Захист від насильства

Надія КОШЕЛЬ, адвокат

Сучасна правова доктрина, міжнародне право та європейське конвенційне законодавство, яке базується на практиці ЄСПЛ, проголошують основоположними правами кожної людини невід’ємне право на життя, свободу та особисту недоторканність, повагу до її честі, гідності.

Мається на увазі, що будь-яка особа, незалежно від статі, віку, стану здоров’я чи будь-яких інших чинників, має право на ефективний захист від усіх форм та проявів насильства, причому наголошується, що захист від насильства, що вчиняється з боку членів сім’ї або інших близьких родичів, має бути не меншим, ніж від вчинення насильницьких дій з боку сторонніх осіб. Такий правовий підхід, а також підписання Україною положень Стамбульської конвенції, поклали на нашу державу зобов’язання створити ефективну систему запобігання та протидії насильству в сім’ї, спрямовану на захист прав та інтересів жертв такого насильства та недопущення ревіктимітизації.

Відтак 6 грудня 2017 р. був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Метою ухвалення цього закону стала імплементація положень Стамбульської конвенції в національне кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство України для боротьби з насильством щодо жінок та домашнім насильством, яка, як відомо, була розроблена та прийнята для боротьби із гендерною нерівністю та проявами домашнього насильства. Положення вказаного закону набули чинності в січні цього року. Також, 7 грудня 2017 р. був прийнятий Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набрав чинності 7 січня 2018 р. Зазначений Закон був прийнятий у рамках реалізації Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України від 25.08.2015 р. № 501/2015 з метою імплементації міжнародних стандартів протидії насильству, забезпечення комплексного підходу до запобігання будь-яким формам насильства стосовно жінок та дітей, узгодження політики та профілактики насильства, а також запровадження додаткових заходів, спрямованих на створення запобіжних і захисних механізмів боротьби з усіма формами гендерно зумовленого та домашнього насильства.

Зазначимо, Закон від 7.12.2017 р. надає поняття «домашнє насильство» та визначає його форми. Так, під домашнім насильством Закон визначає діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи в шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, в тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

До фізичного насильства належать — ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Інакше кажучи, до фізичного насилля належать всі дії, спрямовані на завдання фізичної шкоди, обмеження свободи чи завдання будь-якої іншої шкоди на фізичному ґрунті.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути