Connect with us

Законодавство

Злочини, що скоєні у фінансовій сфері розслідуватиме нова служба: Бюро фінансових розслідувань по 25 статтями КК України

Законодавці все ще не можуть точно визначитися з назвою органу, який проводитиме розслідування злочинів, які здійснюються у фінансовій сфері проти держави. В даний час мова йде про дві робочі назви структури: ФБР і БФР (Фінансове бюро розслідувань і Бюро фінансових розслідувань).

Раніше глава Податкового комітету функціонуючого в рамках Верховної Ради України Данило Гетьманцев запропонував прийняти законопроект №1208. Проект отримав назву «Про Бюро фінансових розслідувань». В рамках законопроекту зазначена головна задача – створити особливу структуру, яка ефективно замінить податкову міліцію. Особливість нового органу полягає в тому, що звітувати він буде не силовим структурам, а Міністерству фінансів України. В рамках своїх повноважень, Бюро фінансових розслідувань буде займатися запобіганням, попередженням, розкриттям і розслідуванням злочинів проти держави, що скоєні у фінансовій сфері.

Підслідність Бюро фінансових розслідувань буде визначена в рамках 25 статей Кримінального кодексу України. Всі статті пов’язані з правопорушеннями, що здійснюються в сфері фінансів. Злочини, передбачені цими статтями, мають ще одну спільну ознаку: заподіяння шкоди публічному інтересу держави. Що ж стосується останньої ознаки: шкода може мати як прямий, так і непрямий характер.

Процедура призначення Керівника Бюро фінансових розслідувань також визначається нормами закону. Зокрема для цього необхідно подання, що надходить від Міністра фінансів в Уряд. Є також і обмеження, що стосується цієї посади: термін перебування на ній становить 5 років без права повторного її заняття. Голова нового органу буде визначати структуру і затверджувати на посадах підлеглих самостійно. Для всіх працівників буде застосовуватися загальна вимога: перевірка поліграфом. Її призначають перед прийняттям на роботу, щоб бути впевненими в порядності нового співробітника, а також щорічно, після призначення на посаду.

У тексті законопроекту не передбачені надвисокі заробітні плати. Порядок і умови фінансового забезпечення передбачено покласти на Кабінет міністрів України. Ще одним цікавим доповненням можна назвати той факт, що повністю відмовитися від співпраці з силовими структурами не вийде. Наприклад, передбачається співпраця з Національною поліцією, її представники будуть забезпечувати захист і свободу реалізації повноважень представників Бюро, в ході проведення останніми слідчих дій.

Законодавство

Дезінфекційні засоби реєструватимуть на основі висновків санітарної-епідеміологічної експертизи

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів» від 25 березня 2020 р. № 232.

Як ми зазначали раніше, у 2018 р. Кабінет Міністрів України ввів у дію новий порядок, відповідно до якого функція державної реєстрації перейшла від Держсанепідслужби до МОЗ. На жаль, в Україні є випробувані, але не зареєстровані дезінфекційні засоби за новою процедурою через відсутність як порядку ведення нового реєстру, так і порядків проведення досліджень препаратів, які мали замінити державну санітарну-епідеміологічну експертизу.

У зв’язку з цим Уряд, змінами до п. 4 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 р. № 908 встановив, що тепер:

державну реєстрацію (перереєстрацію) дезінфекційних засобів проводить МОЗ на підставі поданих документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, або позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що виданий до моменту набрання чинності порядками дослідження специфічної активності, безпечності, якості (ефективності) засобів та їх випробування на практиці (раніше – що виданий до моменту набрання чинності цим Порядком).

Читати далі

Законодавство

Розширено перелік дозволених видів діяльності під час карантину

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25 березня 2020 р. № 239.

Змінами до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 16 березня 2020 р. № 215) карантин на усій території України продовжено до 24 квітня 2020 р., та новою редакцією пп. 3 п. 2, на період карантину, заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

  • торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв’язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
  • провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об’єктів поштового зв’язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
  • торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Новою редакцією пп. 4 п. 2 також заборонено, на період карантину, регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, крім перевезення:

  • легковими автомобілями;
  • службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Національної поліції, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
  • в одному міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах, кількості пасажирів, яка одночасно не перевищує половини кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу та визначених у реєстраційних документах, за умови перевезення людей у засобах індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів, крім перевезень автомобільними транспортними засобами, передбаченими в абзаці четвертому цього підпункту;
  • в одному транспортному засобі та автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, кількості пасажирів, яка одночасно не перевищує половини кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу та визначених у реєстраційних документах, за умови перевезення людей у засобах індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Окрім цього, на період карантину заборонено заїзд на територію автостанцій автобусів, які здійснюють перевезення пасажирів у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, та реалізацію власниками автостанцій квитків автомобільним перевізникам, які виконують такі перевезення.

Читати далі

Законодавство

Новий «шкільний закон» оскаржено в КСУ

П’ятдесят шість депутатів Верховної Ради на чолі з Василем Німченком та Нестором Шуфричем оскаржили в Конституційному Суді новий закон про середню освіту, прийнятий 16 січня і підписаний Президентом днями.

Про це йдеться на сайті КСУ. Основна претензія авторів подання стосується мовних моделей навчання для національних меншин. Депутати вважають, що закон протиправно звужує існуючі права на навчання рідною мовою. Також вони вказали, що в законі прописані дискримінаційні переваги за мовною ознакою або етнічним походженням, оскільки корінні народи мають право навчатися рідною мовою всі 12 класів, а національні меншини – тільки в початковій школі. Крім того, в поданні йдеться про дискримінацію працівників пенсійного віку, яких вирішили перевести на строкові трудові договори.

Нагадаємо, новий закон про повну загальну середню освіту доповнює рамковий закон про освіту, прийнятий у 2017 році.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.