддя, розглянувши запропоновані законопроектом зміни та враховуючи позицію Національної школи суддів України щодо нього, вважає його прийняття недоцільним з огляду на таке.

Статтею 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Цією статтею передбачено чіткі підстави для звільнення судді, перелік яких є вичерпним.

Закони України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» визначають підстави та процедуру притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та є достатніми для розгляду питань щодо справедливої та пропорційної їхній провині дисциплінарної відповідальності.

Венеціанська комісія дійшла висновку, що відповідальність суддів є допустимою лише за умови свідомого (умисного або з огляду на грубу недбалість) вчинення відповідного проступку. Тому відповідальність суддів, спричинена негативним рішенням Європейського суду з прав людини, повинна ґрунтуватися виключно на висновку національного суду про наявність умислу або грубої недбалості в діях судді.

Рішення Європейського суду з прав людини не може використовуватися як єдина підстава для відповідальності суддів (Висновок Венеціанської комісії amicus curiae brief для Конституційного Суду Республіки Молдова про право регресу держави до суддів від 13 червня 2016 р. № СDL-AD(2016)015, п. 77 (а), (в).

Тобто передбачається необхідність дослідження обставин вчиненого порушення.

У запропонованому законопроекті визнане рішенням Європейського суду з прав людини порушення ст. 18 Конвенції є безумовною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, що не відповідає міжнародним стандартам у відповідній сфері.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 126 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Згідно зі ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Щодо збільшення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, запропонованих суб’єктом законодавчої ініціативи, у консультативному висновку наголошено, що така позиція становить серйозну загрозу принципу юридичної визначеності та незалежності суддів, що гарантований Конституцією України.

Держава з метою охорони незалежності і недоторканості суддів встановлює на законодавчому рівні спеціальні гарантії, які стосуються не тільки особливого порядку призначення, обрання і звільнення суддів, а й притягнення їх до відповідальності, адже встановлення тривалих строків для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності створює передумови для впливу на суддів.

Ознайомитись з повним текстом рішення ВРП № 53/0/15-20 можна за цим посиланням.

Поділитися

Твітнути