Як одним законом можна знищити доступну іпотеку в Україні - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

Як одним законом можна знищити доступну іпотеку в Україні

Дата публікації:

Олена КОРОБКОВА,
голова Ради Незалежної асоціації банків України

Автори законопроекту № 5883 хочуть дозволити користувачам іпотеки не повертати борги банкам. Які наслідки це може мати для банківської системи?

Читайте також: Звернення стягнення на предмет іпотеки з одночасним стягненням суми боргу не є подвійним стягненням

Ситуація, якою вона є

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Середньостатистичному користувачу іпотечного кредитування в Україні 38 років. За минулий рік було видано 5,5 тисячі кредитів українським сім’ям, і лише 25% цих кредитів отримали сім’ї з доходом менше ніж 20 тисяч гривень. Про що говорять ці цифри? Щонайменше про те, що доступна іпотека в Україні — це швидше мета, а не реальність. І ми мали б і далі докладати максимум зусиль, аби ця мета була реалізована, адже власне житло — це якість життя українських сімей. Приміром, у тій самій Литві середня ставка за іпотечним кредитом становить 3%, а в нашій країні — 14% річних.

Водночас в Україні за останній рік спостерігаються якісні покращення в контексті видачі кредитів на купівлю житла. За другу половину 2020 року темпи кредитування прискорилися, на відміну від 2019 року. Загальний приріст іпотечного кредитування в річному вимірі становить 11,5 відсотки.

Паралельно в нас доволі результативно працює державна програма «Іпотека під 7%». І ми бачимо подальші можливості для покращення ситуації з іпотекою.

Однак наразі перед нами може виникнути одна перешкода, що не лише завадить рухатися далі, але й знищить усі нинішні результати.

Безглузда ініціатива

У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 5883, який згідно зі змістом пояснювальної записки має на меті «усунення прогалин законодавства та встановлення правової визначеності в питаннях, пов’язаних із закінченням строку давності в іпотечних договорах», але фактично дозволяє не повертати борги банкам. Так, пропонується встановити додаткову підставу для припинення іпотеки — закінчення строку позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості та вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки. Також визначається, що кредитор не має права на звернення стягнення на заставлене майно в позасудовому порядку після спливу строку позовної давності, встановленого для судового захисту такого права.

Читайте також: Право податкової застави виникає незалежно від наявності іпотеки?

Для кращого розуміння суті цього документа наведемо простий приклад. У 2014 році сусід 1 (кредитор) позичив грошові кошти сусіду 2 (позичальник) у розмірі 5 тисяч доларів. Погашення боргу між сторонами було забезпечено іпотекою, відповідно до якої сусід 1 (кредитор) має безстрокове право на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку та може реалізувати це право будь-коли на власний розсуд (хоча зазвичай це право застосовується як крайній захід у разі неповернення боргу). А в 2021 році законопроект № 5883 фактично пропонує узаконити прощення всього боргу в розмірі $5 тисяч лише тому, що минуло три роки від дня несплати сусідом 2 (позичальником) коштів на користь сусіда 1 (кредитор). Запитання — хто поверне цей борг людині?

На мою думку, цей приклад яскраво демонструє, як законопроект № 5883 грубо порушує майнові права учасників інвестиційно-фінансового ринку. Особливо тих інвесторів, які придбали портфелі проблемних кредитів у банках, що перебувають у стані ліквідації, та які втрачають право на отримання коштів за кредитами, забезпеченими іпотекою. По суті, нівелюється сенс іпотеки як способу забезпечення виконання зобов’язання. Також проект імперативно позбавляє кредитора можливості повернути борг, адже скасовує право звертати стягнення на заставлене майно в позасудовому порядку, без будьяких заяв чи заперечень боржника (останньому лише достатньо дочекатися спливу строку позовної давності).

Водночас ініціатори законопроекту не враховують, що звернення стягнення на заставлене майно в позасудовому порядку (за винятком вчинення виконавчого напису нотаріуса) здійснюється на підставі договору про задоволення вимог кредитора (іпотекодержателя) або відповідного застереження в іпотечному чи іншому договорі, які укладаються між кредитором і боржником / заставодавцем (іпотекодавцем). Тобто обома сторонами правочину заздалегідь визначається й погоджується порядок звернення стягнення на заставлене майно. Відповідно, боржник / заставодавець (іпотекодавець) від самого початку надає кредитору згоду на застосування позасудових способів звернення стягнення на заставлене майно за настання певних обставин. Кредитор реалiзує свої законні права, визначенi договором та узгодженi обома сторонами правочину.

Читайте також: Недоведення направлення вимоги іпотекодавцю є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Окрім того, новації законопроекту колізійні і з юридичного погляду. Адже позовна давність — це визначений законом строк, упродовж якого особа має право звернутися до суду по захист своїх порушених прав та інтересів. Водночас сплив цього строку не є та не може бути підставою для припинення зобов’язання чи припинення іпотеки, яка забезпечує виконання цього зобов’язання. Зокрема, пропоновані в проекті закону зміни до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» суперечать іншій нормі цього ж закону — ч. 5 ст. 3, якою передбачено, що іпотека є дійсною до припинення основного зобов’язання.

Також чинними нормами Цивільного кодексу України не передбачено припинення зобов’язання у зв’язку зі спливом позовної давності. А стаття 267 ЦК України пов’язує сплив позовної давностi лише з вiдмовою в позовi, а не припиненням зобов’язання.

Чого очікувати в разі прийняття цього законопроекту?

Документ не враховує катастрофічних наслідків для всієї банківської системи України. Тільки проаналізувавши та побудувавши ланцюжок наслідків, можливих через прийняття цього законопроєкту, можна усвідомити вплив, який він матиме на банківський сектор й економіку країни загалом. З огляду на пропоновані новації, іпотека «житиме» три роки, відколи боржник перестав платити? А після цього непогашений кредит залишиться незабезпеченим до кінця терміну кредитування? Якщо банки втратять право звертати стягнення на предмет іпотеки за наслідками спливу строку позовної давності, відповідно, будуть відсутні й джерела для погашення великих сум боргів за іпотечними кредитами, якщо ці борги позичальники не повертатимуть.

Читайте також: Якщо після передання в іпотеку будівлю було реконструйовано, то всі нові площі входять до предмета іпотеки

Дана законодавча ініціатива не враховує, що випадки чинності застави/іпотеки після спливу строку позовної давності спричинені не зловживанням чи бездіяльністю кредиторів, а пов’язані з проблемами в реалізації прав заставодержателя в межах строків позовної давності (зокрема з причин невиконання іпотекодавцями своїх зобов’язань за договором іпотеки). Отже, треба боротися не з наслідками цієї проблеми (обмеження прав заставодавця після спливу строку позовної давності), а з причинами — необхідно забезпечити реальну можливість звернути стягнення на іпотеку в межах строків позовної давності. Результатом такої ініціативи буде обмеження прав кредиторів та збільшення навантаження на суди, бо чинність зобов’язання пропонується поставити виключно в залежність від факту звернення кредитора до суду.

У свою чергу, всі іпотечні кредити ризикують стати незабезпеченими. Для банку це означатиме формування 100% резерву на всю суму кредиту, що призведе до погіршення якості загального кредитного портфеля, зростання збитків (унаслідок формування страхового резерву) та кредитних ризиків.

Ба більше, прийняття цього законопроекту вплине на загальний стан іпотечного кредитування в Україні, адже спровокує зростання ставок за іпотечними кредитами для пересічних громадян. Відтак очевидно, що це призведе до зменшення обсягів кредитування. Зачепить воно й державну програму іпотечного кредитування під 7% та інвестиційну активність у будівництво. Адже вказана програма працює за принципом компенсації державою різниці між ставкою банку (яка в середньому становить 14%) і 7%, які сплачують позичальники. Відповідно, зросте розмір грошової компенсації, що має бути сплачена з Державного бюджету тому чи іншому банку. А намагання держави зміцнити інвестиційний клімат і захистити інвесторів на ринку будівництва шляхом прийняття законопроекту № 5091 «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухового майна, які будуть спорудженні в майбутньому» не призведе до збільшення інвестиційної активності, оскільки не буде дотримано економічної основи — активного кредитування.

Підсумовуючи, зі сторони банківської спільноти зазначаємо про абсолютну неприйнятність і необхідність відхилення даного законопроекту з огляду на його концептуальну хибність, юридично невиважені норми, що створюють правові колізії, а також деструктивність ініціативи для функціонування банківської системи України та реалізації державних пріоритетів і програм із розвитку іпотечного кредитування.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Паперові лікарняні видаватимуть у чотирьох випадках

Опубліковано

on

От

Міністерство охорони здоров’я розробило проект наказу «Про внесення змін до деяких наказів МОЗ», згідно з яким до 1 травня 2022 р. лікарі зможуть виписувати паперові лікарняні, якщо:

– потрібно продовжити чи закрити листок непрацездатності, який було видано в паперовій формі до 1 жовтня 2021 р.;

Читайте також: Лікарі отримуватимуть не менше 20000 гривень заробітної плати

– сплив строк (сім днів), протягом якого лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (у такому випадку рішення про видачу листка непрацездатності приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я, а за її відсутності – головний лікар закладу);

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– відбувається усиновлення дитини протягом двох місяців з дати її народження, зазначеної у свідоцтві про народження (листок непрацездатності видається на підставі рішення суду про усиновлення та свідоцтва про народження);

– виникли технічні проблеми з передачею даних, що призводить до неможливості формування електронного листка непрацездатності протягом семи днів з дати створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність до усунення таких проблем.

Нагадаємо, якщо невакцинованого працівника відсторонено після початку захворювання, лікарняний оплачується

Читати далі

Законодавство

У ветеринарній медицині контролюватимуть застосування антибіотиків

Опубліковано

on

От

Міністерство економіки наказом № 1177 затвердило:

– Порядок використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів у ветеринарній медицині;

– Порядок подання звіту спеціалістами ветеринарної медицини, які застосовують для лікування тварин протимікробні ветеринарні лікарські засоби, про обсяги застосованих ними протимікробних ветеринарних лікарських засобів.

Читайте також: Медзаклади почали обліковувати антимікробні препарати

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

«Протимікробні ветеринарні лікарські засоби – антибіотики, наразі залишаються основними лікарськими засобами боротьби з бактеріальними інфекціями у ветеринарній медицині. Неконтрольоване, надмірне застосування таких ліків у тваринництві призводить до того, що проблема стійкості до протимікробних препаратів є серйозною загрозою для здоров’я людей. Для забезпечення контролю за використанням антибіотиків Мінекономіки розробило відповідний наказ, який є обов’язковим до виконання операторами ринку. Для підготовки до нового регулювання встановлено перехідний період до 21 березня 2023 р., коли наказ вступить у дію», – пояснив заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка.

Читати далі

Законодавство

Входження суден у внутрішні водні шляхи контролюватиме МВС

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 155 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 1992 р. № 115» від 19 січня 2022 р. № 40.

Змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 155 «Деякі питання заходження іноземних невійськових суден до річкових портів України» установлено, що:

1) до річкових портів (терміналів) можуть заходити іноземні невійськові судна у разі наявності таких документів:

– свідоцтва судна внутрішнього плавання та кваліфікаційних документів екіпажу, виданих відповідно до Закону України «Про внутрішній водний транспорт» або виданих державами – членами ЄС; або

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– суднових документів та кваліфікаційних документів екіпажу, що відповідають вимогам Кодексу торговельного мореплавства України; або

– суднових документів та кваліфікаційних документів екіпажу, що відповідають вимогам, встановленим міжнародними договорами України у сфері торговельного мореплавства.

Перевірку зазначених документів здійснює Державна служба морського та річкового транспорту в порту, в якому відкрито пункт пропуску через державний кордон (пункт контролю).

Такі судна можуть заходити до річкових портів (терміналів) з метою здійснення каботажних рейсів у разі, коли їх судновласниками є зареєстровані на території України суб’єкти господарювання;

Читайте також: Судовласники не платитимуть за розведення мостів

2) під час входження у встановлену зону дії Річкової інформаційної служби іноземні невійськові судна подають інформацію до неї відповідно до законодавства.

Доступ до інформації щодо входження іноземних невійськових суден у встановлену зону дії Річкової інформаційної служби надається Державній службі морського та річкового транспорту та органам охорони державного кордону;

3) до річкових портів (терміналів) можуть заходити судна, параметри яких (довжина, ширина, надводний габарит, фактична осадка) та маневрові характеристики відповідають фактичним габаритам суднового ходу та судноплавних гідротехнічних споруд. У разі коли судно не відповідає зазначеним вимогам Державна служба морського та річкового транспорту приймає рішення про разовий перехід такого судна внутрішніми водними шляхами України в порядку, визначеному Міністерством інфраструктури.

Організація контролю за дотриманням обмежень щодо заходження суден на внутрішні водні шляхи, встановлених ч. 3 ст. 45 та ст. 53 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», здійснюється, зокрема, шляхом отримання на безоплатній основі допуску та повного доступу до інформації, яка подається суднами до Річкової інформаційної служби, та покладається на Міністерство внутрішніх справ, а моніторинг за його здійсненням проводиться у взаємодії із Службою безпеки.

Водночас, визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 6 березня 1992 р. № 115 «Про відкриття річкових портів України для заходу іноземних невійськових суден».

Нагадаємо, 51 000 штрафу за надмірне навантаження судна внутрішнього плавання

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link