Connect with us

Законодавство

Уповноважений з прав людини зможе звертатися до адміністративного суду

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав людини, зокрема права на ефективне урядування» № 2806.

Законопроектом пропонується розширити мету парламентського контролю, який здійснює Уповноважений.

Метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, визначено заохочення та захист права людини на ефективне державне управління, через що забезпечується реалізація прав і свобод людини.

Новою ст. 3-1 Закону «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» встановлюється, що кожен має право на неупереджений, справедливий розгляд його справи в розумний строк органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями будь-якої форми власності. Це право включає:

  • право брати участь у процесі прийняття рішення щодо своїх прав і свобод до вжиття будь-яких заходів, які можуть мати негативний вплив;
  • право на доступ до інформації про себе при дотриманні інтересів конфіденційності, професійної, комерційної та іншої таємниці;
  • право на обґрунтоване належними і відповідними аргументами рішення (захід) у своїй справі, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Змінами до ст. 13 Закону Уповноваженому з прав людини надається право звертатися до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правових актів (їх частин) у разі, якщо застосування їх положень призводить до порушення прав людини і основоположних свобод. При цьому Уповноважений повинен обґрунтувати адміністративному суду, чому оскаржувані ним положення акта призводять до порушення прав і свобод людини.

Відповідні зміни також пропонуються внести до ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законодавство

Шкільний інтернет вартістю понад 100 тис. грн – за погодженням з Мінцифри

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 13 Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації» від 21 жовтня 2020 р. № 987.

Новою редакцією абз. 1 п. 13 Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. № 1352, встановлено, що під час виконання завдань (проектів) Національної програми інформатизації державні замовники беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі за такими завданнями (проектами) після їх погодження з Генеральним державним замовником (тут – Мінцифри) у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, а в разі закупівлі послуг з підключення до Інтернету та/або побудови локальних мереж для закладів загальної середньої освіти, – коли їх вартість перевищує 100 тис. гривень.

Читати далі

Законодавство

Персональні дані на запит суб’єкта первинного фінмоніторингу оброблятимуть без згоди особи

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання державними органами, державними реєстраторами на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта» від 21 жовтня 2020 р. № 968.

Відповідно до затвердженого Порядку запит щодо надання необхідної інформації про клієнта надсилається суб’єктом державному органу (за місцезнаходженням такого органу) та/або державному реєстратору (незалежно від місцезнаходження такого державного реєстратора) у письмовій формі, підписується керівником суб’єкта або особою, яка його заміщує. Суб’єкт, який провадить свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, підписує запит безпосередньо.

Запит може надсилатися також в електронній формі. Формат електронної взаємодії та форма надання інформації визначаються відповідними державними органами.

У запиті зазначаються підстави для надання державними органами, державними реєстраторами інформації про клієнта та її перелік, а також відомості, що дозволяють однозначно ідентифікувати клієнта.

Для підтвердження інформації щодо статусу суб’єкта державні органи, державні реєстратори звертаються до Держфінмоніторингу в електронній та/або паперовій формі.

Держфінмоніторинг надає інформацію протягом двох робочих днів з дня надходження звернення державного органу та/або державного реєстратора.

Державні органи, державні реєстратори безоплатно надають інформацію про клієнта протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Обробка персональних даних клієнта, інформація про якого запитується суб’єктом, здійснюється державними органами, державними реєстраторами без отримання згоди клієнта.

Суб’єкт веде реєстр запитів до державних органів та державних реєстраторів. А вони ведуть в установленому законодавством порядку облік запитів суб’єктів в окремому реєстрі, в якому зазначаються відомості про суб’єкта.

Запит суб’єкта та інформація, що надається державними органами, державними реєстраторами згідно з вимогами цього Порядку, є інформацією з обмеженим доступом, використовується виключно з метою та в порядку виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення і не підлягає передачі третім особам, крім передбачених законом випадків.

Читати далі

Законодавство

Розширено комісію з експертизи прожиткового мінімуму

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму» від 21 жовтня 2020 р. № 970.

Змінами до п. 2 Порядку проведення науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. № 1767, встановлено, що експертиза проводиться експертною комісією у складі 16 осіб (раніше – 12), до якої входять по чотири представники центральних органів виконавчої влади, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і всеукраїнських профспілок та їх об’єднань і по два представники громадськості та наукових установ.

Члени експертної комісії від всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і всеукраїнських профспілок та їх об’єднань визначаються кожною стороною окремо.

Представники громадськості визначаються Громадською радою при Мінсоцполітики.

Представники наукових установ визначаються Національною академією наук.

Також у тексті Порядку слово «Мінекономрозвитку» замінено словом «Мінекономіки».

Читати далі

В тренді

Telegram