Закон №5600 прийнято: чи варто сподіватися на збільшення надходжень до держбюджету? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

Закон №5600 прийнято: чи варто сподіватися на збільшення надходжень до держбюджету?

Дата публікації:

Андрій ГМИРІН, доцент кафедри кримінального права та кримінології Державного податкового університету

Як відомо, в останній день осені Верховна Рада ухвалила так званий «антиолігархічний» закон № 5600, який передбачає низку змін до Податкового кодексу України. Головною метою цього документа, за ідеєю його творців, є збільшення надходжень до держбюджету. Вочевидь саме з них має фінансуватися накопичувальний рахунок для молодих українців, який нещодавно проанонсував глава нашої держави. Але чи справдяться ці сподівання?

Читайте також: Законопроект № 5600: фіскальний тиск і заручники-підприємці

Нагадаю, повна назва законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Тридцятого листопада парламент ухвалив його з багатьма правками (їх було близько 12 тисяч!). Попри те, що новий закон анонсувався, як «антиолігархічний», негативні наслідки його впровадження відчують на собі здебільшого представники малого й середнього бізнесу, а також звичайні громадяни.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Прив’язка ренти до світових цін на метал може не спрацювати

Як я вже писав у попередніх статтях, одна з податкових новацій, передбачена цим законом, стосується зміни бази для нарахування ренти на видобуток корисних копалин (залізної руди). Досі цей податок становив 11% від вартості сировини. Тепер він прив’язаний до ринкових цін на залізну руду в порту Китаю (основного споживача залізної руди в світі).

Читайте також: Керівника підприємства, яке має понад 1 млн грн податкового боргу, не випустять за кордон

Цікаво, що до другого читання депутати внесли правку, яка мала б послабити податковий тиск на українські видобувні компанії, але Рада на такий крок не пішла. Відтак закон № 5600 в частині ренти дійсно можна було б назвати «антиолігархічним». Якби не одна обставина.

Річ у тому, і я про це теж писав раніше, що за час, який минув між розробкою законопроекту і його остаточним ухваленням, ситуація на світовому ринку змінилася кардинально. Якщо урядовці намагалися отримати підвищені рентні надходження від продажу залізної руди, розраховуючи на сталість високих цін у світі, то вони прорахувалися. Ціни суттєво впали, і, схоже, ця динаміка є тривалою.

За даними фахівців «Укрпромзовнішекспертизи» залізна руда дешевшатиме в світі щонайменше декілька місяців і не факт, що ціни зупиняться на рівні показників початку 2021 року. Розрахунок експертів на те, що внаслідок обмеження Китаєм власного виробництва сталі там зросте попит на імпорт, не спрацював. Вочевидь, на такий «сюрприз» від Піднебесної автори законопроекту не очікували.

Зауважу, що його ухвалення в частині ренти тепер може зіграти на користь видобувних компаній та їх власників. Адже за старих правил зростання цін на енергоносії й, відповідно, збільшення собівартості видобутку руди зумовило б зростання податкових надходжень. Прив’язка ренти до світових цін на метал ставить хрест на шансах держави щороку отримувати додатково до бюджету кількадесят мільярдів гривень, про які ще навесні говорив очільник уряду Денис Шмигаль. От і виходить, що ухвалений закон № 5600 насправді «підставляє плече» крупному бізнесу, оскільки вбереже його від підвищення ренти за несприятливої ринкової ситуації.

«Економічний паспорт» — звідки фінансування?

А тепер повернімося до ідеї Президента України запровадити «економічного паспорта українця». Власне, це вже не ідея, а пакет законопроектів, які глава держави вніс 6 грудня на розгляд Верховної Ради. Про це повідомляє сайт ВРУ. Ідеться одразу про 4 проекти законів: № 6394 «Про економічний паспорт»; № 6395 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта»; № 6396 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування коштів Фонду майбутніх поколінь» і № 6397 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь».

Читайте також: Учасники програм «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека» не платитимуть ПДФО

На жаль, детально їх аналізувати я поки не маю змоги, оскільки самих документів прес-служба ВР ще не оприлюднила. Однак, якщо виходити з того, що повідомив Офіс Президента про ідею запровадження такого паспорта, то маємо наступне. В Україні створять Фонд майбутніх поколінь, який формуватиметься за рахунок бюджетних внесків (увага!) від сплати ренти за видобуток корисних копалин. Далі цитата: «Державні внески здійснюватимуться щороку на кожного учасника Фонду до досягнення ним 18 років. Після досягнення громадянином України повноліття ці виплати можуть використовуватися на: 1) навчання в закладах освіти України; 2) купівлю власного житла на території України; 3) переказ коштів на власний рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення; 4) лікування (при досягненні 18-річного віку)».

Цікаво й слушно? Так. Але ця та інші подібні новації можуть спрацювати лише в одному випадку — якщо держава змінить свій фіскально-репресивний підхід у стосунках з бізнесом на партнерські відносини. Тоді вона матиме в нагороду цілком обґрунтоване зростання податкових надходжень до бюджету. Також вважаю, що не варто переглядати базу нарахування ренти лише в розрахунку на сприятливу кон’юнктуру світових ринків. Тут потрібно діяти зважено й далекоглядно.

Читайте також: Чого очікувати бізнесу від кабмінівського законопроекту з корупційними ризиками?

Мені скажуть: економічний паспорт не є українським винаходом, а фонди на кшталт Фонду майбутніх поколінь давно існують у деяких країнах Близького Сходу, Норвегії тощо. Що ж, це правда. Однак відмінність полягає в тому, що там джерелом державних накопичень для новонароджених громадян є доходи від продажу нафти. Ми ж збираємося робити ці накопичення за рахунок рентних платежів від видобутку корисних копалин. Та на прикладі розрахунку ренти на видобуток залізної руди, запровадженого новим законом, можемо побачити — це джерело не надто потужне.

Про «податок на город» і на продаж житла

Зазначу, що крім зміни бази нарахування ренти на видобуток корисних копалин закон № 5600 містить низку інших податкових новацій. Я їх докладно аналізував після того, як документ пройшов перше читання. Нагадаю, ідеться про мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), яке в медіа охрестили «податком на город». Це мінімальний збір з оброблюваних земель площею понад 0,5 га (спочатку пропонувалося понад 2 га), що не були об’єктом оподаткування. Для власника він складатиме 5% від нормативно-грошової оцінки його ділянки (в середньому по Україні — 1500 грн за 1 га). Сплачувати цей податок доведеться навіть у тому разі, якщо землевласник не використовує ділянку для товаровиробництва.

А тепер уявімо багатодітну родину, яка володіє 55-ма чи 60-ма сотками сільскогосподарських угідь, які не підпадають під визначення «присадибної ділянки». Землю господарі використовують для вирощування картоплі чи будь-якої іншої городини, аби прогодуватися самим й утримувати худобу. Тобто доходів від цієї землі майже ніяких. Але МПЗ (700–800 грн для цієї родини) доведеться сплачувати.

Єдиною втіхою для такого господаря може слугувати те, що перший період нарахування МПЗ почнеться з 2023 року за підсумками року попереднього. Автори нововведення (а з ними й голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев) запевняють, що МПЗ дозволить детінізувати сферу земельних відносин — насамперед, необліковану оренду. Однак, розмірковуючи над аргументами ініціаторів змін, мимоволі схиляєшся до думки, що в такий спосіб держава хоче змусити дрібних господарів продавати свої земельні ділянки. Хто стане покупцем, здогадатися не складно. Втім, це питання надто глибоке, щоб аналізувати його в одній публікації.

Ще одним «антиолігархічним» положенням ухваленого закону є встановлення сплати ПДФО (18%) від доходу з продажу сільськогосподарської продукції — у разі, якщо він перевищує 12 мінімальних зарплат. Безперечно, роздрібну торгівлю в цьому секторі слід поступово виводити з тіні, але який сенс обкладати селянина з місячним доходом від торгівлі в 6 500 грн? Чому не підняти планку хоча б на порядок? Найцікавіше в цій новації те, що наразі не розроблено жодного зрозумілого механізму контролю за оборотом сільськогосподарської продукції.

Про нові ставки податків із продажу житла фізичними особами я теж писав, аналізуючи доопрацьований після першого читання проект закону № 5600. Ідеться про те, що за продаж другого протягом року об’єкту нерухомості громадяни сплачуватимуть ПДФО зі ставкою 5%, а за третій і наступні — вже 18%. Щоправда, в останньому випадку податок буде нараховуватися на різницю між вартістю продажу і ціною житла, за яку продавець її раніше придбав. Ці правила прописані тепер в ст. 172 ПКУ. Можна також пригадати недолугі зміни до ст. 83 Податкового Кодексу (п. 13), які стосуються створення реєстру боржників зі сплати податків і встановлення обмежень для них на виїзд за кордон.

Так чи інакше, а сутність законодавчих змін після другого читання не змінилася. Авторам законопроекту, вочевидь, дуже хотілося отримати ще один важіль податкового тиску на громадян і бізнес. Бо, як не крути, а коштів у державній скарбниці на виконання різноманітних обіцянок бракує. Нагадаю, що в травні цього року Прем’єр-міністр Деніс Шмигаль прогнозував, що ухвалення документу дозволить державній скарбниці щороку отримувати додатково 60 млрд грн. Правда, вже восени очільник Мінфіну Сергій Марченко, презентуючи депутатам проект бюджету-2022, «погіршив» цей прогноз до 25–30 млрд грн. Як-то у народі кажуть: дай, Боже, і нашому теляті вовка з’їсти.

Джерело: Юридичний вісник України

Advertisement

Законодавство

Офіцери з кіберзахисту з’являться в органах державної влади та на об’єктах критичної інфраструктури

Опубліковано

on

От

За підсумками засідання Ради національної безпеки й оборони було ухвалено рішення щодо невідкладного внесення законодавчих змін для узаконення процедури BugBounty.

Як пояснив Голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь, для цього буде внесено зміни до ст.ст. 361 та 361-1 Кримінального кодексу України. Передбачено також запровадження в органах державної влади та на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури посад офіцерів із кіберзахисту, яким підпорядковуватимуться служби захисту інформації.

Читайте також: Стандарти кібергігієни нотаріуса

Окрім того, пропонується:

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– створення інструментів фінансового стимулювання співробітників державних органів, що виконують завдання із адміністрування ІТ-систем;

– посилення відповідальності посадових осіб за невиконання вимог із кіберзахисту в органах державної влади та на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури;

– закріплення комплексу заходів із виявлення вразливостей і недоліків у налаштуванні інформаційних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси;

– надання повноважень впроваджувати вимоги з кібербезпеки до підрядних організацій, які працюють з органами державної влади;

– надання повноважень від органів державної влади та об’єктів критичної інфраструктури вимагати усунення критичних вразливостей із подальшим звітуванням, а також встановлення відповідальності за порушення або невиконання вказаних вимог.

Нагадаємо, 17 посад сфери безпеки інформації та кіберзахисту додано до класифікатора професій

Читати далі

Законодавство

Нові розміри пенсій та соціальних виплат з 1 березня

Опубліковано

on

От

Міністерство соціальної політики підготувало проект постанови, якою пропонується з 1 березня 2022 року:

1) проіндексувати на 14 %:

– страхові пенсії, призначені до 2019 року (сума підвищення буде не менше 100 грн, а середній розмір підвищення складе біля 500 грн);

– пенсії військовим (середній розмір підвищення складе 700 грн);

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– мінімальні розміри пенсій по інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС (середній розмір підвищення складе 400 грн) та інші пенсії особам з інвалідністю з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС;

2) встановити доплату особам, на яких не поширюється порядок індексації пенсій, у сумі 135 грн на місяць;

Читайте також: Заява педагогічного працівника пенсійного віку про надання відпустки свідчить про його намір та згоду на продовження трудових відносин, а не звільнення

3) підвищити мінімальну пенсійну виплату особам з інвалідністю І групи та особам з повним страховим стажем (30/35 років) з 2 200 до 2 300 грн, а для непрацюючих пенсіонерів з числа одержувачів мінімальних пенсій, які не мають повного стажу, збільшити на 166 грн до 2 100 грн;

4) збільшити розмір державної допомоги на:

– 400 грн (з 1 700 грн до 2 100 грн) для одержувачів допомоги на кожну дитину, яка виховується у багатодітній сім’ї;

– 166 грн (з 1934 грн до 2 100 грн) для одержувачів державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, а також особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які одержують державну соціальну допомогу;

5) визначити індексацію на 14% розмірів щомісячних компенсаційних виплат до пенсії літніх людей, після якої виплати складуть для:

– осіб віком 75 – 80 років – 456 грн;

– осіб віком 80 + – 570 грн.

Нагадаємо, покупці об’єктів великої приватизації платитимуть внески в недержавні пенсійні фонди

Читати далі

Законодавство

Перехідний період потребує «олюднення»

Опубліковано

on

От

Кабінет Міністрів відкликав проект Закону «Про основи державної політики перехідного періоду» у зв’язку з необхідністю його доопрацювання відповідно до висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії).

Читайте також: «Венеційка» рекомендує…

«Якщо документ лишиться у тому вигляді, в якому він є сьогодні – неможливо буде його розширити, аби забезпечити національні інтереси України, і людиноцентричність, як вказували наші міжнародні партнери, і Венеційська комісія зокрема. Змін мають зазнати певні положення, які, в першу чергу, будуть спрямовані на більше «олюднення» законопроекту», – прокоментувала Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, додавши, що Міністерство доопрацює положення, що стосуються прав і свобод громадян.

Нагадаємо, визначено правові засоби реінтеграції окупованих територій Донецької та Луганської областей

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link