Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Законодавство

Як правильно заокруглювати у фіскальному чеку?

Опубліковано

on

На офіційному порталі ДФС поміщено роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 р. №13, розрахунковий чек, що його друкує РРО, може містити в собі інформацію щодо загальної суми у чеку, суми здачі і т. ін. Отже, підприємець має змогу за допомогою того ж таки РРО у чеку вказати і загальну суму і суму заокруглення з урахуванням надбавки.

Наприклад, якщо сума у чеку складає, 35 гривень 49 копійок, то тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 50 коп.

У разі  необхідності, заокруглення здійснюється в сторону зниження. Якщо, приміром, сума у чеку 35 гривень 44 копійки, то у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 40 коп.

Читати далі
Клікніть для коментування

Залишати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Законодавство

Збільшення статутного капіталу АТ тільки після завершення попередніх емісій

Опубліковано

on

От

Набрало чинності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства» від 12 червня 2018 р. № 385.

Відтепер акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал після реєстрації звітів про результати емісії всіх попередніх випусків акцій. За наявності викуплених товариством та/або іншим чином набутих акцій збільшення статутного капіталу не допускається (п. 4 розд. І),  так само, якщо розмір власного капіталу є меншим статутного (п. 6 розд. І).

Пунктом 2 гл. 1 розд. 2  встановлено джерела збільшення статутного капіталу акціонерного товариства:

  • додаткові внески у формі грошових коштів та майна,
  • додатковий капітал у частині емісійного доходу (його частина);
  • прибуток (його частина).

Порядком передбачені процедури збільшення і зменшення статутного капіталу акціонерними товариствами, в тому числі певними категоріями АТ, приміром такими, де є всього один акціонер.

Читати далі

Законодавство

Кількість ліцензованих видів діяльності скоротять

Опубліковано

on

От

Замість ліцензій в галузі телекомунікацій уведуть обов’язкові повідомлення про початок здійснення певного виду діяльності.

8 серпня 2018 р. на офіційному сайті Держекономрозвитку розміщено проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню», яким пропонується, зокрема:

  • у Законі «Про радіочастотний ресурс України» усунути вимогу разом із заявою на переоформлення ліцензії на користування радіочастотним ресурсом подавати заяву про видачу ліцензії на здійснення відповідного виду господарської діяльності у сфері телекомунікацій (виключити абз. 3 ч. 2 ст. 34);
  • виключити визначення термінів «ліцензія» та «ліцензування» у Законі «Про телекомунікації» та самі ці терміни у ст.ст. 18, 19, 19-1. 35, 39, інших;
  • у Законі «Про ліцензування видів господарської діяльності» виключити діяльність у сфері телекомунікацій з числа видів діяльності, які підлягають ліцензуванню (внести зміни до п. 8 ст. 7).

Натомість уводиться нове поняття – обов’язкове повідомлення про початок здійснення певного виду діяльності. Законопроект містить докладно виписану процедуру такого повідомлення і перелік документів, які треба подати.

За неповідомлення пропонується встановити штраф від 1000 до 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (зміни до ст. 164 КУпАП).

Долучитися до обговорення законопроекту можна за посиланням: http://www.me.gov.ua/Documents/

Читати далі

Законодавство

Вищий антикорупційний суд допоміг визначитися з охороною судів

Опубліковано

on

От

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”» від 12 липня 2018 р. № 2509-VIII.

Змін внесено чимало.

До критеріїв, за якими розподіляються справи між суддями (ч. 5 ст. 15 Закону) додано ще один:

«У судах, місцезнаходженням яких є декілька населених пунктів, при розподілі справ враховується розташування робочих місць суддів у відповідних населених пунктах, а також критерії, встановлені законом для визначення юрисдикції суду» (тут і далі виділ. – ред.).

Частини 4-7 статті 31 (види і склад вищих спеціалізованих судів) замінено шістьма новими частинами, якими, зокрема, уточнено, що: апеляційна палата вищого спеціалізованого суду діє у його складі на засадах інституційної, організаційної, кадрової та фінансової автономії.

Також визначено повноваження голови апеляційної палати, які раніше не регламентувалися. Згідно з новою частиною 7 Закону, голова:

  1. здійснює повноваження, передбачені пунктами 1 – 3 частини шостої цієї статті;
  2. представляє апеляційну палату з питань її діяльності перед органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
  3. інформує збори суддів вищого спеціалізованого суду та Верховний Суд про результати узагальнення судової практики;
  4. сприяє виконанню вимог щодо підтримання кваліфікації суддів палати, підвищення їхнього професійного рівня;
  5. контролює ефективність діяльності самостійного структурного підрозділу, що здійснює організаційне забезпечення роботи апеляційної палати, вносить пропозиції про призначення на посаду керівника цього підрозділу та погоджує його звільнення з посади, вносить подання про заохочення або накладення на нього дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства, погоджує проект положення про такий структурний підрозділ та зміни до цього положення;
  6. погоджує проект кошторису вищого спеціалізованого суду в частині фінансування діяльності апеляційної палати, а також погоджує використання бюджетних коштів, передбачених на утримання апеляційної палати;
  7. повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;
  8. здійснює інші повноваження, визначені законом.

У новій редакції викладено статтю 74 (проведення спеціальної перевірки щодо кандидата на посаду судді).

Відтепер, у разі проведення перевірки відомостей шляхом безпосереднього доступу до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, запити до відповідних органів не надсилаються.

Вилучено положення про те, що в разі одержання інформації, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді установленим вимогам, ВККС розглядає її на своєму засіданні із запрошенням такого кандидата. Кандидат на посаду судді має право ознайомитися з цією інформацією, надати відповідні пояснення, спростувати та заперечити її.

Але найбільше нового нормативного матеріалу, внесеного Законом № 2509-VIII, не пов’язано із  Законом “Про Вищий антикорупційний суд”, а присвячено охороні судів – проблемі, яка цього року не раз ставала предметом суспільної уваги і конфліктів у верхніх шарах владної атмосфери.

Статтю 160 Закону «Про судоустрій і статус суддів» (Забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах) замінено цілою новою  главою 4 (Служба судової охорони), в якій, зокрема, визначено, що:

  • служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (ч. 2 ст. 161),
  • центральний орган управління Служби судової охорони є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України (ч. 5 ст. 161),
  • службі судової охорони та її співробітникам для здійснення покладених на них повноважень надається право (ст. 162): від осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, вимагати пред’явлення документа, що посвідчує особу (п. 1 ч. 2); здійснювати поверхневу перевірку осіб, які входять до приміщень суду (п. 2 ч.); не допускати громадян до окремих приміщень суду, … тимчасово обмежувати фактичне володіння річчю (п. 4 ч. 2); застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених законами України “Про Національну поліцію” та “Про охоронну діяльність” (п. 10 ч. 2).

Встановлені також спеціальні звання від рядового до генерала Служби судової охорони, строки вислуги та стандарти соціального забезпечення працівників Служби.

Леонід Лазебний,
журналіст

Читати далі

В тренді