Законодавство
Визначено умови ліцензування реабілітаційної допомоги
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» від 5 вересня 2023 р. № 1034.
Змінами до Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 285, зокрема унормовано, що ліцензіат, який надає реабілітаційну допомогу, повинен:
– затвердити індивідуальний реабілітаційний план, у якому зазначаються результати обстеження, реабілітаційний період та прогноз, місце проведення реабілітації, найменування ліцензіата, який буде проводити реабілітацію, власні імена та прізвища фахівців, які залучені до реабілітації, мета і завдання реабілітації;
– здійснювати моніторинг та оцінку результатів виконання плану, його коригування у разі необхідності;
– забезпечити доступність реабілітаційної допомоги;
– забезпечити послідовність та своєчасність залучення до процесу реабілітації необхідних фахівців у достатній кількості;
– розпочинати реабілітацію з реабілітаційного обстеження пацієнта, визначення наявності або ризику виникнення обмеження повсякденного функціонування, кількісної оцінки;
– застосовувати методи доказовості в реабілітації.
Читайте також: У Кримінальному кодексі з’явиться поняття «фальсифікований медичний виріб»
Фахівці з реабілітації повинні відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ.
До надання психологічної допомоги в роботі мультидисциплінарної реабілітаційної команди залучаються фахівці, які мають вищу освіту за спеціальностями «Психологія» та/або «Медична психологія», досвід практичної роботи в закладах охорони здоров’я та/або реабілітаційних закладах не менше одного року та відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ.
У разі здійснення психотерапії депресивних, тривожних, адаптаційних, гострих стресових та посттравматичних стресових розладів, які виникли внаслідок хвороби/травми, участі у бойових діях або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, полону, перебування в місцях позбавлення волі, інших станів здоров’я, що можуть призвести до обмеження повсякденного функціонування, психолог повинен мати обов’язкову додаткову спеціалізацію (сертифікацію) за одним з методів психотерапії з доведеною ефективністю, що мають відповідну доказову базу міжнародних досліджень та рекомендовані міжнародними протоколами.
