Connect with us

Законодавство

За роздрук електроквитка на поїзд доведеться доплатити

Набрав чинності наказ Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Змін до Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» від 1 лютого 2019 р. № 74.

До п. 1.7 введено новий термін «маршрут проїзду узгоджений», який означає погоджений проїзд особи з пересадками за обраним самостійно, або за одним із маршрутів, запропонованих системою під час оформлення проїзду через канали самообслуговування, з урахуванням часу, необхідного на безпечну пересадку.

У період масового виїзду людей може вводитися цілодобовий прийом пасажирів та облік осіб, які не оформили проїзд, за рішенням перевізника, а не за розпорядженням Укрзалізниці, як було раніше (п. 2.20).

Уточненням до абз. 6 п. 2.34 визначено, що за зверненням пасажира може здійснюватися роздрук електронного проїзного документа на бланку, проте за додаткову плату, що встановлюється перевізником. Раніше роздруківку надавали без доплати.

Новою редакцією п. 7.2 посадка в поїзд осіб, що подорожують за повними, пільговими, у тому числі безплатними та груповими, проїзними документами, здійснюється за умови наявності у них проїзного документа, документа, що посвідчує особу та оригіналу документа, що підтверджує право на пільговий проїзд.

За доповненням до п. 7.3 у разі виявлення під час перевірки у поїзді пасажира без документів, чи з недійсним проїзним документом, тощо, він уважається безквитковим і повинен сплатити штраф та оплатити проїзд від станції посадки до станції призначення. У разі відмови від сплати штрафу та вартості проїзду, пасажир повинен залишити поїзд на найближчій станції для подальшого оформлення вартості проїзду та протоколу про адміністративне правопорушення із залученням представників правоохоронних органів.

Під час проїзду в поїзді категорії «Інтерсіті+» перевірка документів, може здійснюватися після посадки пасажирів.

Новою редакцією п. 8.21 встановлено, що переоформлення дитячого проїзного документа на проїзний документ повної вартості дозволяється тільки в разі, якщо на дату відправлення поїзда дитині виповнилося 14 років. При цьому зміна прізвища та імені не допускається.

Переоформлення проїзного документа, оформленого за безготівковим розрахунком, сплаченого з використанням платіжної картки чи оформленого через Інтернет, не допускається (п. 8.25).

Якщо пасажир пред’явив проїзний документ, у тому числі електронний, інформація в якому не відповідає дійсності (не сприймається системою, пред’явив до повернення посадочний документ, який має статус «використаний, погашений, повернений»), то розгляд питання щодо повернення вартості таких платежів відтепер здійснюється у претензійному порядку (уточнення до п. 21.1).

Законодавство

Звільняти суддю, засудженого за злочин чи за правопорушення? ВРП проти законопроекту № 2484

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення Вищої ради правосуддя № 51/0/15-20 про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2484.

Про зміни запропоновані цим законопроектом ми вже писали.

Вища рада правосуддя не підтримує зазначений законопроект з огляду на те, що за законодавством України, у разі виникнення колізії між нормами Конституції України та будь-яких інших нормативно-правових актів, мають застосовуватися саме норми Конституції.

Водночас Законом № 2617-VIII запроваджено поняття «кримінальне правопорушення», яким є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення. Воно включає такі поняття, як «злочин» і «кримінальний проступок».

У зв’язку із цим законопроектом № 2484 пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», замінивши слово «злочин» словами «кримінальне правопорушення», що, на думку суб’єкта законодавчої ініціативи, відповідає термінології, яка вживається у Законі № 2617-VIII. Зокрема, законопроектом № 2484 пропонується внести зміни до ст. 124 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чинною редакцією якого передбачено припинення повноважень судді у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

При цьому, згідно із ч. 7 ст. 126 Конституції України однією з підстав для звільнення судді є набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Наявність двох або більше норм права, які спрямовані на регулювання тих самих суспільних відносин, але по-різному їх регламентують, є досить поширеним явищем у правовій дійсності і створює колізію права.

Запропоновані зміни можуть спричинити виникнення ієрархічної колізії (колізія між нормативними актами різної юридичної сили), а саме призвести до невідповідності змін, запропонованих законопроектом № 2484, Конституції України в частині припинення повноважень судді за вчинення злочину.

Ознайомитись з повним текстом рішення ВРП № 51/0/15-20 можна за цим посиланням.

Читати далі

Законодавство

Будови, що не відповідають вимогам доступності для осіб з інвалідністю, не прийматимуть в експлуатацію

Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (щодо посилення захисту осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності)» (законопроект № 0863).

Законом доповнено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пунктами 15 і 16, якими визначено такі терміни:

  • засоби безперешкодного доступу до об’єктів – інженерно-технічні, функціональні частини (елементи, конструкції) будинків, споруд будь-якого призначення, що відповідають нормативним вимогам щодо забезпечення доступності і безпеки об’єктів для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема пандуси, підйомники та платформи для осіб з інвалідністю, звукові системи тощо;
  • маломобільні групи населення – особи, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні у просторі, зокрема особи з інвалідністю, особи з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітні жінки, громадяни похилого віку, особи з дитячими візками.

Змінами до ч. 4 ст. 34 Закону встановлено, що влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил.

Порядок влаштування засобів безперешкодного доступу до об’єктів або їх розумного пристосування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, Законом розширено підстави для відмови органом державного архітектурно-будівельного контролю у видачі сертифіката, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта – невідповідність об’єкта будівництва вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (абз. 4 ч. 7 ст. 39).

Читати далі

Законодавство

Експерти з питань права тепер і в кримінальному процесі

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо проведення експертизи з питань права» № 2741.

Пропонується внести зміни до п. 25 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України, якими до учасників кримінального провадження віднести експерта з питань права.

Змінами також пропонується доповнити КПК статтею 242-1, якою визначити, що експертом з питань права може бути особа, яка має науковий ступінь доктора юридичних наук або атестат професора та є визнаним фахівцем у галузі права, а рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.

Експерт з питань права зобов’язаний:

  • з’явитися до суду за його викликом;
  • дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання;
  • роз’яснити свій висновок і відповідати на поставлені судом запитання.

Експерт з питань права має право:

  • знати мету свого виклику до суду;
  • відмовитися від участі у судовому провадженні, якщо він не володіє відповідними знаннями;
  • на оплату послуг та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.

За відсутності заперечень учасників кримінального провадження експерт з питань права може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Крім цього, аналогічні зміни пропонується внести і до Кодексу України про адміністративні правопорушення, доповнивши його статтею 273-1.

Читати далі

В тренді

Про затвердження Змін до Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України
||
№ Документа: 74
Дата прийняття: 01.02.2019
Дата набрання чинності: 09.04.2019
Дата реєстрації в Мінюсті: 12.03.2019
Номер реєстрації в Мінюсті: 243/33214
Внутрішній номер документа: Немає

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Про затвердження Змін до Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України
||
№ Документа: 74
Дата прийняття: 01.02.2019
Дата набрання чинності: 09.04.2019
Дата реєстрації в Мінюсті: 12.03.2019
Номер реєстрації в Мінюсті: 243/33214
Внутрішній номер документа: Немає