Захист лісу чи урізання прав громад? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

Захист лісу чи урізання прав громад?

Дата публікації:

Про що насправді законопроект № 5650.

Іван СЛОБОДЯНИК,
виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад

Благими намірами, як говориться, мостять дорогу до пекла. І це про нову законодавчу ініціативу № 5650. За фасадним захистом українського лісу заховали відкат реформи децентралізації і порушення прав громад. Бо поки розробники даного законопроекту обіцяють з трибуни Верховної Ради збільшення площі лісів на 300 тисяч га, громади отримають дискримінацію і порушення Конституції. Про що насправді цей законопроект: про захист довкілля чи відкат децентралізації?

Читайте також: Україна приєдналась до Конвенції про Європейський інститут лісу

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Зміни до ст. 5 Лісового кодексу України, які пропонують народні депутати, передбачають обмеження ведення лісового господарства комунальними підприємствами площею не більше 100 га. На практиці це означає, що громади, в яких вже зараз площа лісів понад 100 га (а таких — сотні), не можуть передати їх комунальним підприємствам для обслуговування та належного догляду за ними. А в країні повно громад, які мають і по кілька тисяч гектарів лісу — Миляцька сільська рада на Рівненщині, Щирецька громада на Львівщині, Пирятинська громада, Фастівська та інші. Що буде з лісами, якими громади не зможуть опікуватися? Чи справді безхазяйні ліси — це те, за що боролися екологи?

Рада підтримала національну інвентаризацію лісів

Також цей законопроект передбачає обов’язок заліснювати території. А як? Неможливо висадити дерева на площі 300 тисяч га і не перевищити ліміт в 100 гектарів? На місцях кажуть, що законопроект № 5650 гальмуватиме ініціативу Президента щодо заліснення територій: громади просто не будуть зацікавлені в залісненні додаткових ділянок, якщо ці ділянки завтра перйдуть в підпорядкування невідомо кому.

Читайте також: Реформування лісової галузі не призведе до приватизації лісів, – Голова Держлісагентства Болоховець

Крім того, ОТГ скаржаться й на незрозумілі «рухи» Агентства лісових ресурсів, а саме: ліквідація підприємств, які не є збитковими, які не беруть із держави жодних коштів, а ведуть ефективне лісове господарство. Наприклад, Цуманське лісове господарство на Волині. Це потужне прибуткове підприємство, з якісним фондом та історією. До нього мали доєднувати інші, це обговорили й погодили з колективом та громадою. Але раптом «згори» все переграли й вирішили вже Цуманський лісгосп розформувати і приєднати до іншого, нікого при цьому не спитавши — ні громаду, ні робітників лісгоспу.

Такі факти непоодинокі. Є ризики, що завтра Агентство лісових ресурсів ліквідує всі підприємства і зробить за прикладом російської концесії з центральним підприємством у Києві і з ручним керуванням. Уже зараз громади втрачають чималі гроші лісового доходу від рубок головного користування, від секвестру деревини, вилученої за незаконні порубки чи інші дії. Втрачають ПДФО від скорочення робочих місць. І ніхто в них знову нічого не питає.

Також у згаданому законопроекті містяться різні обмеження на землях природно-заповідного фонду. Ніхто не сперечається із захистом заповідних територій, але є важлива деталь. В кожному природнозаповідному парку є господарська частина. Там громада веде своє лісове і сільське господарство, це їх територія. І якщо не відділити в законопроекті господарські частини заповідників від території самого заповідника, то де громадам вести господарство?

Автори проекту закону хочуть забрати в громад базове право користуватися й розпоряджатися землею. Наприклад, вводиться в ч. 2 ст. 57 Земельного кодексу України вимога для громад погоджувати передачу в постійне користування комунальним підприємствам лісогосподарських ділянок із держадміністрацією та органами лісового господарства. Тобто, що громаді робити зі своєю землею треба питати в чиновників у Києві? Де в цьому рівнянні децентралізація?

Земельний кодекс України визначає, що постійне користування — це право володіння й користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку. Тобто з власності держави чи громад землі не виходитимуть, але саме користування для громад обмежується. Право постійного користування мають, зокрема, державні та комунальні установи й підприємства.

Збереження лісу і захист довкілля — це потрібне завдання держави. Але реалізовувати його треба не ціною повноважень місцевого самоврядування та відкатом реформи децентралізації назад. Всеукраїнська Асоціація громад уже звернулася з офіційним листом до профільного комітету ВРУ. Сподіваємося, що позиція громад там буде не просто почута і «взята до уваги», а й врахована в доопрацюванні законопроекту № 5650 до другого читання.

Уявіть, що у вашої громади немає повноважень розпоряджатися понад сотнею гектарів лісу та ще й передачу в комунальне підприємство має знову погоджувати якийсь чиновник у Києві. Чи так виглядає децентралізація?

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Паперові лікарняні видаватимуть у чотирьох випадках

Опубліковано

on

От

Міністерство охорони здоров’я розробило проект наказу «Про внесення змін до деяких наказів МОЗ», згідно з яким до 1 травня 2022 р. лікарі зможуть виписувати паперові лікарняні, якщо:

– потрібно продовжити чи закрити листок непрацездатності, який було видано в паперовій формі до 1 жовтня 2021 р.;

Читайте також: Лікарі отримуватимуть не менше 20000 гривень заробітної плати

– сплив строк (сім днів), протягом якого лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (у такому випадку рішення про видачу листка непрацездатності приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я, а за її відсутності – головний лікар закладу);

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– відбувається усиновлення дитини протягом двох місяців з дати її народження, зазначеної у свідоцтві про народження (листок непрацездатності видається на підставі рішення суду про усиновлення та свідоцтва про народження);

– виникли технічні проблеми з передачею даних, що призводить до неможливості формування електронного листка непрацездатності протягом семи днів з дати створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність до усунення таких проблем.

Нагадаємо, якщо невакцинованого працівника відсторонено після початку захворювання, лікарняний оплачується

Читати далі

Законодавство

У ветеринарній медицині контролюватимуть застосування антибіотиків

Опубліковано

on

От

Міністерство економіки наказом № 1177 затвердило:

– Порядок використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів у ветеринарній медицині;

– Порядок подання звіту спеціалістами ветеринарної медицини, які застосовують для лікування тварин протимікробні ветеринарні лікарські засоби, про обсяги застосованих ними протимікробних ветеринарних лікарських засобів.

Читайте також: Медзаклади почали обліковувати антимікробні препарати

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

«Протимікробні ветеринарні лікарські засоби – антибіотики, наразі залишаються основними лікарськими засобами боротьби з бактеріальними інфекціями у ветеринарній медицині. Неконтрольоване, надмірне застосування таких ліків у тваринництві призводить до того, що проблема стійкості до протимікробних препаратів є серйозною загрозою для здоров’я людей. Для забезпечення контролю за використанням антибіотиків Мінекономіки розробило відповідний наказ, який є обов’язковим до виконання операторами ринку. Для підготовки до нового регулювання встановлено перехідний період до 21 березня 2023 р., коли наказ вступить у дію», – пояснив заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка.

Читати далі

Законодавство

Входження суден у внутрішні водні шляхи контролюватиме МВС

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 155 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 1992 р. № 115» від 19 січня 2022 р. № 40.

Змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 155 «Деякі питання заходження іноземних невійськових суден до річкових портів України» установлено, що:

1) до річкових портів (терміналів) можуть заходити іноземні невійськові судна у разі наявності таких документів:

– свідоцтва судна внутрішнього плавання та кваліфікаційних документів екіпажу, виданих відповідно до Закону України «Про внутрішній водний транспорт» або виданих державами – членами ЄС; або

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– суднових документів та кваліфікаційних документів екіпажу, що відповідають вимогам Кодексу торговельного мореплавства України; або

– суднових документів та кваліфікаційних документів екіпажу, що відповідають вимогам, встановленим міжнародними договорами України у сфері торговельного мореплавства.

Перевірку зазначених документів здійснює Державна служба морського та річкового транспорту в порту, в якому відкрито пункт пропуску через державний кордон (пункт контролю).

Такі судна можуть заходити до річкових портів (терміналів) з метою здійснення каботажних рейсів у разі, коли їх судновласниками є зареєстровані на території України суб’єкти господарювання;

Читайте також: Судовласники не платитимуть за розведення мостів

2) під час входження у встановлену зону дії Річкової інформаційної служби іноземні невійськові судна подають інформацію до неї відповідно до законодавства.

Доступ до інформації щодо входження іноземних невійськових суден у встановлену зону дії Річкової інформаційної служби надається Державній службі морського та річкового транспорту та органам охорони державного кордону;

3) до річкових портів (терміналів) можуть заходити судна, параметри яких (довжина, ширина, надводний габарит, фактична осадка) та маневрові характеристики відповідають фактичним габаритам суднового ходу та судноплавних гідротехнічних споруд. У разі коли судно не відповідає зазначеним вимогам Державна служба морського та річкового транспорту приймає рішення про разовий перехід такого судна внутрішніми водними шляхами України в порядку, визначеному Міністерством інфраструктури.

Організація контролю за дотриманням обмежень щодо заходження суден на внутрішні водні шляхи, встановлених ч. 3 ст. 45 та ст. 53 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», здійснюється, зокрема, шляхом отримання на безоплатній основі допуску та повного доступу до інформації, яка подається суднами до Річкової інформаційної служби, та покладається на Міністерство внутрішніх справ, а моніторинг за його здійсненням проводиться у взаємодії із Службою безпеки.

Водночас, визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 6 березня 1992 р. № 115 «Про відкриття річкових портів України для заходу іноземних невійськових суден».

Нагадаємо, 51 000 штрафу за надмірне навантаження судна внутрішнього плавання

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link