Connect with us

Законодавство

Якість законотворчого процесу, або Чи ліплять святі горщики?

Про питання зловживання правом під час законотворення останнім часом заговорили всі й досить активно. І не лише в депутатських колах. Як відомо, 30 березня Верховна Рада підтримала в першому читанні так званий «антиколомойський» законопроект (№ 2571-д) щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. З приводу цього законопроекту, що містить близько двох сотень нормоположень, якими вносяться зміни в десятки нормативно-правових актів, як відомо, виникли суттєві суперечки.

Враховуючи особливу значимість та політичну вагу цього закону, до регламенту ВРУ навіть було внесено норми щодо протидії зловживанням своїми правами депутатами при ухваленні ними законів через масу поправок. Ситуативні прояви зловживань законотворців — явище не нове. До цього багато говорилося про «кнопкодавство», «замовні» законопроекти, поширення лобіювання в законодавчій практиці тощо. Але суть змін у законодавчому процесі цього разу стосувалася саме його якості в нових політичних умовах, що було уважно проаналізовано експертами з конституційного права. Більше того, було висловлено декілька заперечень щодо неможливості змін цього процесу, адже вони, зміни, буцімто, обмежують право законодавчої ініціативи. Так, відомий юрист-конституціоналіст Марина Ставнійчук була дещо саркастично налаштована проти змін, назвавши їх «механізмом ігнорування законодавчого здорового глузду», адже, на її думку, змінами узаконюється «презумпція зловживань депутатів при виконанні ними конституційних повноважень і обов’язків та включається механізм обмеження конституційних прав депутатів при законотворенні». За словами М. Ставнійчук, краще б уже встановити кримінальну відповідальність за зловживання правами законотворця, як, наприклад, у ситуації з кнопкодавством.

Дійсно, щоб розібратися в доцільності розгляду даного законопроекту, який блокувався численними поправками до нього, потрібно якраз керуватися принципом верховенства права, зокрема, розумінням того, чи не порушуються правила конституційної визначеності та єдності законодавчого процесу. Або чи можливо вже ухвалений парламентом у першому читанні законопроект, який розглядався за однією процедурою, завершити його прийняття за іншою законодавчою процедурою? У стінах українського парламенту було багато усіляких рішень, у тому числі й тих, які КСУ визнавав такими, що порушують права людини і не відповідають Конституції, здоровому глузду. Але щоб парламент сам себе «висік», такого ще не було. Хоча сама по собі процедура особливого розгляду законопроекту не є чимось складним і наочно показує результативність та захищеність проекту закону від деяких «святих», котрі «ліплять грошики». Погодьтеся, що для непосвячених малоймовірним було те, що деякими законотворцями буде внесено таку кількість поправок аби заблокувати прийняття законопроекту. Наприклад, до законопроекту, що готується до другого читання (крім, зрозуміло, кодексів), внесено поправок у кількості, що в п’ять разів перевищує кількість статей проекту первинного законодавчого акту. В нашому випадку до законопроекту було, як відомо, подано 16 335 поправок. Їх автори сподівалися на нескінченість процесу розгляду. Тому особлива процедура прийняття законопроекту була застосована відповідно до регламенту ВРУ за умовами виконання деяких законодавчих процедур. Так, фінансовий комітет Верховної Ради розглянув усі вказані правки до «антиколомойського» законопроекту й рекомендував депутатам підтримати його в другому читанні. На розгляд цих правок комітету знадобилося 4 дні, при цьому і в сесійній залі процедура розгляду буде також скороченою.

Хто ж вони, ці автори, що не «зловживали своїми правами, а просто внесли поправки». Це виключений із фракції монобільшості народний депутат Антон Поляков (6 тисяч правок), Віктор Бондар (1 911), Ольга Василевська-Смаглюк (1 689), Олег Дунда (1 656), Сергій Демченко (1 463), Олександр Дубінський (1 199), Дмитро Чорний (1 781). Характерно, що в професійній біографії цих персон зв’язок з ім’ям олігарха так чи інакше та все ж проглядається. Хоча колишній співвласник націоналізованого ПриватБанку олігарх Ігор Коломойський і заявив, що не він причетний до внесення цієї «армади» поправок до закону, який унеможливить повернення йому цього банку.

Хочеться також нагадати, що МВФ закликав для надання нової програми фінансової підтримки для України ухвалити закони щодо вдосконалення структури регулювання в банківському секторі, адже зловживання тут процвітали. Що буде далі — покажуть парламентські баталії. Слідкуємо разом. Адже не МВФ, а ми самі вже отримали закон про ринок земель. Тепер усе підійшло до банківської справи, яка потребує особливої тиші й дотримання законодавчої послідовності.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Затверджено Типові штатні нормативи навчально-реабілітаційних центрів

Набрав чинності наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типових штатних нормативів навчально-реабілітаційних центрів» від 3 липня 2020 р. № 890.

Типові штатні нормативи навчально-реабілітаційних центрів (НРЦ) поширюються на усі державні та комунальні НРЦ (в тому числі багатопрофільні) та визначають кількість посад (штатних одиниць).

Штатні розписи НРЦ формуються з урахуванням:

  • структури закладу;
  • режиму роботи закладу;
  • кількості класів та дошкільних груп;
  • наповнюваності класів та дошкільних груп;
  • кількості учнів (вихованців), в тому числі і тих, які проживають в інтернаті НРЦ (постійний контингент);
  • планової кількості дітей з порушенням розвитку, які відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну оцінку дитини потребують надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (крім учнів (вихованців) НРЦ, які проходять реабілітацію у відділенні корекційно-розвиткової роботи НРЦ (змінний контингент);
  • площі та санітарного стану приміщень, будівель і споруд.

Визначення кількості класів, груп НРЦ здійснюється з урахуванням наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» від 20 лютого 2002 р. № 128.

Штатний розпис НРЦ розробляється в межах затвердженого центральними, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування фонду заробітної плати.

Типові штатні нормативи не встановлюють норми щодо визначення кількості учителів НРЦ. Кількість ставок учителів визначається залежно від контингенту осіб, які навчаються, кількості класів, кількості годин за навчальними планами на їх підготовку та з урахуванням навантаження на ставку 18 годин на тиждень.

Читати далі

Законодавство

Нові правила адаптивного карантину

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22 липня 2020 р. № 641.

Адаптивний карантин продовжено до 31 серпня 2020 р. 

На території України на період дії карантину, зокрема, забороняється:

  • перебування в громадських будівлях, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту;
  • перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи;
  • самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;

Залежно від епідемічної ситуації регіони поділено на декілька зон за рівнем епідемічної небезпеки поширення COVID-19: зелену, жовту, помаранчеву і червону.

Зелена зона передбачає:

  • проведення масових заходів – не більше 1 людини на 5 квадратних метрів;
  • діяльність кінотеатрів із заповненістю на 50 %;
  • перевезення пасажирів тільки в межах сидячих місць.

У жовтій зоні (+ обмеження зеленої) забороняється:

  • відвідування установ соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку, крім тих, що надають послуги кризово.

У помаранчевій зоні (+ обмеження жовтої) забороняється:

  • діяльність закладів розміщення (хостели, туристичні бази тощо), окрім готелів;
  • діяльність розважальних закладів, ресторанів у нічний час;
  • планові госпіталізації в лікарнях;
  • діяльність спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури;
  • прийом нових змін в дитячі табори;
  • обмеження для масових заходів – 1 людина на 20 квадратних метрів та не більше 100 людей.

У червоній зоні (+ обмеження помаранчевої) забороняється:

  • робота громадського транспорту;
  • відвідування закладів освіти;
  • діяльність ТРЦ, кафе та ресторанів.

Перетин кордону: з країн «зеленої зони» – потрібен тільки страховий поліс. Для країн із «червоної зони» – потрібен поліс + самоізоляція на 14 днів або ПЛР-тест.

Посилення протиепідемічних заходів застосовується та припиняється на території регіону на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке приймається за поданням головного державного санітарного лікаря регіону.

Перехід регіону з однієї в іншу зону можливий за умови, коли 5 днів поспіль там спостерігаються зміни одного із визначених показників. Обмеження діятимуть на всіх рівнях, включаючи «зелений». Серед обов’язкових вимог – носіння масок у громадських місцях, проведення масових заходів лише за умови перебування не більше 1 особи на 5 квадратних метрів, заповненість кінотеатрів – не більше, ніж на 50 %, перевезення пасажирів тільки на сидячих місцях. Найбільш жорсткий карантин буде діяти в «червоній зоні».

З 1 вересня 2020 р. відкриються всі школи. Якщо епідеміологічна ситуація в районі не буде задовольняти вимогам МОЗ, освітні заклади будуть змушені закрити на карантин. Закривати школи будуть тільки в районах «червоної зони» – де високий показник захворюваності.

Окрім цього, розпочнеться поступове залучення глядачів на футбольні матчі за умов дотримання низки карантинних вимог. Основними вимогами є: заповнення секторів стадіону глядачами не більше ніж на 25 %, дотримання соціальної дистанції, забезпечення наявності дезінфекторів на стадіонах, проведення термоскринінгу на вході.

Читати далі

Законодавство

Власноручний банківський підпис – не тільки стилусом

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» від 30 липня 2020 р. № 110.

Змінами до пп. 1 і 2 п. 3 Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2019 р. № 151, скасовано обмеження на створення цифрового власноручного підпису лише одним інструментом – стилусом, а  можливість підписання документів цифровим власноручним підписом поширено на осіб, які виявили бажання скористатися банківськими та/або фінансовими послугами банку.

Читати далі

В тренді

Telegram