Президент України Володимир Зеленський вніс зміни до указу про конкурс для обрання нового судді ЄСПЛ від України, що мають шанс виправити деякі недоліки попереднього конкурсу.

Читайте також: Суддя без правил, або Чому в Страсбурзі відхилили кандидатури претендентів у ЄСПЛ від України?

Відповідний Указ від 26 жовтня оприлюднено на сайті глави держави. Документом затверджується новий персональний склад конкурсної комісії. До нього увійшли професор Василь Репецький (завідувач кафедри міжнародного права факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат юридичних наук); Ярослав Романюк (голова Верховного Суду України у відставці); кандидат юридичних наук Наталія Хендель (тренер програми «Права людини» Української школи урядування); Ольга Шпакович, (професор кафедри порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук) та Дмитро Ягунов (адвокат, доцент кафедри політології та державного управління факультету інформаційних і прикладних технологій Донецького національного університету імені Василя Стуса, доктор політичних наук).

Правозахисники називали недоліком попереднього складу комісії те, що там не було практиків або практикуючих адвокатів, які мають великий досвід роботи з ЄСПЛ. Серед іншого, зміни передбачають, що конкурсна комісія повинна буде формувати рейтинг учасників конкурсу — за результатами співбесіди й тесту на володіння офіційними мовами Ради Європи. На основі цього рейтингу та з дотриманням вимоги щодо гендерного балансу конкурсна комісія прийматиме рішення про включення учасників конкурсу до списку кандидатів на суддю ЄСПЛ.

Читайте також: ПАРЄ остаточно відхилила запропонованих Україною кандидатів на посаду судді ЄСПЛ

Указ також передбачає обов’язкові консультації щодо списку кандидатів з Радою Європи. «Якщо під час попереднього розгляду в РЄ списку кандидатів буде виявлено невідповідність чи неповну відповідність одного чи декількох кандидатів критеріям, визначеним частиною першою статті 21 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, конкурсна комісія може прийняти рішення про виключення таких кандидатів із зазначеного списку та про включення до нього наступних у рейтингу учасників конкурсу, які мають найбільшу кількість балів, з дотриманням вимоги щодо гендерного балансу», — йдеться в тексті.

Читайте також: Оновлено процедуру обрання суддею ЄСПЛ від України

Нагадаємо, 22 вересня Комітет з відбору суддів Парламентської асамблеї Ради Європи відхилив визначений Україною список з трьох кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), а 27 вересня ПАРЄ більшістю голосів підтвердив це рішення. Тепер Київ уже втретє має, провести новий конкурс для відбору кандидатів на посаду судді ЄСПЛ.

Джерело: Юридичний вісник України

LexInform рекомендує

Анатомия преступления. Что могут рассказать насекомые, отпечатки пальцев и ДНК

Купити

Майно подружжя. Судові спори

Купити

Кримінально-правова охорона фондового ринку: сучасний стан та перспективи вдосконалення

Купити

Виконавче провадження. Підручник

Купити

Поділитися

Твітнути

9 грудня 2021 р. набере чинності наказ Міністерства охорони здоров’я «Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» від 1 листопада 2021 р. № 2393, яким до вказаного Переліку додано працівників:

Читайте також: Перелік організацій, представники яких підлягають обов’язковій вакцинації проти COVID-19

– підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

– установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;

– підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83.

Читайте також: Затверджено форму довідки про протипоказання до вакцинації

«Працівники вищезазначених установ, які на 9 грудня не матимуть документа про щеплення принаймні однією дозою антиковідної вакцини, сертифіката чи довідки про одужання від COVID-19 або довідки про протипоказання до щеплення, будуть відсторонені від роботи без збереження заробітної плати», – пояснили у МОЗ.

Нагадаємо, не можуть бути відстороненими від роботи працівники, які мають протипоказання до вакцинації

LexInform рекомендує

Правовий статус учасників відносин у сфері освіти в США і перспективи його імплементації в освітню систему України (цивільно-правовий аспект)

Купити

Місцеве самоврядування та його роль в становленні малого та середнього підприємництва

Купити

Позбавлення батьківських прав. Юридичні аспекти

Купити

Захист цивільних прав фізичних та юридичних осіб при розірванні договору найму (оренди) житла

Купити

Поділитися

Твітнути

Про що насправді законопроект № 5650.

Іван СЛОБОДЯНИК,
виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад

Благими намірами, як говориться, мостять дорогу до пекла. І це про нову законодавчу ініціативу № 5650. За фасадним захистом українського лісу заховали відкат реформи децентралізації і порушення прав громад. Бо поки розробники даного законопроекту обіцяють з трибуни Верховної Ради збільшення площі лісів на 300 тисяч га, громади отримають дискримінацію і порушення Конституції. Про що насправді цей законопроект: про захист довкілля чи відкат децентралізації?

Читайте також: Україна приєдналась до Конвенції про Європейський інститут лісу

Зміни до ст. 5 Лісового кодексу України, які пропонують народні депутати, передбачають обмеження ведення лісового господарства комунальними підприємствами площею не більше 100 га. На практиці це означає, що громади, в яких вже зараз площа лісів понад 100 га (а таких — сотні), не можуть передати їх комунальним підприємствам для обслуговування та належного догляду за ними. А в країні повно громад, які мають і по кілька тисяч гектарів лісу — Миляцька сільська рада на Рівненщині, Щирецька громада на Львівщині, Пирятинська громада, Фастівська та інші. Що буде з лісами, якими громади не зможуть опікуватися? Чи справді безхазяйні ліси — це те, за що боролися екологи?

Рада підтримала національну інвентаризацію лісів

Також цей законопроект передбачає обов’язок заліснювати території. А як? Неможливо висадити дерева на площі 300 тисяч га і не перевищити ліміт в 100 гектарів? На місцях кажуть, що законопроект № 5650 гальмуватиме ініціативу Президента щодо заліснення територій: громади просто не будуть зацікавлені в залісненні додаткових ділянок, якщо ці ділянки завтра перйдуть в підпорядкування невідомо кому.

Читайте також: Реформування лісової галузі не призведе до приватизації лісів, – Голова Держлісагентства Болоховець

Крім того, ОТГ скаржаться й на незрозумілі «рухи» Агентства лісових ресурсів, а саме: ліквідація підприємств, які не є збитковими, які не беруть із держави жодних коштів, а ведуть ефективне лісове господарство. Наприклад, Цуманське лісове господарство на Волині. Це потужне прибуткове підприємство, з якісним фондом та історією. До нього мали доєднувати інші, це обговорили й погодили з колективом та громадою. Але раптом «згори» все переграли й вирішили вже Цуманський лісгосп розформувати і приєднати до іншого, нікого при цьому не спитавши — ні громаду, ні робітників лісгоспу.

Такі факти непоодинокі. Є ризики, що завтра Агентство лісових ресурсів ліквідує всі підприємства і зробить за прикладом російської концесії з центральним підприємством у Києві і з ручним керуванням. Уже зараз громади втрачають чималі гроші лісового доходу від рубок головного користування, від секвестру деревини, вилученої за незаконні порубки чи інші дії. Втрачають ПДФО від скорочення робочих місць. І ніхто в них знову нічого не питає.

Також у згаданому законопроекті містяться різні обмеження на землях природно-заповідного фонду. Ніхто не сперечається із захистом заповідних територій, але є важлива деталь. В кожному природнозаповідному парку є господарська частина. Там громада веде своє лісове і сільське господарство, це їх територія. І якщо не відділити в законопроекті господарські частини заповідників від території самого заповідника, то де громадам вести господарство?

Автори проекту закону хочуть забрати в громад базове право користуватися й розпоряджатися землею. Наприклад, вводиться в ч. 2 ст. 57 Земельного кодексу України вимога для громад погоджувати передачу в постійне користування комунальним підприємствам лісогосподарських ділянок із держадміністрацією та органами лісового господарства. Тобто, що громаді робити зі своєю землею треба питати в чиновників у Києві? Де в цьому рівнянні децентралізація?

Земельний кодекс України визначає, що постійне користування — це право володіння й користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку. Тобто з власності держави чи громад землі не виходитимуть, але саме користування для громад обмежується. Право постійного користування мають, зокрема, державні та комунальні установи й підприємства.

Збереження лісу і захист довкілля — це потрібне завдання держави. Але реалізовувати його треба не ціною повноважень місцевого самоврядування та відкатом реформи децентралізації назад. Всеукраїнська Асоціація громад уже звернулася з офіційним листом до профільного комітету ВРУ. Сподіваємося, що позиція громад там буде не просто почута і «взята до уваги», а й врахована в доопрацюванні законопроекту № 5650 до другого читання.

Уявіть, що у вашої громади немає повноважень розпоряджатися понад сотнею гектарів лісу та ще й передачу в комунальне підприємство має знову погоджувати якийсь чиновник у Києві. Чи так виглядає децентралізація?

Джерело: Юридичний вісник України

LexInform рекомендує

Науково-практичний коментар Кодексу України про надра

Купити

Використання земель для містобудівних потреб: теоретичні та практичні проблеми

Купити

Актуальні проблеми правового регулювання аграрних, земельних, екологічних та природоресурсних відносин в Україні

Купити

Право сільсько-господарського земле-користування в Україні: теоретичні та практичні аспекти

Купити

Поділитися

Твітнути