Судова практика
Отримувачі одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця визначається за законодавством, чинним на дату його смерті
Визначення кола отримувачів одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця: застосовується законодавство, чинне на дату його смерті, оскільки вона є моментом виникнення права на виплату
29 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КАС у справі № 140/2135/25 задовольнив касаційну скаргу Міноборони на судові рішення, якими його зобов’язано повторно розглянути документи про призначення одноразової грошової допомоги особі, яка проживала однією сім’єю з військовослужбовцем.
Позивачка зазначала, що судовим рішенням установлено факт її проживання однією сім’єю з військовослужбовцем, який загинув під час бойового завдання. Згодом вона звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги. Проте рішенням Міноборони їй було повернуто документи на доопрацювання та запропоновано підтвердити її перебування на утриманні загиблого.
Суди попередніх інстанцій частково задовольнили позов, зобов’язали Міноборони повторно розглянути документи за п. 2 постанови Кабінету Міністрів № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» та визнали необґрунтованим спірне рішення відповідача, застосувавши редакцію законодавства, чинну на дату прийняття цього рішення.
Міноборони оскаржило судові рішення через неправильне застосування апеляційним судом ст. 16-1, ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011- ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 2 постанови № 168. Відомство наголосило, що призначати грошову допомогу необхідно за законом, чинним на дату у свідоцтві про смерть, а не на день прийняття спірного рішення.
Верховний Суд не погодився із судами попередніх інстанцій та пояснив, що на момент загибелі військового ст. 16-1 Закону № 2011-XII не передбачала виплату допомоги особі, яка проживала з військовослужбовцем однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Згодом Закон № 3515-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги», який набрав чинності 29 березня 2024 р., надав таке право цивільному чоловіку чи дружині за умови встановлення факту спільного проживання в судовому порядку.
Суд розмежував установлення сімейних відносин і право на державну виплату та звернув увагу на те, що момент виникнення права на допомогу є вирішальним, оскільки він визначає коло отримувачів допомоги. Ця одноразова цільова виплата ділиться порівну, тому потребує чітко визначеного в часі складу її учасників.
На основі системного зв`язку ст.ст. 16, 16-1, 16-3 Закону № 2011-XII, конкретизації п. 2 постанови № 168 і п. 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 975, а також з урахуванням принципу застосування закону в часі (ст. 58 Конституції, рішення Конституційного Суду від 13 травня 1997 р. № 1-зп, від 9 лютого 1999 р. № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 р. № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 р. № 6-рп/2012), Суд констатував, що право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) військовослужбовця та виникає саме з моменту настання цієї події (узгоджується з постановою ВС від 8 жовтня 2024 р. у справі № 280/9248/23).
Крім того, висновок судів про зарахування позивачки до членів сім’ї у широкому розумінні визнано необґрунтованим, адже це безпідставно розширює законний перелік осіб.
Верховний Суд визнав оскаржуване рішення відповідача правомірним, оскільки документи позивачки не підтверджували її належності до категорій отримувачів, чітко визначених ст. 16-1 Закону № 2011-XII (у редакції на дату смерті військовослужбовця). Водночас за попередньою редакцією закону вона могла належати до категорії утриманців, тому відповідач обґрунтовано повернув документи для надання підтверджень такого статусу.
У підсумку Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, судові рішення скасував та у позові відмовив.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







