Connect with us

Законодавство

Всі залишки бурштину мають бути вилучені під час рекультивації земель

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про рекультивацію порушених земель лісогосподарського призначення» № 2366.

Кабінет Міністрів України 30 листопада 2016 р. постановою № 1063 схвалив реалізацію на 2016-2021 рр. пілотного проекту з рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину. Проте, через відсутність законодавчо встановлених преференцій для проведення рекультивації, зазначені роботи так і не почалися.

То ж законопроект № 2366 регламентує порядок проведення робіт з рекультивації земель лісового фонду України, тобто відновлення структури рельєфу, гідрологічного режиму та екологічного стану ґрунтів, відтворення природних рослинних ресурсів, що дозволяє подальшу експлуатацію таких земель за їх цільовим призначенням.

Об’єктом рекультивації є землі лісогосподарського призначення, порушені внаслідок незаконного видобування бурштину на території Волинської, Житомирської та Рівненської областей. Рекультивовані за результатами виконання робіт із землеустрою землі лісогосподарського призначення повертаються замовникам з метою подальшого їх використання за цільовим призначенням.

Під час рекультивації має бути вилучено 100 відсотків залишків бурштину, що гарантуватиме непорушність рекультивованих ділянках на майбутнє.

Надходження від продажу вилученого під час рекультивації 100 відсотків залишку бурштину стануть джерелом фінансування відповідних робіт з відновлення територій.

Виконавцями передбачається визначити спеціалізовані державні підприємства, що спеціалізується на промисловому видобутку бурштину з подальшим проведенням робіт з рекультивації, у тому числі земель лісогосподарського призначення. Вони забезпечуватимуть замовлення та виготовлення необхідної проектно-дозвільної документації, проведення робіт з рекультивації порушених земель лісогосподарського призначення за рахунок власних коштів.

Законопроектом передбачено можливість залучення з числа суб’єктів господарювання, у тому числі засновниками яких є територіальні громади, та фізичних осіб з постраждалих регіонів, як субпідрядників до виконання земляних робіт по рекультивації.

Комплексність проведення робіт з рекультивації буде забезпечена наявністю висновку щодо оцінки впливу на довкілля, а також участю Держлісагенства у доборі ділянок для першочергових робіт.

Державний контроль за реалізацією робіт з рекультивації порушених земель лісогосподарського призначення здійснюватиме Міністерство енергетики та захисту довкілля України, інші органи державної влади в межах їх компетенції.

Законодавство

За масове поширення дезінформації – кримінальна відповідальність

Міністерство культури, молоді та спорту України опублікувало для громадського обговорення основні положення проекту Закону «Про протидію дезінформації».

Так, згідно з презентацією законопроекту:

  • недостовірна інформація – неправдиві відомості про осіб, факти, події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них неповні або перекручені;
  • дезінформація – недостовірна інформація з питань, що становлять суспільний інтерес, зокрема стосовно національної безпеки, територіальної цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля. Дезінформацією не є оціночні судження, в тому числі критичні; сатира та пародія; недобросовісна реклама;
  • масова інформація – будь-яка інформація, що є доступною для необмеженого чи невизначеного кола осіб або до якої можливо отримати доступ будь-якій особі з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором, в тому числі за згодою чи дозволом поширювача такої інформації;
  • поширювач масової інформації – фізична або юридична особа, в тому числі суб’єкт у сфері медіа, що створює або збирає і поширює масову інформацію.

Передбачається ввести Уповноваженого з питань інформації, який, зокрема:

  • здійснюватиме моніторинг інформаційного простору;
  • реагуватиме на заяви про дезінформацію;
  • звертатиметься до поширювачів інформації за відповіддю або спростуванням дезінформації;
  • звертатиметься до суду із заявами про обмеження доступу до інформації за відсутності вихідних даних розповсюджувача або відсутності реакції на його заяви, та з позовами про спростування та надання права на відповідь щодо дезінформації;
  • звертатиметься до правоохоронних органів у випадку наявності ознак кримінального правопорушення.

Законопроектом також пропонується встановити адміністративну відповідальність за розповсюдження дезінформації, порушення правил спростування, надання відповіді та вимог прозорості та кримінальну відповідальність за системне та умисне масове розповсюдження дезінформації.

Крім цього встановлюється, що поширювач масової інформації при поширенні інформації, отриманої з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов’язаний перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування, але має робити посилання на таке джерело.

Докладніше ознайомитись з презентацією проекту можна за посиланням.

Читати далі

Законодавство

ВАС розглядатиме спори у сфері економічної конкуренції?

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”» № 2742.

Законопроектом пропонується віднести повноваження з вирішення спорів у  сфері економічної конкуренції до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

«… в Україні розгляд спорів в сфері конкуренції штучно віднесено до юрисдикції різних судів та навіть різних гілок судової влади, а саме: спори в сфері недобросовісної конкуренції – до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності, інші спори в сфері економічної конкуренції – до юрисдикції господарських судів, а спори в сфері державної допомоги – до юрисдикції адміністративного суду.

Це призводить або може призвести до неоднакової судової практики, порушення прав суб’єктів господарювання – учасників конкуренційного процесу, порушення принципу правової визначеності», – зазначає у пояснювальній записці до законопроекту його ініціатор.

У зв’язку з цим, Вищий суд з питань інтелектуальної власності запропоновано перейменувати у Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції та передати йому вирішення усіх спорів у сфері конкуренції, окрім оскарження рішень Антимонопольного комітету України у сфері розгляду скарг про порушення законодавства про публічні закупівлі.

Читати далі

Законодавство

Вилучення інформації у кримінальному провадженні – без вилучення її носіїв

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження)» № 2740.

Пропонується вдосконалити правове регулювання тимчасового доступу та вилучення інформаційних та телекомунікаційних систем та уточнити  відповідну термінологію в КК та КПК.

Зокрема у ст. 3 КПК визначено термін «пристрої для обробки, передавання та зберігання інформації в електронному вигляді (електронної інформації) або їх складові» (п. 13-1) та уточнено поняття речових доказів (ст. 98).

Змінами до ст. 100 КПК визначається, що речові докази, які не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді пристроїв для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складових, якщо вони використовуються як предмети або засоби праці та/або вилучення яких може завдати істотної шкоди їх власнику (законному володільцю) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

У разі вилучення зазначених пристроїв або їх складових, особа, яка їх вилучає, зобов’язана на вимогу власника (законного володільця) або його представника:

  • надати письмове обґрунтування можливості заподіяння шкоди кримінальному провадженню у разі, якщо зазначений пристрій не буде вилучено та зобов’язана на вимогу власника (законного володільця);
  • негайно надати можливість скопіювати інформацію, що міститься у цих пристроях або їх складових (за винятком випадків, коли така інформація є конфіденційною інформацією про іншу особу, таємною чи службовою інформацією, або якщо поширення, зберігання та інші дії щодо такої інформації заборонено законом) (ст. 168).

Також передбачається, що тимчасовий доступ до пристроїв для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складових здійснюється без їх вилучення (виїмки) шляхом зняття копії інформації, що в них міститься. За результатами копіювання інформації має бути складено окремий протокол, копія якого вручається особі, якій належить пристрій для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складових, з якого здійснено копіювання інформації (ст. 159).

Крім цього, законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс ст. 374-1, якою встановити кримінальну відповідальність за порушення слідчим або прокурором порядку тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення або арешту майна та покарання за такі дії – обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.