Connect with us

Законодавство

За влаштування хостелу в багатоквартирному будинку – штраф 85000 гривень

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власників квартир у багатоквартирному будинку» № 2354.

Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, Житлового кодексу Української РСР, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про туризм» для обмеження використання квартир в багатоквартирних житлових будинках не за призначенням.

Зокрема, ст. 383 ЦК України доповнено положеннями, які встановлюють заборону на використання жилого приміщення (квартири) у багатоквартирному будинку для надання готельних послуг, у тому числі, аналогічних засобів розміщення, а також для промислового виробництва, крім здійснення господарської діяльності (без використання найманої праці) особами, які є їх власниками або місце проживання яких зареєстроване в квартирі, окрім випадків, коли така діяльність:

  • не порушує прав та інтересів інших власників (користувачів) приміщень у відповідному багатоквартирному будинку;
  • здійснюється за їх попередньою згодою (не менш ніж 75 відсотків від загальної кількості власників (користувачів);
  • не суперечить встановленим правилам користування житловими будинками і жилими приміщеннями.

Змінами до Житлового кодексу Української РСР передбачено, що жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами не лише на шкоду інтересам суспільства, а й інтересам інших власників (користувачів) приміщень у відповідному жилому будинку. Також, ст. 10 ЖК доповнено положенням, відповідно до якого при здачі квартири в оренду (найм) орендодавець (наймодавець) повинен забезпечити кожного мешканця житлом, площею не менше 8 квадратних метрів загальної площі квартири на одну особу.

Законопроектом конкретизовано термін  аналогічні засоби розміщення у тому числі, хостели  – підприємства будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складаються з п’яти і менше номерів різної місткості, але з розміщенням не більше шести осіб в одному номері, містять не менш як два санвузли та приміщення (зону) для спілкування гостей і надають обмежені готельні послуги, включно з щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів.

Такі підприємства можуть розміщуватись в окремо розташованих будівлях або в приміщеннях з окремим входом у житлових багатоквартирних будинках з дотриманням встановлених норм.

Крім цього, законопроект доповнює КУпАП новою статтею 150-1, якою встановлюється адміністративна відповідальність за використання жилих будинків та жилих приміщень (квартир) в багатоквартирних будинках не за призначенням, яке тягне за собою накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне вчинення протягом року – від трьох тисяч до п’яти тисяч н.м.д.г.

Законодавство

Знищувати корми доведеться за новим порядком і тільки під контролем Держпродспоживслужби

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України опублікувало для обговорення проект наказу «Про затвердження Порядку знищення, утилізації кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей».

Частиною 6 ст. 9 Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» встановлено, що оператор ринку здійснює знищення, утилізацію кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей за власний рахунок у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.

Дотепер такого порядку не було, а отже проект наказу розроблений на виконання вищезазначеної норми з метою правового врегулювання порядку знищення, утилізації кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших цілей.

Порядком визначаються механізми поводження операторів ринку з кормами з метою попередження їх негативного впливу на здоров’я тварин та навколишнє природне середовище, зокрема:

при виявленні кормів, що не підлягають подальшому використанню, оператор ринку негайно розпочинає процедуру вилучення цих кормів з обігу, складає відповідний акт, який не пізніше двох робочих днів надсилає територіальному органу Держпродспоживслужби.

Корми, що не підлягають подальшому використанню, зберігаються оператором ринку в окремих опечатаних ним приміщеннях та передаються операторами ринку для знищення або утилізації суб’єктам господарювання, які мають експлуатаційний дозвіл на використання потужностей (об’єктів) з переробки неїстівних продуктів тваринного походження.

Оператори ринку, які мають корми, що не підлягають подальшому використанню, упродовж двох робочих днів подають територіальному органу Держпродспоживслужби за місцем їх діяльності інформацію про передачу таких кормів на знищення або утилізацію.

У свою чергу, суб’єкти господарювання, яким були передані для знищення або утилізації корми, що не підлягають подальшому використанню, щокварталу надсилають територіальним органам Держпродспоживслужби в паперовому та електронному вигляді Звіт про обсяги та методи знищення або утилізації кормів.

Наявність в обігу кормів, що не підлягають подальшому використанню, встановлюється Держпродспоживслужбою за результатами заходів державного контролю та/або посадовими (уповноваженими) особами операторів ринку кормів.

Долучитись до обговорення проекту наказу «Про затвердження Порядку знищення, утилізації кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей» можна на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Читати далі

Законодавство

Як впливатимуть іноземні інвестиції на національні інтереси та безпеку?

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України опублікувало для обговорення проект Закону України «Про оцінку впливу іноземних інвестицій на національні інтереси та безпеку».

Законопроектом, з метою створення системи оцінки впливу іноземних інвестицій відповідно до міжнародних практик та стандартів, запроваджується система оцінки впливу таких інвестицій на національні інтереси та безпеку держави.

У разі здійснення іноземних інвестицій у стратегічних сферах шляхом вчинення правочинів іноземними інвесторами, такі інвестиції підлягають оцінці з погляду їх  подальшого впливу.

Перелік правочинів, що підлягають оцінці,  визначено у ч. 2 ст. 5 законопроекту.

Здійснення іноземних інвестицій у стратегічних сферах, згідно із законопроектом, буде можливе лише за умови погодження правочинів щодо них спеціально створеною Міжвідомчою комісією з питань оцінки впливу іноземних інвестицій на національну безпеку України за результатами проведення такої оцінки. До отримання погодження іноземні інвестори зобов’язані будуть утримуватися від будь-яких дій щодо таких інвестицій.

В Україні наразі відсутня система перевірки та оцінки іноземних інвестицій. При цьому в ході запровадженні обігу земель сільськогосподарського призначення та у разі укладання правочинів щодо таких земель інвесторами такі інвестиції підлягатимуть обов’язковій оцінці з погляду впливу на національну безпеку.

Долучитись до обговорення проекту Закону України «Про оцінку впливу іноземних інвестицій на національні інтереси та безпеку» можна на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Читати далі

Законодавство

Прокуратура позбулася функції досудового розслідування

З 20 листопада 2019 р. Прокуратура припиняє функцію досудового розслідування, однак продовжує здійснювати процесуальне керівництво, тобто організацію і координацію досудового слідства.

Усі незавершені розслідування передаються відповідно до підслідності до Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Нацполіції і ін. Разом з цим, повноваження прокурорів виконувати процесуальні дії в межах розслідувань забезпечить їхню безперервність.

Як ідеться у повідомленні Генпрокуратури – «З утворенням у ДБР спеціалізованого управління та переходу до нього слідчих, матеріали проваджень будуть направлені їм для подальшої роботи над розслідуваннями».

Досудове розслідування здійснювалося прокуратурою тимчасово. Ця функція прокуратурі не притаманна згідно з Основним Законом і Законом України «Про прокуратуру».

У «Перехідних положеннях» Конституції України і КПК України зазначається, що до створення Державного бюро розслідувань повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі прокуратури, а після початку його роботи – мають завершити розслідування у визначений строк або вирішити питання про доручення його здійснення іншим органам досудового розслідування.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.