Яке опромінення допустиме при захороненні радіоактивних відходів?

Набрав чинності наказ Державної інспекції ядерного регулювання України «Про затвердження Загальних положень безпеки при захороненні радіоактивних відходів» від 13 серпня 2018 № 331.

Загальні положення є обов’язковими для виконання експлуатуючими організаціями сховищ (операторами) для захоронення радіоактивних відходів (далі – РАВ) та інших суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії.

Залежно від радіологічних характеристик РАВ захоронюють в одному з таких типів сховищ як:

• поверхневе сховище (у споруді, траншеях або на поверхні землі), що здатне забезпечити утримання та ізоляцію РАВ на строк не менший, ніж 100 років після закриття сховища;
• приповерхневе сховище на глибині до кількох десятків метрів, що здатне забезпечити ізоляцію РАВ на строк не менший, ніж 300 років;
• сховище на середніх глибинах (від кількох десятків до сотень метрів під поверхнею землі) – ізоляція РАВ на строк не менший, ніж кілька тисяч років;
• геологічне сховище (на глибині кількох сотень метрів і більше під поверхнею землі), що здатне забезпечити, з урахуванням розпаду радіонуклідів, утримання та ізоляцію РАВ на найдовший період після закриття сховища.

Визначено, що оператор сховища повинен забезпечувати захоронення РАВ, радіаційну безпеку та фізичний захист на усіх етапах життєвого циклу сховища, інформувати населення про рівень безпеки сховища та можливого негативного впливу на населення та навколишнє природне середовище та щодо засобів і заходів попередження такого.

Після закриття сховища, результати оцінки річної ефективної дози опромінення критичних груп населення від усіх сховищ, що розташовані та планується розташувати на одному майданчику, не мають перевищувати 0,3 мЗв при реалізації сценаріїв нормальної еволюції. Допускається підвищення річної ефективної дози опромінення критичних груп населення до 1 мЗв внаслідок реалізації сценаріїв прискореної деградації, а в разі ненавмисного вторгнення – до 20 мЗв.

Вибір майданчика для розміщення сховища здійснюється відповідно до Вимог, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 14 листопада 2008 р. № 188.

Оператор при плануванні захоронення РАВ, виборі типів сховищ і їх проектуванні узгоджує діяльність щодо захоронення РАВ із попередніми стадіями інтегрованого процесу поводження з РАВ та враховує:

• обсяги РАВ та їх характеристики;
• наявну та заплановану систему характеризації РАВ у їхніх иробників;
• критерії сортування РАВ з урахуванням їх класифікації відповідно до типу сховища;
• наявні та заплановані технології переробки РАВ.

Оператор має щороку надавати постачальникам РАВ інформацію про:

• можливі прийняті обсяги відходів;
• строки прийняття в експлуатацію сховищ, що проектуються та будуються;
• критерії приймання РАВ (проектні критерії).

У відповідь, виробники (постачальники) РАВ мають надавати оператору інформацію щодо прогнозованих обсягів відходів, технологій їх переробки, характеристик РАВ.

Для досягнення належного рівня пожежної безпеки при захороненні РАВ має бути застосована концепція глибокоешелонованого захисту.

Окрім того у Загальних положеннях вказано вимоги до адміністративного контролю, закриття сховища, його будівництва, та інші правила.

Водночас втратив чинність наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 29 травня 2007 р. № 81.

Поділитися

Твітнути