Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 р. № 2617-VIII.

Новою редакцією ст.ст. 11, 12 Кримінального кодексу України змінено класифікацію кримінальних правопорушень.

Тепер є кримінальні проступки та злочини (нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі).

Кримінальним проступком є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч н.м.д.г. або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Розслідувати кримінальні проступки уже взялися дізнавачі. Розслідування проводитися у формі дізнання за спрощеною процедурою, включаючи скорочені строки – не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках у строк до одного місяця.

Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, а також відбирати пояснення, проводити медичне освідування; отримувати висновок спеціаліста, знімати показання технічних приладів та технічних засобів, вилучати знаряддя вчинення проступку, речі і документи, до внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Процесуальними джерелами доказів у провадженні про кримінальні проступки, крім загальних, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів. Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

Підозрюваного у вчиненні кримінального проступку зможуть затримати: до 72 годин – якщо особа чинить опір правоохоронцю, відмовляється припинити чинити порушення, намагається втекти; на 24 години – якщо людина нетвереза та може завдати шкоду собі або оточуючим.

Прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру (а якщо затримали нетверезого підозрюваного – протягом 24 годин) прийняти рішення про закриття кримінального провадження, або повернути дізнавачу матеріали з одночасним продовженням строку дізнання, або звернутися до суду з обвинувальним актом, а у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.

Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, у 5 денний строк або у разі затримання підозрюваного у визначенні строки затримання невідкладно призначає судовий розгляд. Якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без проведення розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Окрім цього, КК України доповнено ст. 286-1, відповідно до якої, керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, – карається штрафом від 1000 до 2000 н.м.д.г. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені повторно, – караються штрафом у розмірі до 3000 н.м.д.г. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років.

Набрали чинності два накази Міністерства фінансів («Про затвердження Порядку застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» № 281 та «Про внесення змін до Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону» № 282 від 9 червня 2020 р.), спрямовані на удосконалення захисту прав інтелектуальної власності на митниці.

Наказами затверджено:

• порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами;
• новий порядок реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі.

Як повідомляє прес-служба Мінфіну, після Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» прийняття цих наказів стало наступним кроком у подальшій імплементації положень Регламентів ЄС, що здійснюються в рамках виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Наказ № 281 встановлено єдиний підхід та порядок застосування митними органами заходів до товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, а також стандартизовані форми взаємодії з правовласниками та декларантами.

Наказом № 282 запроваджено форми заяв, які використовуються у країнах ЄС, а також переведено в електронну форму комунікації між правовласниками та Держмитслужбою.

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку відбору інвестиційних проектів, для реалізації яких надається державна підтримка» від 25 червня 2020 р. № 525.

Змінами до п. 4 Порядку відбору інвестиційних проектів, для реалізації яких надається державна підтримка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2013 р. № 835, встановлено, що для участі у відборі суб’єкти інвестиційної діяльності подають відповідальному органові заяву в довільній формі, в якій повинні бути зазначені назва, місце впровадження, строк реалізації та загальна вартість інвестиційного проекту, а також обсяг і вид державної підтримки.

До заяви додають, серед інших, такі документи:

• копію листа потенційного кредитора про наміри надати кредит (позику) (для державної підтримки шляхом надання відповідно до законодавства для реалізації інвестиційних проектів державних гарантій з метою забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єкта господарювання) у разі наявності потенційного кредитора;
• висновок Мінфіну щодо ідентифікації та оцінки ризиків, пов’язаних з реалізацією інвестиційного проекту, проведеної відповідно до Положення про управління ризиками, пов’язаними з наданням державних гарантій, та розподіл таких ризиків між державою, кредиторами і позичальниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 131 (для державної підтримки шляхом надання відповідно до законодавства для реалізації інвестиційних проектів державних гарантій з метою забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єкта господарювання).