Чи легко бути адвокатом? Деякі роздуми про новий закон про адвокатуру

Ірина Дідковська,
адвокат, кандидат політичних наук,
член Ради адвокатів міста Києва

Новина, яка два тижні тому сколихнула юридичну спільноту і, будемо відвертими, не лише юристів та адвокатів, — це внесення Президентом України до парламенту проекту Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зареєстрованого за No 9055.

Очікування

Навколо цього законопроекту вже майже рік точаться шалені дискусії, адвокати прогнозують покращення-погіршення свого становища, але всі намагання спробувати себе в ролі Мессінга трансформуються у стан «не читав, але засуджую». Тому лише ознайомившись із повним текстом проекту можна скласти свою думку.

У свою чергу Банкова презентувала документ як реальну можливість доступу до адвокатської професії без безпідставного обмеження та корупційних ризиків, розвиток і функціонування адвокатського самоврядування на принципах саморегулювання та децентралізації в межах єдиної Національної асоціації адвокатів України. І з цією думкою цілком можна погодитися, адже, по-перше, проект закону готувався за участі адвокатської спільноти й експертів Ради Європи, по-друге, був націлений на вирішення саме тих питань, які є просто кричущими та завели адвокатуру в глухий кут. Існує також окремий звіт експертів Ради Європи, який підтверджує відповідність положень проекту стандартам Ради Європи, що є досить значимим.

Сьомого вересня текст законопроекту з’явився на сайті ВРУ, тож ми спробуємо розібратися з тонкощами нового регулювання діяльності адвокатів та адвокатського самоврядування. Чи дійсно так усе страшно? А головне — кому страшно?

Суть і новели

Отже, статус адвоката може набути особа, що має вищу юридичну освіту ступеня магістра (або прирівняна до неї вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), здобута в Україні або в іноземних державах, та 2 роки стажу стажером адвоката та/або на посадах судді, прокурора.

Отримати статус адвоката можна буде здавши кваліфікаційний іспит, який проводиться шляхом письмового анонімного тестування. При цьому його перебіг фіксуватиметься відео- та звукозаписами. Прибирається корупційна складова, що є однією з причин здійнятого галасу проти прийняття нового закону. То кому страшно? Згодна з тим, що необхідно досить виважено підійти до створення системи тестування.

Розширено місію помічника адвоката — відтепер разом з адвокатом він законно може представляти клієнта в судових засіданнях та брати участь у слідчих (розшукових) діях. При цьому стажер адвоката є його помічником і стажування не оплачується стажистом.

Дуже позитивна новела проекту й те, що внесення відомостей та змін відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється виключно регіональними радами й лише на підставі заяви адвоката. Ми пам’ятаємо «брудні танці» РАУ/НААУ, коли з реєстру дивним чином зникали тисячі адвокатів, — таке собі «затемнення». У проекті законодавець поклав відповідальність на РАУ за забезпечення технічного стану реєстру та збереження і захист даних, що в ньому містяться.

Бонус для адвокатів

А тепер підійдемо до важливого бонусу для адвокатів — проект пропонує суттєво розширити права та гарантії адвокатів.

Відтак додаються права на:

• безперешкодний доступ до приміщень суду в робочий час та в час проведення судового засідання у справі, в якій бере участь клієнт адвоката,
• доступ до приміщень судів, органів прокуратури, поліції, органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів, установ для попереднього ув’язнення та виконання покарань, органів державної влади в будь-який час, якщо в цих приміщеннях перебуває клієнт;
• застосування фото-відео запису з метою фіксації процесуальних (у суді) та інших дій, в яких адвокат бере участь, без необхідності отримання на це дозволу;
• ідентифікованого доступу до всіх державних реєстрів, у тому числі ЄРДР, ЄДРВП та автоматизованої системи документообігу суду (окрім доступу до державної таємниці);
• ознайомлення в державних органах, установах, ФОП із необхідними документами та матеріалами, крім захищеної законом таємниці (медична, банківська);
• участь у будь-яких слідчих (розшукових) або процесуальних діях, в яких має право брати участь клієнт;
• збереження адвокатської таємниці навіть за наявності дозволу клієнта.

Встановлюються також додаткові гарантії, а саме:

• забороняється збирання інформації щодо спілкування, листування, інших комунікацій адвоката, помічника адвоката з клієнтом або особою, яка звернулася за правничою допомогою; адвоката з помічником адвоката, а також втручання в такі комунікації. Інакше такі записи та інші форми фіксації повинні бути негайно знищені, а будь-яке їх використання є незаконним;
• слідчі (розшукові) дії щодо адвоката можливі в кримінальному провадженні, де адвокату вручено підозру у вчиненні злочину, і на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду;
• заборона огляду та обшуку у зв’язку з адвокатською діяльністю;
• рівність прав з іншими учасниками судового процесу та кримінального провадження;
• рішення щодо дисциплінарного стягнення вступає в силу після його можливого оскарження (в тому числі і в судовому порядку).

З огляду на події, що відбулися навколо поданих головою РАУ/НААУ Л. П. Ізовітовою скарг на майже 50 адвокатів за те, що вони є членами адвокатського самоврядування без її «одобрямса», запропоновані зміни вирішують цю проблему. Отже, адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за висловлення власної думки або позиції по справі, незгоду з рішенням суду, рішенням або позицією органу чи посадової особи органу адвокатського самоврядування, будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або критикою такого рішення або позиції, власною оцінкою відповідних обставин. При цьому адвокат, обраний до складу органу адвокатського самоврядування, не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за дії чи бездіяльність, вчинені ним як членом такого органу. І це є логічним, оскільки до адвокатського самоврядування мають обиратись ті адвокати, які мають авторитет та довіру колег, і санкцією має бути висловлення недовіри.

Новели самоврядування

Усвідомлюючи величезні проблеми, що наразі існують у самоврядуванні адвокатури, розробники документу запропонували наступне. Отже, будь-який адвокат обирається до самоврядування не більше двох визначених законом строків поспіль. Рішення адвокатського самоврядування є відкритими та підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті НААУ та/або регіональної ради не пізніше наступного дня після їх ухвалення. На сьогодні існує низка рішень РАУ, які взагалі відсутні у вільному доступі.

Згідно законопроекту національні органи адвокатського самоврядування (а це — РАУ та з’їзд адвокатів, ВККА, ВДКА, ВРКА) та регіональні органи діють незалежно й не підпорядковані один одному. І тому рішення регіональної ради не повинно скасовуватися рішенням РАУ.

Ми вже мали проблеми з відсутністю інформації про порядок денний призначених конференцій, а в 2016 році була порушена і сама процедура скликання конференції. Відтепер порядок денний має бути оприлюднено, а зміни до нього оприлюднюються не пізніше ніж за десять днів до дня початку роботи конференції. Скасовується як квота участі в конференції адвокатів, так і попереднє проведення зборів, у її роботі мають право брати участь всі адвокати відповідного регіону.

Тепер про новели, які є досить незвичними у сприйнятті, проте мають пройти «обкатку» часом і досвідом: адвокат, що працює за трудовим договором або на державній службі не має спеціальних прав і гарантій, адже це не є адвокатською діяльністю (крім трудового договору з адвокатським об’єднанням або адвокатським бюро). Такий адвокат має право представляти в суді лише свого роботодавця або державний орган, в якому він працює. В свою чергу, адвокат, що здійснює адвокатську діяльність, не має право на сумісництво за трудовим договором (за винятком наукової, викладацької чи творчої діяльності). Європейські експерти наполягають на тому, що такі обмеження відповідають європейській та світовій практиці.

Інші новації

Законопроект містить ще багато цікавих новацій для обговорення, проте хочеться зупинитися на перехідних положеннях, якими теж довгий час лякали адвокатів противники нового закону. Отже, діючі адвокати зберігають статус адвоката та право на здійснення адвокатської діяльності. Не потрібно проходити переатестацій тощо, а видані свідоцтва не потрібно замінювати. Протягом 4 років після вступу закону в силу особи (з досвідом у галузі права не менше трьох років) мають право скласти іспит без стажування. Стажування, розпочате до вступу закону в силу, продовжується на визначених раніше умовах.

Члени РАУ, ВКДКА, ВРКА мають право на каденцію не більше 12 місяців з дня набрання чинності закону, а члени регіональних рад — не більше 6 місяців. Замість кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів регіону створюються кваліфікаційна комісія адвокатів та дисциплінарна комісія адвокатів. Ротація в регіональному самоуправлінні діє за принципом не більше двох трирічних строків. При цьому скасовано збори адвокатів, кожен адвокат отримує право на самопредставництво для участі в конференції адвокатів.

Отже, ми бачимо намір авторів законопроекту реалізувати принцип децентралізації на рівні самоврядування адвокатури: так національні органи підзвітні з’їзду адвокатів, а регіональні — конференції адвокатів регіону. Заявлене обов’язкове оприлюднення річної фінансової звітності органів самоврядування і звітів ревізійних комісій. Проект також пропонує вирішення проблеми самоправного невнесення РАУ відомостей про адвокатів, які в останні роки отримували свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, до реєстру адвокатів. А регіональні ради адвокатів не пізніше 9 місяців з дня набрання чинності нового закону вносять відомості до Єдиного реєстру адвокатів України про осіб, які вже мають такі свідоцтва.

Отже, не все так страшно. А головне проект закону містить багато позитивних опцій для адвокатів. І це — добре.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути