Законодавство
Відповідальність суддів є допустимою лише за свідоме вчинення проступку – ВРП
На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП № 1466/0/15-20 про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, який виніс рішення з порушенням меж застосування обмежень прав)» № 3104.
Законопроектом пропонується розширити підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а саме звільняти суддів за рішення, якими протиправно обмежуються права людини.
Вища рада правосуддя, врахувавши позицію Національної школи суддів України щодо законопроекту, дійшла висновку про недоцільність його прийняття.
Зокрема, у консультативному висновку зазначено, що відповідно до ст. 126 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Закони України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» визначають підстави та процедуру притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та є достатніми для розгляду питань щодо справедливої та пропорційної їхній провині дисциплінарної відповідальності.
При цьому, запропонований законопроектом склад дисциплінарного проступку повністю охоплюється складом дисциплінарного проступку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Венеційська комісія вважає, що відповідальність суддів є допустимою лише за умови свідомого (умисного або з огляду на грубу недбалість) вчинення відповідного проступку.
Тому відповідальність суддів, спричинена негативним рішенням Європейського суду з прав людини, повинна ґрунтуватися виключно на висновку національного суду про наявність умислу або грубої недбалості в діях судді, – робить висновок ВРП на підставі Висновку Венеційської комісії amicus curiae brief для Конституційного Суду Республіки Молдова про право регресу держави до суддів від 13 червня 2016 р. № СDL-AD(2016)015, пункт 77 (а), (в), (с). – Рішення ЄСПЛ не може використовуватися як єдина підстава для відповідальності суддів.
Тобто передбачається необхідність дослідження обставин вчиненого порушення.
Судом у такому разі може бути орган, що має компетенцію суду стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (квазісуд), яким в Україні є Вища рада правосуддя. Крім того, ухвалюючи рішення, Європейський суд з прав людини не скасовує рішення національного суду, а встановлює порушення прав, передбачених Конвенцією.
Натомість у запропонованому законопроекті визнане рішенням Європейського суду з прав людини порушення ст. 18 Конвенції є безумовною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, що не відповідає міжнародним стандартам у відповідній сфері.
Ознайомитись з повним текстом рішення ВРП № 1466/0/15-20 можна за посиланням.
