Законодавство
Ціни на житлово-комунальні послуги обґрунтують у тарифній декларації
У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 15446, яким упроваджується тарифна декларація – затверджений уповноваженим органом документ, що містить визначені законом відомості про економічне обґрунтування, розрахунок (структуру) та складові ціни (тарифу) на житлово-комунальну послугу.
Так, новими ст. 10-1 і 10-2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено унормувати, що одночасно із ціною (тарифом) на житлово-комунальні послуги (крім послуг з управління багатоквартирним будинком, у якому створене об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) у якості обґрунтування складається тарифна декларація, яка затверджується рішенням уповноваженого органу разом із встановленням відповідної ціни (тарифу). Тарифна декларація щодо тарифу на послуги з управління багатоквартирним будинком, у якому створене об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, складається у разі прийняття загальними зборами відповідного об’єднання рішення про необхідність складання тарифної декларації.
Читайте також: Оплата нотаріусом комунальних послуг в орендованому приміщенні належить до витрат на провадження незалежної професійної діяльності
Відсутність тарифної декларації унеможливлює введення у дію ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги (крім послуг з управління багатоквартирним будинком, якщо загальними зборами об’єднання співвласників такого багатоквартирного будинку відповідно до частини першої цієї статті не прийнято рішення про необхідність складання тарифної декларації).
Тарифна декларація повинна обов’язково містити такі відомості щодо ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги:
1) економічне обґрунтування;
2) структуру (розрахунок) витрат;
3) детальну інформацію (відсоток у структурі, числове значення та усі внутрішні елементи) щодо наступних складових ціни (тарифу):
– виробнича собівартість;
– адміністративні витрати;
– витрати на збут (за наявності);
– інші операційні витрати (за наявності);
– фінансові витрати (за наявності);
– інвестиційна складова (у разі її включення до ціни/тарифу);
– прибуток;
– податки та збори.
Читайте також: Заборонено примус до оплати комунальних послуг за період тимчасової окупації
При цьому виконавці комунальних послуг та управителі багатоквартирних будинків повинні на постійній основі забезпечувати відкритий доступ до тарифних декларацій (у тому числі тих, які стосуються цін та тарифів на послуги за минулі періоди), затверджених рішеннями уповноважених органів.
Тарифна декларація протягом трьох робочих днів з дня її затвердження розміщується у відкритому доступі на офіційному веб-сайті уповноваженого органу, який її затвердив, а у випадку, якщо такий уповноважений орган не має офіційного веб-сайту – на веб-сайті органу державної влади вищого рівня або органу місцевого самоврядування, який утворив такий уповноважений орган.
Усі рахунки на оплату житлово-комунальних послуг повинні в обов’язковому порядку мати придатний для зчитування електронний ідентифікатор (QR-код), який забезпечує доступ до тарифної декларації, яка стосується ціни або тарифу, згідно яких складено рахунок на оплату послуги, в електронній формі на веб-сайті, на якому тарифна декларація розміщена відповідно до вимог цієї статті.
Інформація про формування цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги, відомості щодо цін (тарифів), а також будь-яка інформація про складові цін (тарифів) належать до інформації, доступ до якої не може бути обмежений, крім випадків, прямо передбачених законом.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.
