Connect with us

Законодавство

Тривалість оплачуваної відпустки – 28 днів

У Верховній Раді України зареєстровано проект Трудового кодексу України № 2410 та альтернативний до нього № 2410-1.

Проект № 2410 спрямований на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії і інших міжнародно-правових актів, та містить норми, які покращують трудові умови для працівників, так і полегшують життя роботодавцям, зокрема щодо виникнення та припинення трудових відносин, трудового договору:

  • запроваджується обов’язковість укладення трудового договору між роботодавцем і працівником у письмовій формі. При цьому вже у самому Кодексі фіксуються основні складові трудового договору;
  • скасовується контракт як форма трудового договору;
  • законодавчо визначається виключний перелік випадків укладання строкового трудового договору та документів, що надаються при прийнятті на роботу;
  • врегульовуються питання дистанційної (надомної) праці, запроваджується гнучкий режим робочого часу.

Щодо умов праці:

  • запроваджується максимальна тривалість робочої зміни – 12 годин в межах тижневої норми робочого часу 40 годин;
  • збільшується мінімальна тривалість щорічної основної трудової оплачуваної відпустки з 24 до 28 календарних днів.
  • встановлюється відповідальність за порушення встановлених законом чи колективним договором строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат. Роботодавець зобов’язаний буде сплатити працівнику пеню (компенсацію) у розмірі облікової ставки Національного банку у розрахунку на рік за кожний день затримки та сплатити всю суму заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Щодо відповідальності сторін трудових відносин:

  • визначено поняття трудової дисципліни та дисциплінарного проступку;
  • розширено перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до працівника за скоєння дисциплінарного проступку: зауваження, догана і звільнення. Інші норми щодо дисциплінарної відповідальності запозиченні з чинного законодавства.

Щодо індивідуальних трудових спорів:

  • строк звернення працівників з заявами до суду на захист своїх прав, що випливають із трудового законодавства, пропонується, за загальним правилом, подовжити до одного року з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права;
  • встановлюється можливість вирішення трудового спору про поновлення на роботі у такий спосіб: з урахуванням обставин справи, клопотання роботодавця і згоди працівника суд може замість поновлення на роботі прийняти рішення про виплату працівникові компенсації в розмірі, визначеному за домовленістю сторін, але не нижче середньої заробітної плати за 12 місяців.

Альтернативний проект № 2410-1 у зазначених питаннях не відрізняється від проекту № 2410.

Законодавство

Шкільний інтернет вартістю понад 100 тис. грн – за погодженням з Мінцифри

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 13 Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації» від 21 жовтня 2020 р. № 987.

Новою редакцією абз. 1 п. 13 Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. № 1352, встановлено, що під час виконання завдань (проектів) Національної програми інформатизації державні замовники беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі за такими завданнями (проектами) після їх погодження з Генеральним державним замовником (тут – Мінцифри) у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, а в разі закупівлі послуг з підключення до Інтернету та/або побудови локальних мереж для закладів загальної середньої освіти, – коли їх вартість перевищує 100 тис. гривень.

Читати далі

Законодавство

Персональні дані на запит суб’єкта первинного фінмоніторингу оброблятимуть без згоди особи

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання державними органами, державними реєстраторами на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта» від 21 жовтня 2020 р. № 968.

Відповідно до затвердженого Порядку запит щодо надання необхідної інформації про клієнта надсилається суб’єктом державному органу (за місцезнаходженням такого органу) та/або державному реєстратору (незалежно від місцезнаходження такого державного реєстратора) у письмовій формі, підписується керівником суб’єкта або особою, яка його заміщує. Суб’єкт, який провадить свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, підписує запит безпосередньо.

Запит може надсилатися також в електронній формі. Формат електронної взаємодії та форма надання інформації визначаються відповідними державними органами.

У запиті зазначаються підстави для надання державними органами, державними реєстраторами інформації про клієнта та її перелік, а також відомості, що дозволяють однозначно ідентифікувати клієнта.

Для підтвердження інформації щодо статусу суб’єкта державні органи, державні реєстратори звертаються до Держфінмоніторингу в електронній та/або паперовій формі.

Держфінмоніторинг надає інформацію протягом двох робочих днів з дня надходження звернення державного органу та/або державного реєстратора.

Державні органи, державні реєстратори безоплатно надають інформацію про клієнта протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Обробка персональних даних клієнта, інформація про якого запитується суб’єктом, здійснюється державними органами, державними реєстраторами без отримання згоди клієнта.

Суб’єкт веде реєстр запитів до державних органів та державних реєстраторів. А вони ведуть в установленому законодавством порядку облік запитів суб’єктів в окремому реєстрі, в якому зазначаються відомості про суб’єкта.

Запит суб’єкта та інформація, що надається державними органами, державними реєстраторами згідно з вимогами цього Порядку, є інформацією з обмеженим доступом, використовується виключно з метою та в порядку виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення і не підлягає передачі третім особам, крім передбачених законом випадків.

Читати далі

Законодавство

Розширено комісію з експертизи прожиткового мінімуму

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму» від 21 жовтня 2020 р. № 970.

Змінами до п. 2 Порядку проведення науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. № 1767, встановлено, що експертиза проводиться експертною комісією у складі 16 осіб (раніше – 12), до якої входять по чотири представники центральних органів виконавчої влади, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і всеукраїнських профспілок та їх об’єднань і по два представники громадськості та наукових установ.

Члени експертної комісії від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і всеукраїнських профспілок та їх об’єднань визначаються кожною стороною окремо.

Представники громадськості визначаються Громадською радою при Мінсоцполітики.

Представники наукових установ визначаються Національною академією наук.

Також у тексті Порядку слово «Мінекономрозвитку» замінено словом «Мінекономіки».

Читати далі

В тренді

Telegram