Connect with us

Законодавство

Тривалі строки притягнення суддів до відповідальності уможливлюють вплив на них – ВРП

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення Вищої ради правосуддя № 53/0/15-20 про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, який виніс рішення з порушенням меж застосування обмежень прав)» № 2469.

Про те, що цим законопроектом уводиться Нова підстава для звільнення судді, ми вже писали.

Вища рада правосуддя, розглянувши запропоновані законопроектом зміни та враховуючи позицію Національної школи суддів України щодо нього, вважає його прийняття недоцільним з огляду на таке.

Статтею 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Цією статтею передбачено чіткі підстави для звільнення судді, перелік яких є вичерпним.

Закони України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» визначають підстави та процедуру притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та є достатніми для розгляду питань щодо справедливої та пропорційної їхній провині дисциплінарної відповідальності.

Венеціанська комісія дійшла висновку, що відповідальність суддів є допустимою лише за умови свідомого (умисного або з огляду на грубу недбалість) вчинення відповідного проступку. Тому відповідальність суддів, спричинена негативним рішенням Європейського суду з прав людини, повинна ґрунтуватися виключно на висновку національного суду про наявність умислу або грубої недбалості в діях судді.

Рішення Європейського суду з прав людини не може використовуватися як єдина підстава для відповідальності суддів (Висновок Венеціанської комісії amicus curiae brief для Конституційного Суду Республіки Молдова про право регресу держави до суддів від 13 червня 2016 р. № СDL-AD(2016)015, п. 77 (а), (в).

Тобто передбачається необхідність дослідження обставин вчиненого порушення.

У запропонованому законопроекті визнане рішенням Європейського суду з прав людини порушення ст. 18 Конвенції є безумовною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, що не відповідає міжнародним стандартам у відповідній сфері.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 126 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Згідно зі ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Щодо збільшення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, запропонованих суб’єктом законодавчої ініціативи, у консультативному висновку наголошено, що така позиція становить серйозну загрозу принципу юридичної визначеності та незалежності суддів, що гарантований Конституцією України.

Держава з метою охорони незалежності і недоторканості суддів встановлює на законодавчому рівні спеціальні гарантії, які стосуються не тільки особливого порядку призначення, обрання і звільнення суддів, а й притягнення їх до відповідальності, адже встановлення тривалих строків для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності створює передумови для впливу на суддів.

Ознайомитись з повним текстом рішення ВРП № 53/0/15-20 можна за цим посиланням.

Законодавство

Під час карантину молодших спеціалістів акредитують без експертної комісії

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. N 978» від 27 травня 2020 р. № 412.

Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. № 978, доповнено пунктом 14-1, відповідно до якого, на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, акредитація напрямів підготовки, спеціальностей, освітньо-професійних програм за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст проводитися без перевірки експертною комісією.

У такому разі МОН за результатами попередньої експертизи поданих матеріалів готує висновок про можливість акредитації напряму підготовки, спеціальності, освітньо-професійної програми за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст і подає його до Акредитаційної комісії. Подальша процедура проводиться у порядку, передбаченому п.п. 12 і 13 цього Положення.

Новою редакцією абз. 4 п. 20 Положення встановлено, що за рахунок закладу освіти, який заявив про свою акредитацію, відповідно до законодавства здійснюється:

  • оплата послуг організаційного характеру, пов’язаних з проведенням акредитації напряму підготовки, спеціальності, освітньої програми та оформленням сертифіката про акредитацію напряму підготовки, спеціальності, освітньої програми, – у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а з переоформленням, видачею копії, дубліката сертифіката про акредитацію напряму підготовки, спеціальності, освітньої програми, виданого МОН, – у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, викладено у новій редакції пункти 21-1 і 21-2 Положення, якими визначено, що переоформлення сертифіката про акредитацію напряму підготовки, спеціальності, освітньої програми, виданого МОН, здійснюється МОН у разі:

  • зміни найменування закладу освіти або його місцезнаходження;
  • реорганізації юридичних осіб, що мають сертифікати про акредитацію, шляхом їх злиття або приєднання однієї юридичної особи до іншої;
  • ліквідації або реорганізації, а також зміни найменування (місцезнаходження) структурного підрозділу закладу освіти, що має сертифікат про акредитацію;
  • зміни назви напряму підготовки, спеціальності.

У разі втрати (пошкодження) сертифіката про акредитацію напряму підготовки, спеціальності, освітньої програми, виданого МОН, закладу освіти видається дублікат такого сертифіката.

Читати далі

Законодавство

ВРП підтримала реорганізацію Верховного Суду України та новий порядок формування ВККС

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП № 1551/0/15-20 про надання консультативного висновку щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування», який надійшов з Офісу Президента України.

Законопроектом, зокрема, врегульовуються нагальні питання щодо реорганізації Верховного Суду України та статусу суддів Верховного Суду України, визначення кількості суддів у суді, порядку формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо.

У консультативному висновку ВРП зазначено, зокрема, що Конституційний Суд України, рекомендуючи Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства у відповідність до прийнятого рішення, фактично запропонував порядок його виконання через механізм законодавчого врегулювання, у тому числі й щодо припинення Верховного Суду України.

Крім того, ВРП підтримала норми законопроекту щодо формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, однак вважає за доцільне визначити принцип формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, де більшість її складу мають становити судді, відповідно до Висновку Венеційської комісії щодо змін до законодавчих актів, які регулюють статус Верховного Суду та органів суддівського врядування, прийнятого на її 121-му пленарному засіданні (Венеція, 6–7 грудня 2019 р.).

На думку ВРП, запропоновані законопроектом зміни дадуть змогу якнайшвидше сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та, як наслідок, запустити процес добору, кваліфікаційного оцінювання суддів та вирішувати інші питання суддівської кар’єри.

З огляду на зазначене Вища рада правосуддя в цілому підтримує проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» за умови доопрацювання його окремих положень.

Ознайомитись з повним текстом рішення ВРП № 1551/0/15-20 можна за цим посиланням.

Читати далі

Законодавство

Розмитнення євроблях без штрафів можуть знову продовжити

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Митного Кодексу України щодо відповідальності за перевищення строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування» № 3539.

Пропонується доповнити розд. XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України пунктом 9-7, яким надати можливість особам, які ввезли транспортні засоби на митну територію України завершити митні формальності протягом 180 днів з моменту прийняття цього закону без застосування до них штрафних санкцій, а саме:

тимчасово, протягом 180 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом не застосовується відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що визначена ч. 6 ст. 481 цього Кодексу, та за перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що визначена ч. 6 ст. 470 цього Кодексу.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.