Connect with us

Законодавство

Збільшення акцизного податку не сприяє збільшенню надходжень до державного бюджету

Дата публікації:

Європейська Бізнес Асоціація закликає утриматись від підвищення фіскального тиску в період кризи, що, в цілому, стосується норм проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 4101.

Зазначеним законопроектом та альтернативними до нього, зареєстрованим у Верховній Раді, з 1 січня 2021 р. в Україні пропонується збільшення ставок акцизного податку на лікеро-горілчані вироби на 11,6%.

Водночас, за даними експертів Асоціації збільшення ставок акцизного податку протягом останніх років призводить до скорочення реалізації легальної продукції та не сприяє збільшенню надходжень до державного бюджету, як це зазначається в поясненні до законопроекту.

Так, у 2017 р. акцизний податок на лікеро-горілчані вироби було збільшено на 20%, проте, це не тільки не забезпечило додаткових надходжень до державного бюджету, як передбачалосья, але й призвело до їх зменшення. Загалом, в період з 2014 по 2017 роки ставка акцизного податку на лікеро-горілчані вироби зросла на 125% (з 56,42 гривень за 1 л 100% спирту до 126,96 гривень за 1 л 100% спирту). А бюджетні надходження зросли лише на 14%.

За даними Державної казначейської служби України, за січень-червень 2020 р. від виробництва лікеро-горілчаних напоїв отримано майже на 13% більше надходжень акцизного податку, а від імпорту – на понад 22% (ніж за аналогічний період минулого року).

Водночас, частка нелегального ринку алкогольної продукції продовжує зростати, а чергове збільшення ставок акцизного податку лише сприятиме розвитку цієї негативної тенденції. Так, за оцінками Державної служби статистики України, уже понад 50% обсягу міцного алкоголю на ринку є нелегальним, і саме через це легальний бізнес зазнає серйозних втрат.

Більше того, збільшення державою податкового навантаження у період економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19, може поставити легальних операторів ринку алкогольних напоїв в Україні у ще більш скрутне фінансове становище, поглибити кризові явища в галузі та обмежити можливості для системного розвитку.

Законодавство

Законопроект про взаємне визнання електронних підписів з ЄС можна обговорити

Опубліковано

on

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило для обговорення проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації», яким вносяться зміни до понад 80 законодавчих актів.

Зазначається, що у сфері електронних довірчих послуг:

– українці зможуть використовувати електронні підписи та печатки всіх рівнів довіри;

– з’явиться можливість віддаленої ідентифікації громадян для формування кваліфікованого сертифіката е-підпису;

– користувачі зможуть отримувати електронні довірчі послуги — навіть якщо їхній надавач припинить свою діяльність.

У сфері електронної ідентифікації:

– набуття статусу надавача послуг електронної ідентифікації буде законодавчо врегульовано;

– дотримання вимог щодо схем електронної ідентифікації у сфері е-урядування регулюватиметься законом.

У частині безпеки та контролю:

– вимоги з безпеки та захисту інформації узгодять з нормами ЄС;

– з’явиться можливість створення системи управління інформаційною безпекою замість комплексної системи захисту інформації;

– державну експертизу у сфері технічного захисту інформації замінять процедурою оцінки відповідності;

– замість державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації будуть проводити сертифікацію засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

– повноваження органів у сфері державного регулювання та контролю деталізують.

Зауваження та пропозиції до проекту акта надсилати протягом одного місяця з дня його оприлюднення на адресу електронної пошти: hello@thedigital.gov.ua.

Читати далі

Законодавство

Скасовано деякі реєстри та книги (журнали) нотаріусів

Опубліковано

on

Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до Правил ведення нотаріального діловодства» від 18.02.2021 р. № 638/5.

Змінами до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 р. № 3253/5, зокрема:

1) уточнено порядок дій у разі втрати документів нотаріального діловодства (п. 3.2, 3.4 розд. ІІІ);

2) Скасовано низку реєстрів та книг (журналів):

– Реєстр для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів;

– Алфавітна книга обліку заповітів;

– Алфавітна книга обліку договорів відчуження нерухомого майна;

– Алфавітна книга обліку інших договорів;

– Алфавітна книга обліку договорів довічного утримання (догляду);

– Алфавітна книга обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого майна та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрація зняття таких заборон та арештів;

– Журнал обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса;

– Журнал реєстрації звернень, що надійшли під час прийому фізичних та юридичних осіб;

– Книга обліку літератури;

– Книга обліку видачі документів з архіву для ознайомлення;

– Розносна книга для місцевої кореспонденції;

– Журнал обліку відбитків печаток та штампів.

Також змінено порядок надсилання вихідних документів,  номенклатуру справ нотаріуса тощо.

Крім цього, наказом визначено, що номенклатури справ, складені та затверджені державними нотаріальними конторами, приватними нотаріусами на 2021 р., до набрання чинності наказом підлягають закриттю підсумковими записами з урахуванням необхідності закриття заведених у 2021 р. або перехідних справ, які виключені з номенклатури справ. При цьому у підсумковому записі зазначаються лише кількість і категорії фактично заведених у 2021 р. або перехідних справ, індекси справ яких виключені наказом.

Інші заведені у 2021 р. або перехідні справи продовжуються діловодством та враховуються при закритті номенклатури справ, складеної на виконання цього наказу.

Погодження номенклатур справ державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів з відповідним державним нотаріальним архівом і експертною комісією територіального органу Міністерства юстиції у зв’язку зі змінами буде проводитись до 30 квітня 2021 р.

Читати далі

Законодавство

Зниження вимог до кваліфікації нотаріусів призведе до поширення рейдерських захоплень

Опубліковано

on

Нотаріальна палата України провела правову експертизу проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо спрощення доступу до нотаріальної діяльності» № 4632 та закликала народних депутатів відхилити вказаний законопроект, яким передбачається спрощення доступу до нотаріальної діяльності, зниження кваліфікаційних вимог до осіб, які бажають стати нотаріусами, а також зміни у порядку проведення кваліфікаційних іспитів.

Автори законопроекту мотивують необхідність його прийняття тим, що «штучні обмеження доступу до нотаріальної діяльності зменшують конкуренцію, збільшують монополізацію в цій сфері, здорожчують вартість послуг». З цими твердженням НПУ не погоджується, адже подібні вимоги існують в усіх країнах латинського нотаріату та вносилися у Закон України «Про нотаріат», зокрема з метою створення організаційних умов для приєднання України до Міжнародного союзу нотаріату (UINL), розвитку міжнародної співпраці, визнання нотаріальних документів України за якістю на рівні з європейськими.

На вартість нотаріальних дій впливає не кількість нотаріусів, а більше трьох десятків різноманітних чинників, наприклад, розміри податків та зборів, плата за користування реєстрами, матеріально-технічне забезпечення, зарплатний фонд кваліфікованого персоналу, вартість приміщень, оренди, комунальних та інших платежів, навчання та підвищення професійного рівня, страхування тощо.

Щодо так званого «зменшення конкуренції» та «монополії» варто зазначити, що використання авторами законопроекту таких понять свідчить про відсутність розуміння роботи органів нотаріату в цілому. Нотаріус не є суб’єктом підприємницької діяльності, не надає послуги (так само, як їх не надає суддя чи прокурор), а діє з метою реалізації функцій, на які уповноважений державою.

Враховуючи важливу роль нотаріату у правовій державі, вимоги до кандидатів не можуть бути заниженими та формальними. Зменшення вимог до кваліфікації нотаріусів призведе до численних порушень прав громадян, може бути використано в злочинних схемах, рейдерських захопленнях нерухомості та бізнесу.

Відсутність дефіциту нотаріусів в Україні підтверджує, зокрема тенденція до зменшення кількості нотаріальних дій: тільки за 2020 р. – на 17%. Крім того, середньостатистична кількість нотаріальних дій у 2020 р. становила 1567 на одного нотаріуса, тобто лише 6 нотаріальних дій на один робочий день одного нотаріуса.

НПУ запевняє, що чинні вимоги до осіб, які прагнуть отримати право на зайняття нотаріальною діяльністю, а також порядок проведення кваліфікаційного іспиту в повній мірі забезпечують чесну та об’єктивну оцінку знань кандидатів, поповнення рядів нотаріусів виключно висококваліфікованими, досвідченими професіоналами.

Детальніше ознайомитись з аналізом законопроекту можна за посиланням.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram