Законопроект № 5600: фіскальний тиск і заручники-підприємці - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

Законопроект № 5600: фіскальний тиск і заручники-підприємці

Дата публікації:

Андрій ГМИРІН,
доцент кафедри кримінального права та кримінології
Університету державної фіскальної служби України

Кабмін доопрацював після ухвалення в першому читанні Верховною Радою проект змін до Податкового кодексу України. Нагадаю, раніше в медіа цей документ охрестили «антиахметівським». Хоча насправді під його жорна можуть потрапити не стільки окремі олігархи, скільки величезний прошарок представників середнього бізнесу. Зазначу також, що йдеться про проект № 5600 Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Його розгляд запланований на наступний пленарний тиждень Верховної Ради.

Читайте також: Чергова «підніжка» бізнесу

Податок на продаж житла і… городи

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Якщо пересічному громадянину здається, що обговорювані новації не торкнуться його особисто, він помиляється. Візьмемо, скажімо, чинну норму ПКУ — п. 197.1.14. «Звільняються від оподаткування операції з: …постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом». Останнє речення автори законопроекту пропонували викласти наступним чином: «першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів». Тобто під прес ПДВ мали потрапити не лише операції з першого постачання житла, а й з наступних постачань.

Але, схоже, хтось-таки в Кабміні поцікавився реальними цінами на нерухомість, а вони в нас часто захмарні (особливо в містах мільйонниках) — і зрозумів, що з підвищенням на 20% покупка житла для більшості українців перетвориться на нездійсненну мрію. Відтак до другого читання це формулювання із проекту прибрали.

Читайте також: Законопроект № 5600. Міфи і правда про нові правила адміністрування податкового боргу

Іншим «приємним» нововведенням мало стати оподаткування врожаю фермерів, зібраного з ділянки площею понад 0,5 га. По суті, чиновники хотіли обкласти податком звичайний город. Й це при тому, що автори законопроекту повсякчас акцентували увагу на його «антиолігархічному» характері.

Так, цю норму з документа, поданого до другого читання, теж прибрали. Однак залишилося нововведення, яке стосується сплати мінімального збору із оброблюваних земель, що не були об’єктом оподаткування. Єдина втіха для землевласників: на сплату коштів автори законодавчої ініціативи надали річну відстрочку, а розмір збору скоротили до 4% від нормативно-грошової оцінки ділянки.

Боржникам — табу на закордонні поїздки

Інше послаблення (для бізнесу) стосується ролі податкової служби. У першому читанні законодавці підтримали норму, за якою ДПС мала отримати функцію опису (а фактично — арешту) рухомого і нерухомого майна боржника в разі, якщо він протягом визначеного часу не сплатить податкове зобов’язання. Творча родзинка авторів проекту полягала в тому, що вони дозволяли податківцям накладати санкції на боржників в обхід суду!

Фактично це означало б, що працівники ДПС могли з надуманих причин паралізувати роботу того чи іншого підприємства. Достатньо було б підозри, що воно занижує показники у своїх податкових звітах. Як тут не пригадати запевнення наших урядовців, що вони всіляко прагнуть зменшити фіскальний тиск на бізнес. Напередодні другого читання право накладати арешт на майно боржника залишили за судом. Але, як-то кажуть, маємо неприємний осад.

Утім, інші, репресивні за своєю сутністю, новації ініціатори податкових змін залишили в силі. Наприклад, чого варте формулювання п.87.13 ПКУ, яке стосується створення реєстру боржників зі сплати податків. Цитую: «У разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента — боржника, за межі України — до погашення такого податкового боргу… Тимчасове обмеження в праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента — боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу щодо стягнення суми податкового боргу».

Отже, якщо боржником є юридична особа, то до реєстру потрапить її керівник — тобто фізична особа. Для людини, чиє прізвище фігуруватиме в «чорному» списку, це стане ударом по її діловій репутації і навіть більше — слугуватиме підставою для позбавлення можливості її виїзду за кордон. Причому право накладати відповідні санкції отримає ДПС. На мою думку, це є нічим іншим, як тиском на підприємців.

Читайте також: Процедура погашення податкового боргу може змінитися

До речі, ще влітку представники бізнес-асоціацій розкритикували цю та інші ініціативи Кабміну. Вони звернули увагу на те, що в Україні є чимало випадків, коли ДПС необґрунтовано відображає податковий борг. Це відбувається через несвоєчасне внесення інформації про адміністративне чи судове оскарження податкових повідомлень-рішень або несвоєчасне рознесення вже сплачених нарахувань.

Єдині положення законопроекту, які з натяжкою можна вважати антиолігархічними, стосуються підвищення ренти на видобуток корисних копалин (зокрема, залізної руди) та урізання до 50% (з метою зменшення поточних податкових зобов’язань) використання великими платниками збитків, отриманих у попередні періоди.

Читайте також: Дорога з одностороннім рухом. Нові податкові ініціативи влади

На цих моментах зупинюся окремо. Річ у тому, що під час світової кризи, викликаної карантинними обмеженнями, видобуток залізної руди скоротився — відтак зросла її ціна, яка на світових ринках сягнула 200 доларів США. Водночас, базою для нарахування рентних платежів була собівартість незбагаченої залізної руди, а її ставка — 11%. На тонну це становило приблизно 3 долари — залежно від ринкових цін.

Нині ж пропонується прив’язати ставку нарахування до ринкових цін у порту Китая за даними агентства S&P Global Platts. Нагадаю, що за даними цього американського агентства, яке публікує цінові котировки на нафту, природний газ, продукти нафтахімії та промислові метали, є посилання в кількох статтях Податкового кодексу. Запропонована градація має такий вигляд: за ціни нижче $100 ставка має становити 3,5%, за ціни від $100 до $200 — 5%, а якщо більше 200 дол. — 10%. Потрібно розуміти, що спочатку в Кабміна були зовсім інші цифри: при ціні $80—120 — 8%, а за ціни понад $180 — 16%. Також внесли правку, за якою ціна залізної руди не враховувала суми фрахту з України до Китаю та вартості внутрішньої логістики.

Але яку ситуацію маємо на сьогодні? Кризовий спад виробництва руди минув, і ціни на сировину повернулися до рівня $100 — відтак і ставка ренти становитиме лише 3,5%, або 3 долари з тонни чи навіть менше. Тобто при прийнятті «антиолігархічного закону» законотворці фактично зменшать їм податкове навантаження. Втім, прив’язка до світових цін мені здається більш виправданою, адже при зростанні ціни на залізну руду зростатиме й базова ставка ренти.

Тепер щодо скорочення до 50% для крупних платників їхніх збитків за минулі періоди. Мається на увазі, що підприємства, які, приміром, минулого року придбали основні засоби на значну суму й отримали загальний збитковий результат, тепер не зможуть повністю врахувати його як різницю, що зменшує об’єкт оподаткування з податку на прибуток в поточному році. В принципі, це можна розглядати як підвищення податкового навантаження на великий бізнес. Однак, з іншого боку, це створить перепони для збільшення капіталізації підприємств та призведе до відтоку капіталу за кордон у більш низькі юрисдикції (офшори). Гадаю, доцільніше було б запровадити норму, за якою були б на 100% враховані витрати на модернізацію та створення основних засобів. Це призвело б до збільшення об’єкта оподаткування і без фіскальних обмежень з боку держави. Однак, вочевидь, гроші державі потрібні вже зараз, і про стратегію розвитку економіки тут не йдеться.

Усе заради скорочення дефіциту бюджету

Що й казати, між першим і другим читаннями урядовці «плідно» попрацювали над уточненнями до свого законопроекту — внесли 12 тисяч правок! Переважна більшість їх декоративні й не змінюють репресивної філософії податкових змін. Цікаво, що навіть член урядової команди, міністр юстиції Денис Малюська висловився проти такої редакції проекту закону. А вже колишнього спікера ВРУ Дмитра Разумкова напружував «таємний» спосіб погодження законодавчого документу.

Читайте також: Коли в Україні стане вигідно платити податки?

Так чи інакше, а доопрацьований варіант змін до Податкового кодексу видається мені так само недосконалим, як і при першому поданні. Скажу більше: за кожною ініціативою Кабміну, яка стосується ПКУ, ховається бажання витиснути з вітчизняного бізнесу якомога більше коштів і за рахунок цього бодай якось підлатати дірявий бюджет. Не випадково в травні, після затвердження проекту урядом, його очільник Денис Шмигаль говорив, що ухвалення документа дозволить державній скарбниці щороку отримувати додатково 60 млрд грн. До речі, тоді ж прем’єр запевняв, що ініційовані зміни жодним чином не торкнуться фізичних осіб, мікро-, малого й середнього бізнесу.

Як бачимо, ні про які стратегічні цілі, на кшталт стимулювання підприємництва, детінізації економіки, залучення інвестицій, у законопроекті № 5600 і подібних йому ініціативах уряду не йдеться. На жаль. Очевидно, що додаткові 50—60 млрд грн (навіть, якщо ДПС і витисне їх із платників) не врятують наш бюджет і країну від економічної кризи. А все тому, що український бізнес десятиліттями потерпає від обтяжливих податків і репресивного тиску податкових органів, відповідальному підприємцю дуже складно довести свою правду в суді, враженому корупцією. Тож починати слід не з латання дірок, а із системних і комплексних перетворень, зокрема й у податковій сфері.

P.S. Верховна Рада розглядатиме законопроект (№ 5600) щодо збільшення податкового навантаження за особливою процедурою. Про це повідомляють у ВРУ. Дане рішення підтримали 254 народних депутати зі «Слуги народу», «За майбутнє» та «Довіри».

Уточнимо, що особливу процедуру ввели в законодавство в 2020 році, аби прискорити розгляд «антиколомойського» законопроекту. Тоді до нього подали понад 16 тисяч правок, що охрестили поправковим спамом. Така процедура дозволяє скоротити час розгляду поправок у залі. Згідно з регламентом ВРУ фракції зможуть наполягати на 5 поправках, окремі депутати – на одній.

Нагадаємо також, що до другого читання в законопроекті № 5600 з’явилися норми, завдяки яким податкове навантаження на видобуток залізної руди може стати навіть меншим, ніж до його ухвалення. Законопроект № 5600 Верховна Рада ухвалила в першому читанні 1 липня 2021 року, а до другого читання депутати внесли понад 11 тисяч правок — переважно для затягування розгляду документа.

Попередньо друге читання цього законопроекту планувалося на 23 вересня, однак з порядку денного парламенту документ виключили.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Паперові лікарняні видаватимуть у чотирьох випадках

Опубліковано

on

От

Міністерство охорони здоров’я розробило проект наказу «Про внесення змін до деяких наказів МОЗ», згідно з яким до 1 травня 2022 р. лікарі зможуть виписувати паперові лікарняні, якщо:

– потрібно продовжити чи закрити листок непрацездатності, який було видано в паперовій формі до 1 жовтня 2021 р.;

Читайте також: Лікарі отримуватимуть не менше 20000 гривень заробітної плати

– сплив строк (сім днів), протягом якого лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (у такому випадку рішення про видачу листка непрацездатності приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я, а за її відсутності – головний лікар закладу);

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– відбувається усиновлення дитини протягом двох місяців з дати її народження, зазначеної у свідоцтві про народження (листок непрацездатності видається на підставі рішення суду про усиновлення та свідоцтва про народження);

– виникли технічні проблеми з передачею даних, що призводить до неможливості формування електронного листка непрацездатності протягом семи днів з дати створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність до усунення таких проблем.

Нагадаємо, якщо невакцинованого працівника відсторонено після початку захворювання, лікарняний оплачується

Читати далі

Законодавство

У ветеринарній медицині контролюватимуть застосування антибіотиків

Опубліковано

on

От

Міністерство економіки наказом № 1177 затвердило:

– Порядок використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів у ветеринарній медицині;

– Порядок подання звіту спеціалістами ветеринарної медицини, які застосовують для лікування тварин протимікробні ветеринарні лікарські засоби, про обсяги застосованих ними протимікробних ветеринарних лікарських засобів.

Читайте також: Медзаклади почали обліковувати антимікробні препарати

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

«Протимікробні ветеринарні лікарські засоби – антибіотики, наразі залишаються основними лікарськими засобами боротьби з бактеріальними інфекціями у ветеринарній медицині. Неконтрольоване, надмірне застосування таких ліків у тваринництві призводить до того, що проблема стійкості до протимікробних препаратів є серйозною загрозою для здоров’я людей. Для забезпечення контролю за використанням антибіотиків Мінекономіки розробило відповідний наказ, який є обов’язковим до виконання операторами ринку. Для підготовки до нового регулювання встановлено перехідний період до 21 березня 2023 р., коли наказ вступить у дію», – пояснив заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка.

Читати далі

Законодавство

Входження суден у внутрішні водні шляхи контролюватиме МВС

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 155 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 1992 р. № 115» від 19 січня 2022 р. № 40.

Змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 155 «Деякі питання заходження іноземних невійськових суден до річкових портів України» установлено, що:

1) до річкових портів (терміналів) можуть заходити іноземні невійськові судна у разі наявності таких документів:

– свідоцтва судна внутрішнього плавання та кваліфікаційних документів екіпажу, виданих відповідно до Закону України «Про внутрішній водний транспорт» або виданих державами – членами ЄС; або

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– суднових документів та кваліфікаційних документів екіпажу, що відповідають вимогам Кодексу торговельного мореплавства України; або

– суднових документів та кваліфікаційних документів екіпажу, що відповідають вимогам, встановленим міжнародними договорами України у сфері торговельного мореплавства.

Перевірку зазначених документів здійснює Державна служба морського та річкового транспорту в порту, в якому відкрито пункт пропуску через державний кордон (пункт контролю).

Такі судна можуть заходити до річкових портів (терміналів) з метою здійснення каботажних рейсів у разі, коли їх судновласниками є зареєстровані на території України суб’єкти господарювання;

Читайте також: Судовласники не платитимуть за розведення мостів

2) під час входження у встановлену зону дії Річкової інформаційної служби іноземні невійськові судна подають інформацію до неї відповідно до законодавства.

Доступ до інформації щодо входження іноземних невійськових суден у встановлену зону дії Річкової інформаційної служби надається Державній службі морського та річкового транспорту та органам охорони державного кордону;

3) до річкових портів (терміналів) можуть заходити судна, параметри яких (довжина, ширина, надводний габарит, фактична осадка) та маневрові характеристики відповідають фактичним габаритам суднового ходу та судноплавних гідротехнічних споруд. У разі коли судно не відповідає зазначеним вимогам Державна служба морського та річкового транспорту приймає рішення про разовий перехід такого судна внутрішніми водними шляхами України в порядку, визначеному Міністерством інфраструктури.

Організація контролю за дотриманням обмежень щодо заходження суден на внутрішні водні шляхи, встановлених ч. 3 ст. 45 та ст. 53 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», здійснюється, зокрема, шляхом отримання на безоплатній основі допуску та повного доступу до інформації, яка подається суднами до Річкової інформаційної служби, та покладається на Міністерство внутрішніх справ, а моніторинг за його здійсненням проводиться у взаємодії із Службою безпеки.

Водночас, визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 6 березня 1992 р. № 115 «Про відкриття річкових портів України для заходу іноземних невійськових суден».

Нагадаємо, 51 000 штрафу за надмірне навантаження судна внутрішнього плавання

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link