Законодавство
ЦК чи ГК? Можливі наслідки скасування Господарського кодексу України
Україна наразі преживає надзвичайно складний період, зумовлений вторгненням військ рф на нашу землю та запровадженням особливого правового режиму – воєнного стану. Тому й дискусії, які тривають до сьогодні щодо скасування Господарського кодексу є такими гострими, принаймні значна частина юристів не підтримують дану ідею. А й справді – чи доцільним буде таке скасування ГК саме в цей період та які наслідки це може мати? Й дане питання не втрачає своєї актуальності, адже рішучих кроків для його вирішеня зроблено не було.
Прихильники скасування ГК серед його «мінусів» називають найчастіше наступне: у кодексі дублюються інші нормативні акти. Так, маємо визначення недійсності зобов’язання в ГК поряд із поняттям «недійсність правочину» в ЦК України. Й таких недоліків є чимало. Бо й справді, ГК України далеко не ідеальний і містить окремі застарілі положення та дублювання з іншими законами. Правда, задля справедливості варто сказати, що багато дублювань зі спеціальними законами містить і Цивільний кодекс (зокрема щодо акціонерних та інших товариств, кооперації, лізингу, кредитів, іпотеки, страхування, оренди, сервітутів тощо). Можна безкінечно обговорювати й численні колізії ЦК із Земельним кодексом, Кодексом про надра, Лісовим кодексом та іншими законодавчими актами, однак питання щодо недоцільності існування ЦК не виникає.
Звісно, безліч посилань та відсилок до інших нормативних актів, що міститься в ГК, наділяє його надмірною альтернативністю, дає привід говорити про другорядність та похідну природу кодексу. В той же час усі розуміють, що господарська відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності. А додавши до цього існування окремої системи господарських судів, можна стверджувати, що господарське право – є окремою галуззю права, хоч і спорідненою з цивільним правом.
Існують процедури, які не відповідають реаліям комерційних відносин, які ми знаходимо в ГК. Як приклад, це норми, які спрямовані на врегулювання бізнесу та зовнішньоекономічної діяльності. А притаманну цьому кодексу диспозитивність використовують в якості аргументів як прихильники, так і противники його скасування. З одного боку, ГК позбавлений потрібного регуляторного впливу, а з іншого боку, надмірний формалізм не найкращим чином відобразиться на самих учасниках господарських відносин, загнавши їх у вузькі рамки цивільного обороту.
Слід вказати й на те, що ціла низка правовідносин регулюється саме в ГК. Згадаємо лише регулювання режимів похідних від права власності, господарювання підприємств різних форм власності, застосування адміністративно-господарських санкцій тощо. У ГК визнається встановлення високих або дискримінаційних тарифів зловживанням монопольним становищем на ринку (ст. 29), кодекс встановлює особливості укладання господарських договорів (глава 20), визначає поняття фіктивної діяльності суб’єкта господарювання (ст. 55-1), регламентує концесійну діяльності (глава 40), комерційне посередництво (глава 31).
На користь чинного ГК можна згадати й відносини, які мають певний публічно-правовий елемент і навряд чи можуть бути імплементовані в ЦК. Мова про порядок участі держави й місцевого самоврядування у сфері господарювання, захист від монополізму, підтримка промисловості тощо.
Водночас, незважаючи на різний зарубіжний досвід, ідея скасування ГК України не є новою й час від часу викликає жваві дискусії в тому чи іншому правовому колі. Заходи з дезорганізації системи господарського законодавства України були також здійснені шляхом проведення численних прес-конференцій та круглих столів. Так, в листопаді 2015 року Міністерством юстиції України було анонсовано прес-конференцію, присвячену ініціюванню питання щодо скасування ГК України. В подальшому, 21 січня 2016 року було проведено ще одну таку прес-конференцію, спрямовану на нівелювання ролі та значення Господарського кодексу України в регулюванні економічних відносин. І знову й знову вказувалося на те, що чинний ГК України містить десятки бланкетних норм, які по суті не здійснюють правового регулювання, а відсилають до ЦК України та інших законів. Тобто, що не такий уже важливий і потрібний цей кодекс. Разом з тим, скасування ГК призведе до зникнення законодавчого визначення базових для господарського права понять, а також ознак підприємницької діяльності, що, в свою чергу, вплине на інші галузі, де використовуються ці терміни. Без достатнього врегулювання залишаться й поняття та засади підприємництва, виникнуть складнощі з розмежуванням мікропідприємництва, малого, середнього та великого бізнесу для диференціації державної економічної політики. Й усе це питання, які потребують вирішення.
Читайте також: Скасування Господарського кодексу підтримав Комітет економічного розвитку ВР
Україна наразі стоїть на порозі повної модернізації правової системи і подальших реформ. Ми повинні продовжувати творити власні інституції та систему внутрішніх координат, які стануть оновленим «скелетом» держави. Й наше завдання – продовжувати рухатися в цьому напрямку, ставати кращими та не повторювати помилок минулого. Разом із цим дискусія із цього приводу триває…
Редакція ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
