Connect with us

Законодавство

Законопроект «Про працю» надасть інспекторам праці надміру повноважень – УРБ

В Українській Раді Бізнесу, проаналізувавши законопроект «Про працю» № 2708, закликали провести його експертне обговорення та доопрацювати до другого читання.

Більша частина норм проекту спрямовані на лібералізацію трудового законодавства та зменшення бюрократії тощо. При цьому існуючі вже ключові соціальні гарантії працівника  у документі зберігаються. Однак проект містить низку норм, які потребують обговорення та доопрацювання. Зокрема, статтею 94 передбачені права державних інспекторів праці, серед яких:

  • безперешкодно, без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати будь-які робочі місця (крім робочих місць дистанційної роботи) для проведення інспекційного відвідування з питань, що належать до їх компетенції;
  • наодинці або у присутності свідків ставити роботодавцеві та/або працівникам, представникам працівників запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію стосовно порушень трудового законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;
  • вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або обробляються, за умови повідомлення роботодавцю або представнику працівника про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Щодо цих пунктів варто зазначити, що неможливо провести інспекційне відвідування у будь-який час, – це можливо реалізувати тільки у будь-який робочий час.

Також необхідно врахувати, що право ставити запитання і отримувати пояснення при свідках – це фактично право на допит особи, яке має має лише той, хто проводить досудове розслідування або суд. В інших випадках отримувати пояснення або інформацію можливо лише у порядку добровільного надання інформації.

Вилучення будь-якого майна, що є власністю особи, можливе тільки в процесі кримінального провадження і регламентується главою 16 КПК України («тимчасове вилучення майна»).

Щодо штрафів за порушення трудового законодавства: проектом передбачені штрафи за порушення «інших вимог трудового законодавства, крім передбачених пунктами 1-7» частини 2 статті 99 – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення. Такий високий розмір штрафу за дрібні порушення, навіть за кожне з них,  не можна вважати доцільним. Цю норму слід доопрацювати до другого читання та запровадити перше попередження або встановити один штраф за сукупність дрібних порушень.

Члени Української Ради Бізнесу зазначили, що проектом регулюються відносини між працедавцем та найманим працівником, у той самий час відносини між юридичними особами та фізичними особами, фізичними особами-підприємцями на основі договорів цивільно-правового характеру – не регулюються. Тож це варто деталізувати у ст. 2 проекту («Суспільні відносини, що регулюються цим Законом та іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до нього») та у ст. 15 проекту («Трудовий договір»).

Крім цього, проект містить положення «… у встановленому порядку притягує до відповідальності осіб, які порушують трудове законодавство». Згідно зі ст. 127 Конституції України встановлення вини і притягнення до відповідальності – функція суду, а правосуддя здійснюють виключно суди, і делегування функцій судів не допускається.

Детальніше ознайомитись з аналізом проекту «Про працю» № 2708 можна за посиланням.

Законодавство

Міндовкілля підтримує збільшення екологічних податків

Проаналізувавши низку розроблених в Україні проектів нормативно-правових актів щодо реформи екологічного оподаткування та фінансування природоохоронних заходів, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підтримало саме урядовий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 4101, який передбачає:

– індексацію ставок податку на викиди в атмосферне повітря;

– індексацію рентної плати за використання природних ресурсів та за спецкористування;

– поступове збільшення ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти у 10 разів до 2029 р.;

– поступове збільшення ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю кожного року на 5 грн, щоб до 2024 р. вийти на рівень 30 грн за тону.

Змін потребує і система фінансування природоохоронних заходів. В короткостроковій перспективі Міндовкілля пропонує здійснювати такий перерозподіл коштів: 30% екологічного податку (крім радіоактивних відходів) зараховувати до державного фонду охорони навколишнього природного середовища, а 70% – спрямовувати на місця (до спеціального фонду місцевих бюджетів).

У довгостроковій перспективі потрібне системне реформування за аналогією із країнами Центральної та Східної Європи, в яких функціонують спеціальні фонди, незалежні від державного бюджету, із окремою юридичною особою, гарантованими надходженнями від екологічних податків, затвердженими програмами заходів за пріоритетними напрямками та з прозорими механізмами прийняття рішень і спрямування коштів на їх реалізацію. За таким форматом, наприклад, сьогодні в Україні працює Фонд енергоефективності.

Читати далі

Законодавство

Визначено вимоги до звітності щодо викидів парникових газів

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів» від 23 вересня 2020 р. № 960.

Дія затвердженого Порядку поширюється на здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів від провадження оператором видів діяльності на установці за переліком видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 880.

Якщо згідно з переліком видів діяльності порогове значення потужності для виду діяльності на установці перевищене або не встановлене, то викиди парникових газів від усіх інших видів діяльності, передбачених переліком видів діяльності, які провадяться на установці, також підлягають моніторингу та звітності.

Моніторинг та звітність щодо викидів парникових газів повинні бути повними та охоплювати викиди всіх парникових газів, які передбачені для відповідного виду діяльності, від технологічних процесів та спалювання з усіх джерел викидів парникових газів та від усіх матеріальних потоків, які віднесено до відповідного виду діяльності.

Оператор зобов’язаний не допускати подвійного обліку викидів парникових газів та вживати необхідних заходів для запобігання відсутності даних про викиди парникових газів протягом звітного періоду.

З метою забезпечення узгодженості та співставності в часі моніторингу та звітності оператор використовує однакові методики моніторингу та набори видів даних з урахуванням змін до методик моніторингу, затверджених Міндовкіллям у плані моніторингу.

Оператор збирає, записує, групує, аналізує та документує дані моніторингу, у тому числі припущення, посилання, дані про діяльність, розрахункові коефіцієнти, у прозорий спосіб, який забезпечує надання верифікатору та Міндовкіллю можливості відтворити процес визначення обсягу викидів парникових газів.

Для визначення викидів парникових газів оператор зобов’язаний використовувати відповідні методики моніторингу, передбачені цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами у сфері моніторингу, звітності та верифікації, прийнятими відповідно до нього.

Читати далі

Законодавство

Публічні закупівлі ремонтно-будівельних робіт – з обов’язковим оприлюдненням всієї кошторисної документації

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо уникнення зловживань замовників при оприлюдненні інформації та щодо прав учасників закупівель» від 19 жовтня 2020 р. № 4231.

Змінами до п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» пропонується встановити обов’язок замовника у випадку закупівлі робіт (послуг) з ремонту (будівництва) оприлюднювати всю кошторисну документацію.

Змінами до ст. 18 Закону пропонується надати учаснику, визначеного рішенням замовника переможцем (допущеного рішенням замовника до аукціону) і якщо саме таке рішення оскаржується суб’єктом оскарження, право брати участь у розгляді скарги.

Таким учасникам нарівні з суб’єктом оскарження та замовником пропонується надати право подавати:

– висновки експертів і спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями;

– матеріали, які вони вважають необхідними долучити до розгляду скарги.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram